Рішення № 22644967, 12.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.12р.Справа № 39/5005/1755/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інтерресурс", м.Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання незаконним та скасування рішення міської ради

За зустрічним позовом Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інтерресурс", м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до відповідача-3: Відкритого акціонерне товариство "Дніпропетровській завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", м. Дніпропетровськ

Третя особа: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ

про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 19.03.2012р. б/н

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 23.12.2011р. № 7/11-2530

від РВ ФДМ по Дніпропетровській області: ОСОБА_3, дов. від 03.04.2012р. № 49

від ВАТ "Дніпропетровській завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів":

ОСОБА_4, дов. від 21.03.2012р. б/н

від КП "Дніпропетровське МБТІ": не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Центр Інтерресурс" (надалі Позивач) звернулося з позовом про захист права власності та скасування рішення Дніпропетровської міської ради (надалі Відповідач) від 25.01.2012 року № 25/20.

Заявлені вимоги, мотивовані тим, що ТОВ „Центр Інтерресурс" являється власником спортивного комплексу -стадіон ім. Кірова та обслуговуючих споруд по пров. Універсальному, 1 у м. Дніпропетровську, які належать Позивачеві на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2007 року, при цьому, Відповідач своїм оскаржуваним рішенням визначив зазначене вище майно об'єктом соціальної інфраструктури, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Дніпропетровська, та відніс об'єкти нерухомого майна, розташовані на території комплексу на баланс Комунального підприємства „Спорт-Інвест" Дніпропетровської міської ради. Окрім того, оскаржуваним рішенням було визнано такими, що втратили силу попередні рішення Дніпропетровської міської ради від 28.11.2007 № 36/25 „Про дозвіл ТОВ „Центр Інтерресурс" почергового проектування, будівництва та введення в експлуатацію житлового комплексу з об'єктами спортивно-оздоровчого і торгівельного призначення по пров. Універсальному в районі буд. № 1", та від 27.06.2007 № 148/16 „Про передачу земельної ділянки по пров. Універсальному, 1 в оренду ТОВ „Центр Інтерресурс" по фактичному розміщенню нежитлових будівель та споруд". На думку Позивача, оскаржуване рішення прийнято всупереч вимогам законодавства та порушує право приватної власності Позивача, а також його право користування земельною ділянкою.

Відповідач проти позову заперечує, звернувся із зустрічним позовом до ТОВ „Центр Інтерресурс", а також Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, та Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", в якому просить суд в задоволенні первісного позову відмовити., задовольнити зустрічний позов:

- визнати недійсними пункти 128-131 Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ „Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів", складеного відповідно до наказу РВ ФДМ України по Дніпропетровській області від 06.10.1998 р. № 12/374-АО;

- витребувати від ТОВ „Центр Інтерресурс" нерухоме майно, яке складається з: Будинку спорту літера А-3 загальною площею 2099,2 кв.м., з ґанками а1, а2, а3, глядацьких трибун літера Е, огорожі та споруд № № 1-17, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 10 (колишня поштова адреса -пров. Універсальний, 1) на користь територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, з одночасним скасуванням державної реєстрації права власності на це майно та ТОВ „Центр Інтерресурс".

- визнати за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради право власності на нерухоме майно, яке складається з: Будинку спорту літера А-3 загальною площею 2099,2 кв.м., з ґанками а1, а2, а3, глядацьких трибун літера Е, огорожі та споруд № 1-17, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 10 (колишня поштова адреса пров. Універсальний, 1).

Позовні вимоги за зустрічним позовом, обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно -стадіон ВРЗ ім. Кірова, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 10, відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 року № 49 „Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів", було передано до комунальної власності міста. Однак, незважаючи на це, зазначений об'єкт був включений РВ ФДМ України по Дніпропетровській області до складу приватизаційного майна ВАТ „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", та в подальшому відчужений ВАТ „ДЗРБПВ" на користь ТОВ „Центр Інтерресурс".

З урахуванням наведеного, Дніпропетровська міська рада вважає, що стадіон ВРЗ ім. Кірова є власністю територіальної громади міста, який вибув з її володіння поза волею, на підставі виданого РВ ФДМ України по Дніпропетровської області переліку нерухомого майна, що є підставою для визнання зазначеного переліку недійсним, витребування цього майна на користь територіальної громади в порядку ст. 387 ЦК України, та визнання за останньою права власності на спірне майно.

ТОВ „Центр Інтерресурс" проти задоволення зустрічного позову заперечує, посилаючись на недоведеність Дніпропетровською міською радою факту належності спірного майна до комунальної власності. Окрім того, ТОВ „Центр Інтерресурс" заявило про застосування строку позовної давності щодо вимог Дніпропетровської міської ради, заявлених у зустрічному позові.

