Рішення № 22645100, 17.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.04.12р.Справа № 40/5005/2866/2012За позовом Державного підприємства "Артемсіль", м.Соледар

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квода", м.Кривий Ріг

про стягнення 2 680 грн. 00 коп., зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Артемсіль" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квода" і просить стягнути 2680 грн. 00 коп. та зобовязати Відповідача забрати товар, який знаходиться на відповідальному зберіганні у Позивача, згідно договору №12/01-08-107 від 12.04.2011р.

Позивач в судове засідання не з»явився, 13.04.2012 року направив на адресу суду лист за № 27/05-76 від 06.04.2012 року в якому відмовляється від позовних вимог передбачених п. 2 прохальної частини, а саме в частині зобовязання Відповідача забрати товар, який знаходиться на відповідальному зберіганні у Позивача, згідно договору №12/01-08-107 від 12.04.2011р., крім того, Позивач просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Направивши на адресу суду відзив на позов вважає його не обґрунтованим, просить в його задоволенні відмовити та розглянути справу без участі його представника.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника як Позивача так і Відповідача, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином (поштові повідомлення 18149706, 18149617), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

12.04.2009 року між Позивачем (далі-Зберігач) та Відповідачем (далі-Поклажедавець) було укладено договір відповідального зберігання №12/01-08-107 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього Договору:

- брус дерев'яний перевідний просочений тип 2-А в кількості 9 шт.;

- шпала дерев'яна просочена тип 2-А в кількості 20 шт.

Згідно п.1.2 Договору відповідальне зберігання за цим Договором є оплатним і становить 5 грн. з ПДВ за добу.

Поклажодавець зобовязаний забрати у Зберігача до закінчення строку дії цього Договору (п.3.1.1 Договору).

Відповідно до п.6.2 Договору Договір набирає чинності з 08.04.2011р. та закінчується 31.12.2011р.

Згідно п.6.3 Договору закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Позивач з квітня по серпень місяці 2011 року (щомісячно) направляв на адресу Відповідача акти виконаних робіт та рахунки-фактури, які отримувались Відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи.

30.09.2011р. Позивач на адресу Відповідача направив претензію №27/05-76 від 30.09.2011р. з вимогою оплатити заборгованість (а.с.43).

На час розгляду справи, договір відповідального зберігання №12/01-08-107 припинив свою дію, доказів продовження терміну дії договору сторонами суду не надано.

Відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, суму заборгованості у розмірі 2 680 грн. 00 коп. за період з квітня по грудень 2011 року включно не сплатив.

Відповідно до ст.936 Цивільного Кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 22 ГПК України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, а господарський суд має право прийняти цю відмову, якщо ці дії не суперечать законодавству або не порушують чиї-небудь права і охоронюванні законом інтереси.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо Позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом (п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Вважаючи на те, що Позивач відмовився від позовних вимог в частині зобовязання Відповідача забрати товар, який знаходиться на відповідальному зберіганні у Позивача, згідно договору №12/01-08-107 від 12.04.2011р. та господарським судом прийнято цю відмову у вказаній частині заявлених позовних вимог, тому провадження в цій частині підлягає припиненню.

Отже, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково з стягненням з Відповідача суми заборгованості у розмірі 2 680 грн. 00 коп.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 47, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квода", (50005, м.Кривий Ріг, вул.Домобудівельна, буд.1А/1, п/р 26004060298368 в КБ „Приватбанк, м.Кривий Ріг, МФО 305750, код ЄДРПОУ 35459558) на користь Державного підприємства "Артемсіль", (84545, м.Соледар, вул.Чкалова, 1а, п/р 260083016008 у відділенні №6 філіалу ПАТ КБ „Актив-Банк, в м.Донецьк, МФО 334000, ОКПО 00379790) 2 680 грн. 00 коп. боргу, 1 609 грн. 50 коп. - судового збору.

В частині зобовязання Відповідача забрати товар, який знаходиться на відповідальному зберіганні у Позивача, згідно договору №12/01-08-107 від 12.04.2011р. провадження у справі - припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

17.04.2012р.