Рішення № 22645131, 17.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.12р.Справа № 36/5005/1793/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ

про стягнення 43 038, 86 грн.

Суддя Соловйова А.Є

Секретар судового засідання Халамай Ю.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 25юр від 16.01.2012

Від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 16/20-960 від 21.04.2011

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення 65 236,15 грн. за договором на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій №4398/21/116272 від 01.04.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

12.04.2012 Позивач подав Клопотання про уточнення позовних вимог (вих. № 17юр-113 від 11.04.2012), відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 43 038, 86 грн. в звязку з частковою оплатою відповідачем спожитого газу до моменту подачі позовної заяви у розмірі 22 197, 29 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме порушення строків оплати за послуги з постачання газу у листопаді та грудні 2011 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій № 4398/21/116272 від 01.04.2011 з додатковими угодами від 04.04.2011, 12.10.2011 та від 11.11.2011 (а.с.10-16), акт виконаних робіт № 4398/21/371314 від 22.11.2011 (а.с.17), акт виконаних робіт № 4398/21/376189 від 23.12.2011 (а.с.18), акт звірення взаємних розрахунків від 12.03.2012.

Позивач керуючись п.п. 5.1., 5.2., 6.1., 7.2. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з відповідача, з урахуванням уточнень, заборгованість за послуги з постачання газу в сумі 42 100, 00 грн., інфляційні втрати у сумі 47,17 грн., три проценти річних у сумі 144, 32 грн., пеню у сумі 747,37 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в частині заборгованості 41 100, 00 грн. У відзиві на позов вих. № 864/0/119-12 від 09.04.2012 (а.с.46) та доповненні до відзиву вих. №898/0/119-12 від 11.04.2012 відповідач зазначив, що в частині застосування штрафних санкцій позов не визнає, оскільки пунктом 9.1. договору визначено, що всі спори повинні вирішуватись шляхом переговорів. В той же час заходів досудового врегулювання спору з боку позивача не вживалося. Крім того, в обґрунтування заперечень в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних посилається на те, що відповідач є структурним підрозділом облдержадміністрації та утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Розгляд справи 29.03.2012 відкладався в звязку з неявкою відповідача та подання ним відповідного клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні 14.03.2012 оголошувалась перерва до 29.03.2012, в судовому засіданні 10.04.2012 до 12.04.2012.

В судовому засіданні 12.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (найменування Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства", позивач) та Головне управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації (відповідач) уклали Договір № 4398/21/116272 на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій (надалі Договір кредиту), відповідно до умов якого позивач зобовязався транспортувати та передати відповідачу у 2011 році природний газ для використання, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити послуги по транспортуванню на газ на умовах цього договору (п.1.1. Договору).

Пунктами 5.1.-5.2., 6.1. Договору встановлений обовязок відповідача сплатити шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача не пізніше 30-го числа поточного місяця поставки 100% вартості газу, який заплановано для поставки у наступному місяця за ціною:

- ціна на газ у розмірі 2 738, 40 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- тариф на послуги транспортування газу по газотранспортній системі Трансгазу (за умови, якщо покупець отримує газ з ресурсу НАК "Нафтогаз України") у розмірі 148,92 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- тариф на постачання газу у розмірі 30, 84 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ що складає 54,77 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- тариф на послуги транспортування газу розподільними трубопроводами (за умови, якщо покупець отримує газ з ресурсу НАК "Нафтогаз України") в розмірі 131, 88 грн./1000 м. куб. з ПДВ.

Виходячи з наданої позивачем додаткової угоди від 12.10.2011 до Договору сторони погодили, що починаючи з 01.10.2011:

- ціна на газ становить 4 058, 40 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- тариф на послуги транспортування газу по газотранспортній системі Трансгазу (за умови, якщо покупець отримує газ з ресурсу НАК "Нафтогаз України") - 184, 08 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- тариф на постачання газу - 36, 72 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ що складає 81,168 грн./1000 м. куб. з ПДВ;

- тариф на послуги транспортування газу розподільними трубопроводами (за умови, якщо покупець отримує газ з ресурсу НАК "Нафтогаз України") - 178, 68 грн./1000 м. куб. з ПДВ.