12.04.2012 року від ТОВ „Центр Інтерресурс" надійшли доповнення до відзиву на зустрічний позов, за змістом яких він стверджує, що являється добросовісним набувачем спірного майна, яке придбав за відплатним договором, що виключає підстави для витребування цього майна від ТОВ „Центр Інтерресурс".

РВ ФДМ України по Дніпропетровській області письмових заперечень по суті заявленого зустрічного позову не подало, повноважений представник в судових засіданнях висловив думку, щодо імовірності існування порушень під час приватизації спірного майна.

ВАТ „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", проти задоволення зустрічного позову заперечує, та просить суд задовольнити первісний позов про скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 25.01.2012 № 25/20.

Третя особа -КП „ДМБТІ" повноваженого представника в судові засідання не направила, подала суду клопотання про слухання справи без його участі, та повідомила, що на даний час право власності на спірні нежитлові будівлі і споруди, зареєстровано за ТОВ „Центр Інтерресурс" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, реєстр № 683.

В судовому засіданні 12.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 року № 46 „Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів" затверджено перелік об'єктів комунальної власності, до якого серед інших об'єктів фізкультури та спорту, увійшов стадіон ВРЗ ім. Кірова за адресою вул. Універсальна, 10 (п/№ 6).

Як убачається з матеріалів справи, 25.01.2012 року Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 25/20 „Про вирішення питання об'єкта комунальної власності стадіону заводу ВРЗ ім. Кірова за адресою: пров. Універсальний, 10".

З мотивувальної частини вказаного рішення убачається, що його прийнято на виконання рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 року № 46 „Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів" та з метою забезпечення ефективного і раціонального використання стадіону ВРЗ ім. Кірова, його охорони, зберігання та утримання в стані, придатному для використання за призначенням.

В резолютивній частині рішення № 25/20 від 25.01.2012, сесія Дніпропетровської міської ради вирішила відзначити, що будівлі та споруди стадіону ВРЗ ім. Кірова по пров. Універсальний, 10 є об'єктом соціальної інфраструктури, що належить на праві комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська та мають важливе соціальне значення для міста. Зазначеним вище рішенням також визначено балансоутримувача вказаного об'єкта соціальної інфраструктури, покладеного на нього певні зобов'язання щодо балансового обліку зазначеного майна, забезпечення його охорони, та підготовки документів для оформлення та реєстрації права комунальної власності на об'єкт.

Пунктом 5 рішення визнано такими, що втратили чинність, рішення міської ради:

- від 28.11.2007 № 36/25 „Про дозвіл ТОВ „Центр Інтерресурс" почергового проектування, будівництва та введення в експлуатацію житлового комплексу з об'єктами спортивно-оздоровчого і торгівельного призначення по пров. Універсальному в районі буд. № 1" у зв'язку із закінченням строку його дії;

- від 27.06.2007 № 148/16 „Про передачу земельної ділянки по пров. Універсальному, 1 в оренду ТОВ „Центр Інтерресурс" по фактичному розміщенню нежитлових будівель та споруд".

Шостим пунктом рішення внесено доповнення до рішення міськради від 26.12.2007 № 39/26 „Про внесення змін до рішення міської ради народних депутатів від 27.11.1991 № 46, доповнивши Перелік об'єктів спорту, які є комунальною власністю міста, пунктом 3 такого змісту: „Будівлі та споруди стадіону ВРЗ ім. Кірова, пров. Універсальний, 10".

Також, зазначеним рішенням доручено внести зміни до реєстру об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста, та забезпечити вжиття заходів, пов'язаних з припиненням дії договору оренди землі (державна реєстрація від 27.06.2007 № 40710400435), укладеного з ТОВ „Центр Інтерресурс" і повернення вказаної земельної ділянки орендодавцю відповідно до вимог чинного законодавства України.

Розглянувши позовні вимоги за первісним позовом, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Дніпропетровської міської ради № 25/20 від 25.01.2012 року, ТОВ „Центр Інтерресурс" стверджує про порушення оскаржуваним рішенням його права приватної власності, як власника спортивного комплексу -стадіон ім. Кірова, та права користування земельною ділянкою, на якій розташований зазначений об'єкт.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2010 року у справі № 38/10-09, договір купівлі-продажу від 26.03.2007 року, на який Позивач посилається в підтвердження свого права власності на спортивний комплекс -стадіону ім. Кірова, визнаний недійсним, застосовано реституцію, шляхом зобов'язання ТОВ „Центр Інтерресурс" повернути ВАТ „Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів" майно, в тому числі нежитлові будівлі та споруди, що було одержано товариством за Договором купівлі-продажу від 26.03.2007 року.

