Рішення № 22644867, 11.04.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 квітня 2012 р. Справа 14/11/2012/5003

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Івестиційно-фінансова компанія "Євроінвестбуд" (35408, Рівненська область, Гощанський район, с. Франівка, вул. Бригадна, 1-Ж, 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 62-А)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод" (22700, Вінницька область, Іллінецький район, м. Іллінці, вул. К. Маркса, 1)

про стягнення 170014 грн. заборгованості,

Головуючий суддя Тварковський А.А.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники:

позивача: ТОВ "Євронвестбуд"- ОСОБА_1 довіреність № 2 від 22.06.2011 р., паспорт серії НОМЕР_1 від17.11.2001 р.;

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Івестиційно-фінансова компанія "Євроінвестбуд" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод" 170014 грн. заборгованості, що нарахована у зв'язку з невиконанням останнім умов укладеного договору поставки насіння цукрових буряків № АК 00007 від 09.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07 березня 2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 14/11/2012/5003 та призначено до розгляду на 27.03.2012 року.

27.03.2012 р. розгляд справи відкладено до 11.03.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням останнім витребовуваних документів. Також в даному судовому засіданні представником позивача супровідним листом від 27.03.2012р. (вх. № 08-46/3393/12 від 27.03.2012р.) подана заява про зменшення розміру позовних вимог від 27.03.2012 року, в якій останній зменшив ціну позову на 10014 грн. основної заборгованості, що рахується за відповідачем у звязку з оплатою суми зазначеного боргу, відтак просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод" заборгованість в сумі 160000 грн. (а.с.44)

З огляду на права, надані позивачеві ст.22 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), заява представника позивача про зменшення позовних вимог судом прийнята як така, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

При цьому варто зазначити, що пунктом 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" №01-8/482 від 13.08.2008 року роз'яснено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

На визначену дату (11.03.2012р.) представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, причин неявки не повідомив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений ухвалою суду від 11.03.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2103621411765 від 06.04.2011р., підписаного відповідачем 06.04.2012р.

Слід зазначити, що ухвали суду від 07.03.2012 р. та від 27.03.2012 р. відповідачу надіслано поштовою кореспонденцією за адресою: 22700, Вінницька область, м. Іллінці, вул. К. Маркса, 1.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 13445987 станом на 28.03.2012 року місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: 22700, Вінницька область, м. Іллінці, вул. К. Маркса, 1, яка є ідентичною тій, по якій було направлено ухвали від 07.03.2012р. та від 27.03.2012р. відповідачу (а.с.48).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09.02.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод" (Покупець) було укладено договір № АК 00007 поставки цукрових буряків.

Відповідно до п. 1.1 Договору № АК 00007 про поставку цукрових буряків постачальник зобов'язується поставити покупцю насіння цукрових буряків, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах Договору.

Кількість та асортимент товару - згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами Договору (п. 2.1)

Згідно із п. 3.1 Договору ціна за одиницю та загальна вартість товару зазначаються у специфікаціях.

Оплата товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений в кінці тексту Договору розрахунковий рахунок Постачальника. Допускається оплата в готівковій формі відповідно до вимог діючого законодавства (п. 3.3 Договору)

Пунктом 4.1 Договору визначено, що поставка товару здійснюється за рахунок Постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000), якщо сторони не домовляються про інше.

Відповідно до п. 6.1 Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання договору, сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та умов даного договору.

Судом встановлено, що поставка товару відбулась згідно видаткових накладних: № МК-0000130 від 18.03.2011р. на суму 212940 грн. (а.с.17), № МК-0000263 від 15.04.2011р. на суму 10500 грн. (а.с.19), № МК-0000293 від 20.04.2011р. на суму 19530 грн. (а.с.20)

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, що стверджується банківськими виписками: від 21.02.2011р. на суму 60000 грн. (а.с.21), від 17.03.2011р. на суму 3906 грн. (а.с.23-25), від 14.04.2011 на суму 3150 грн. (а.с.26-27), від 20.04.2011 р. (а.с.28), від 15.03.2012 р. на суму 10014 грн., поясненнями позивача та іншими матеріалами справи. Решту коштів за отриманий товар, як встановлено судом з матеріалів справ, відповідачем перераховано не було.

25.07.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Євроінвестбуд" було укладено договір № 746 про відступлення права вимоги, в якому товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" (Постачальник) виступає первісним кредитором, а товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Євроінвестбуд" - новим кредитором. (а.с.15-16)

Відповідно до п. 1.1 Договору № 746 про відступлення права вимоги, керуючись статтями 512-519 Цивільного кодексу України первісний кредитор відступає право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги виконання обов'язків боржником за договором поставки насіння цукрових буряків № АК 00007 від 09.02.2010р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод" (боржник).

Пунктом 1.2 Договору № 746 про відступлення права вимоги встановлено, що за цим договором новий кредитор набуває право вимоги виконання обов'язку боржником щодо погашення боргу відповідно до Основного Договору в сумі несплачених первісному кредитору коштів у розмірі 170014 грн.

Згідно із п. 4.1 Договору № 746 про відступлення права вимоги, цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Первісний кредитор зобов'язаний письмово повідомити боржника про заміну кредитора (п. 1.4 Договору № 746 про відступлення права вимоги).

Листом № 20/07/11/юв від 25.07.2011р., з метою виконання п. 1.4 Договору № 746 про відступлення права вимоги, товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод" (боржника) про відступлення права вимоги за договором № 746 від 25.07.2011 р. новому кредитору - товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія "Євроінвестбуд" (а.с.29). Вищевказаний лист товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод" отримало 30.08.2011р., що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 31)

Надаючи оцінку договору про відступлення права вимоги за договором № 746 від 25.07.2011 р., суд враховую наступне.

Згідно із п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст.516 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що правочин про відступлення права вимоги вчинено у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, а боржника письмово повідомлено про заміну кредитору у зобов'язанні.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу у справі належить право вимоги щодо стягнення заборгованості за договором від 09.02.2011 року № АК 00007, оскільки заміна кредитора відбулася з дотриманням визначеної законом процедури.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії первісного кредитора по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору від 09.02.2011 року, між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому суд дійшов висновку, що позов про стягнення 160000 основного боргу підлягає задоволенню як обґрунтований та правомірний.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Водночас, у зв'язку із зменшенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 200 грн. 28 коп. підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 69, 75, 78, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод" (22700, Вінницька область, Іллнецький район, м. Іллінці, вул. К. Маркса, 1, код ЄДРПОУ 32456622) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія Євроінвестбуд" (35408, Рівненська область, Гощанський район, с. Франівка, вул. Бригадна, 1-Ж; 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 62-А, код ЄДРПОУ 32544116) 160000 грн. (сто шістдесят тисяч гривень) заборгованості за порушення умов виконання договору поставки; 3200 грн. (три тисячі двісті гривень) судового збору.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-фінансова компанія Євроінвестбуд" (35408, Рівненська область, Гощанський район, с. Франівка, вул. Бригадна, 1-Ж; 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 62-А, код ЄДРПОУ 32544116) 200 грн. 28 коп. (двісті гривень двадцять вісім копійок) судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 4341 від 29.02.2012 року (оригінал платіжного доручення - у матеріалах господарської справи № 14/11/2011/5003)

Суддя Тварковський А.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 квітня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу (35408, Рівненська область, Гощанський район, с. Франівка, вул. Бригадна, 1-Ж, 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 62-А)

4 - відповідачу (22700, Вінницька область, Іллінецький район, м. Іллінці, вул. К. Маркса, 1)