На виконання умов Договору Позивач здійснив на адресу Відповідача в листопаді-грудні 2011 року постачання природного газу у обсязі 18 547,00 м.куб. загальною вартістю 84 185,72 грн. з ПДВ, що підтверджується актами виконаних робіт № 4398/21/371314 від 22.11.2011 та № 4398/21/376189 від 23.12.2011 та не заперечується сторонами.

Проте відповідач оплату за поставлений природний газ здійснив частково, сплативши 42 085, 72 грн., що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків від 12.03.2012. Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем до моменту подання позовної заяви складала 42 100, 00 грн.

Виходячи з п. 7.2. Договору, при проведенні несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ відповідач зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% річних з простроченої суми (відповідно до ст. 625 ЦК України). Крім того, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені позивачем збитки.

В своїй позовній заяві, з урахуванням уточнень, позивач ставить питання про стягнення з відповідача заборгованість за спожитий, але не оплачений природний газ в сумі 42 100, 00 грн., три проценти річних 144, 32 грн. (за період прострочення з 02.12.2011 по 17.01.2012), інфляційні втрати 47, 17 грн. (за грудень 2011 року), пеню 747, 37 грн. ( у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення з 02.12.2011 по 17.01.2012).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 43 038, 86 грн. за договором на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій №4398/21/116272 від 01.04.2011 слід задовольнити частково.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобовязання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, є порушенням зобовязання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст. 639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий позивачем договір № 4398/21/116272 на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій від 01.04.2011 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з пп. 6.1., 6.3. Договору умови оплати перерахування на рахунок позивача 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці не пізніше 30-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється до 01-го числа місяця, слідуючого за звітним відповідно до актів приймання-передачі та актів виконаних робіт.

Позивач в листопаді-грудні 2011 року здійснив на адресу відповідача постачання природного газу у обсязі 18 547,00 м. куб. загальною вартістю 84 185,72 грн. з ПДВ, що підтверджується актами виконаних робіт № 4398/21/371314 від 22.11.2011 та №4398/21/376189 від 23.12.2011.

Проте відповідач оплату за поставлений природний газ здійснив частково, сплативши 42 085, 72 грн., що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків від 12.03.2012. Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем до моменту подання позовної заяви складала 42 100, 00 грн.

11.04.2012 відповідач надав суду квитанцію № 4663903 від 11.04.2012, відповідно до якої відповідач здійснив часткову оплату за поставлений природний газ в сумі 1000, 00 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ підлягають частковому задоволенню в сумі 41 100, 00 грн. В частині стягнення 1000, 00 провадження по справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат відповідають обставинам справи, а тому вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 144, 32 грн. та інфляційних втрат у розмірі, 47, 17 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені 747, 37 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми (64 297, 29 грн.) за кожний день прострочення з 02.12.2011 по 17.01.2012 в сумі 747, 37 грн., суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, такими що відповідають діючому законодавству та умовам Договору (п.7.2.), а отже підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних не підлягають задоволенню, оскільки відповідач є структурним підрозділом облдержадміністрації та утримується за рахунок коштів державного бюджету є необґрунтованими, оскільки санкції за прострочення виконання грошових зобов`язань передбачені ст. ст. 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 ГК України встановлює виняток із загального правила ст. 218 ГК України та ст. 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь - яких обставин.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 52; код ЄДРПОУ 25927353; р/р 35229002001303 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м.Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5; код ЄДРПОУ 20262860) 42 038, 86 грн., з яких: 41 100, 00 грн. (сорок одна тисяча сто гривень 00 копійок) основного боргу; 47, 17 грн. (сорок сім гривень 17 копійок) інфляційних втрат; 747, 37 грн. (сімсот сорок сім гривень 37 копійок) пені, 144, 32 грн. (сто сорок чотири гривні 32 копійки) 3% річних;

- 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот девять гривень 50 копійок) судового збору.

В частині стягнення 1000, 00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя А.Є. Соловйова Повне рішення складено 17.04.2012