За приписами ст.ст. 216, 236 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Тобто, визнаний в судовому порядку недійсним договір купівлі-продажу від 26.03.2007 року, не створив для Позивача жодних прав щодо вказаного майна, що відповідно виключає ґрунтовність його доводів про порушення оскаржуваним рішенням права приватної власності ТОВ „Центр Інтерресурс" на вказаний об'єкт нерухомості.

Стосовно порушення оскаржуваним рішенням права Позивача на користування земельною ділянкою (договір оренди землі від 27.07.2008 року), слід зауважити, що зазначеним рішенням, питання дострокового розірвання договору оренди землі, або вилучення з користування ТОВ „Центр Інтерресурс" земельної ділянки, не вирішувалося. Пунктом п. 7 рішення, лише покладено обов'язок на відповідну службу міськради, забезпечити вжиття заходів, пов'язаних із припиненням дії договору оренди та повернення вказаної земельної ділянки орендодавцю відповідно до вимог чинного законодавства.

Окремо слід зазначити, що в силу приписів ст. 31 Закону України „Про оренду землі", зазначений вище договір оренди є припиненим в зв'язку з втратою Позивачем права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці, що також вказує на безпідставність доводів Позивача відносно порушення оскаржуваним рішенням його права користування земельною ділянкою.

Таки чином, за недоведеністю фактів порушення в наслідок прийняття оскаржуваного рішення прав Позивача, у суду відсутні правові підстави для визнання зазначеного рішення недійсним.

Як убачається з матеріалів справи, за зустрічною позовною заявою Дніпропетровська міська рада просить захистити право власності територіальної громади міста шляхом визнання недійсним акта, на підставі якого спірне майно вибуло з її володіння, а також шляхом витребування спірного майна з чужого незаконного володіння, та визнання права власності територіальної громади на зазначене майно.

З поданих у справу доказів убачається, що відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 14.08.1997 року № 12/88-РП було розпочато приватизацію державного підприємства „Дніпропетровський вагоноремонтний завод ім. С.М. Кірова".

28.09.1998 року було затверджено план приватизації Дніпропетровського вагоноремонтного заводу ім. С.М. Кірова, згідно п. 11. якого визначено перелік і вартість об'єктів соціально-побутового призначення, в тому числі спортивний комплекс залишковою вартістю 378 тис. грн.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України від 06.10.1998 № 12/374-АО засновано ВАТ „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", яке створено шляхом перетворення державного підприємства „Дніпропетровський вагоноремонтний завод ім. С.М. Кірова" у відкрите акціонерне товариство.

Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України від 23.03.2001 № 12/3-3ВП, процес приватизації ВАТ „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" визнано завершеним.

07.11.2001 року згідно наказу про створення ВАТ „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" № 12/374-АО від 06.10.1998 року, регіональне відділення ФДМ України по Дніпропетровській області передало ВАТ „ДЗРБПВ" ряд об'єктів нерухомості, про що видано перелік нерухомого майна, яке передається у власність ВАТ „ДЗРБПВ" № 12/7-4649, серед переданих об'єктів, будинок спору -залишковою вартістю 38927,13 грн. (п/№ 128), огорожа стадіону -залишковою вартістю 1260,07 грн. (п/№ 129), огорожа стадіону -залишковою вартістю 680,355 грн. (п/№ 130), глядацькі трибуни приміщення стадіону -залишковою вартістю 8291,50 грн. (п/№131), які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Універсальний, 1.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.00 у справі № 1-16/2000 встановлено, що правовий механізм приватизації, власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції, яка діяла на момент приватизації), дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

За змістом ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств", об'єкти освіти, фізичної культури, спору і науки, що фінансуються з державного бюджету, є об'єктами, що мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час приватизації Державного підприємства „Дніпропетровський вагоноремонтний завод", були відсутні правові підстави для включення спірного майна (будинок спорту з будівлями та спорудами), яке належить до об'єктів фізичної культури і спорту, до складу майна, що приватизується.

Окрім того, слід зауважити, що як вище встановлено судом, рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 року № 46 „Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів" зазначений об'єкт було включено до переліку об'єктів спорту, які є комунальною власністю міста, тобто, вже на час початку процедури приватизації Державного підприємства „Дніпропетровський вагоноремонтний завод", власником спортивного комплексу виступала територіальна громада міста Дніпропетровська, що також виключало підстави для приватизації зазначеного об'єкта.

З наведених вище обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог Дніпропетровської міської ради про визнання недійсними п. 128-131 виданого РВ ФДМ України по Дніпропетровській області Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ „Дніпропетровський завод ремонту та будівництва пасажирських вагонів".

В силу вимог ст. 316, 328 Цивільного кодексу України, право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 р. № 46 „Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів", згідно якого спірне майно включено до переліку об'єктів спорту, які є комунальною власністю міста, на час розгляду справи в суді є чинним (доказів визнання його недійсним в судовому порядку не надано), а отже, спірне майно вважається набутим Дніпропетровською міською радою правомірно.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання наявності прав.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без достатньої правової підстави заволоділа ним.

Матеріалами справи доведено факт вибуття спірного майна з володіння Власника (Дніпропетровської міської ради) поза його волею, та перебування зазначеного майна в незаконному володінні ТОВ „Центр Інтерресурс", що дає підстав для висновку про ґрунтовність вимог щодо витребування спірного майна з чужого незаконного володіння, та визнання права власності територіальної громади міста на спірне майно.

Відносно вимог про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ „Центр Інтерресурс", слід зазначити наступне.

Згідно наданих у справу доказів, реєстрація права власності ТОВ „Центр Інтерресурс" на спірне майно, була проведена на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2007 року, який в свою чергу визнаний недійсним постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2010 року у справі № 38/10-09. Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи про державну реєстрацію права власності скасовуються, якщо підстави, за якими вони були внесені, визнані судом недійсними.

Отже, враховуючи факт визнання недійсним в судовому порядку договору купівлі-продажу від 26.03.2007 року, приписи частини 2 статті 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", дають суду підстави для задоволення вимог в частині скасування реєстрації права власності ТОВ „Центр Інтерресурс" на спірне майно.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосується доводів ТОВ „Центр Інтерресурс" відносно пропуску Дніпропетровською міською радою строків позовної давності для звернення з відповідним позовом до суду, слід зауважити наступне.

Відповідно до п. 1. ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як убачається з матеріалів справи, обставини приватизації будівель та споруд стадіону ВРЗ ім. Кірова, та відповідно обставини вибуття зазначеного майна з володіння територіальної громади міста, стали відомі Позивачеві лише після отримання від РВ ФДМ України по Дніпропетровської області листа відповіді від 06.01.2012 року № 05-04-00091. При цьому, посилання ТОВ „Центр Інтерресурс" на те, що зазначені обставини були відомі міській раді ще з 2001 року, під час прийняття рішень про присвоєння адреси спірному об'єкту, передачі в оренду земельної ділянки для його обслуговування, тощо, слід визнати безпідставними, адже в зазначених ТОВ „Центр Інтерресурс" рішеннях, йшлося про будинок спору за адресою пров. Універсальний, 1, при тому, що спірне нерухоме майно вже мало присвоєну адресу: вул. Універсальна, 10, що відповідно виключає обізнаність Дніпропетровської міськради про порушення її прав саме стосовно зазначеного майна.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. З вищенаведеного вбачається, що Дніпропетровською міською радою строк позовної давності, як строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, не було пропущено.

Суд не приймає доводи ТОВ „Центр Інтерресурс" відносно добросовісності набуття ним спірного майна, адже як вище встановлено судом, договір купівлі-продажу, за яким це майно було отримано товариством, визнано недійсним в судовому порядку.

Згідно приписів ст. 49 ГПК України, витрати у справі за первісним позовом, покладаються на ТОВ „Центр Інтерресурс", витрати за зустрічним позовом, підлягають відшкодуванню на користь Дніпропетровської міської ради за рахунок відповідачів за цим позовом.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсними пункти 128-131 Переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", складеного відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 06.10.1998 р. № 12/374-АО.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр Інтерресурс" (код ЄДРПОУ 33612637) нерухоме майно, яке складається з: Будинку спорту літера А-3 загальною площею 2099,2 кв.м., з ґанками а1, а2, а3, глядацьких трибун літера Е, огорожі та споруд № № 1-17, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 10 (колишня поштова адреса -пров. Універсальний, 1) на користь територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, та скасувати державну реєстрацію права власності на це майно за Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр Інтерресурс" (код ЄДРПОУ 33612637).

Визнати за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) право власності на нерухоме майно, яке складається з: Будинку спорту літера А-3 загальною площею 2099,2 кв.м., з ґанками а1, а2, а3, глядацьких трибун літера Е, огорожі та споруд № 1-17, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 10 (колишня поштова адреса пров. Універсальний, 1).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр Інтерресурс" (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 4, код ЄДРПОУ 33612637), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, код ЄДРПОУ 1346733), Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 10, код ЄДРПОУ 00554514) на користь Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, код ЄДРПОУ 26510514) по 7863 грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору, із кожного.

Видати накази.

Суддя О.В. Ліпинський Повне рішення складено 17.04.2012