Рішення № 22644844, 10.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2012Справа №5002-12/338-2012

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95000, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3-а) в особі Ялтинської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (98637,м. Ялта, вул.. Красних Партизан, 5-а)

до відповідача Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» (98600, м. Ялта, вул.. Рузвельта, 5)

про стягнення 452053,28 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю від 20 лютого 2012 року № 20-3/1513

Від відповідача ОСОБА_2. представник за довіреністю від 11 січня 2012 року №НО-33.

Суть спору орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Ялтинської філії звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача державного підприємства Ялтинський морський торговельний порт про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалювання та гарячого водопостачання №143 ПТ-2003/513 від 01.01.2003 р. у розмірі 452053,28 грн., а саме: 414347,73 грн. основного боргу,23138,47 грн. індексу інфляції, 14567,08 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежно виконуються умови договору про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалювання і гарячого водопостачання від 01 січня 2003 року щодо несвоєчасної та повної оплати за надані послуги за період з 2009 року по 2011 рік, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 414 347,73 грн. на яку позивачем нараховані інфляційні витрати в розмірі 23138,47 грн., 3% річних в розмірі 14567,08 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (аркуш справи 37-39), а саме у розмірі 378 272,74 грн. Суму у розмірі 36 074,99 грн. відповідач не визнає, оскільки вказує, що вказана заборгованість виникла в квітні 2004 року та щодо неї сплив строк позовної давності.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2012 року строк розгляду спору був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, що відбулося 02 квітня 2012 року у відповідності з частиною 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 10 квітня 2012 року о 11годин 15 хвилин, після якої розгляд справи продовжений.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2003 року між Ялтинською філією орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (Постачальник) та Державним підприємством Ялтинський морський торговельний порт (Споживач) укладений договір № 143 ПТ-2003/513 поставку теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалювання і гарячого водопостачання (надалі Договір, аркуш справи 12-19).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що за його умовами, Постачальник приймає на себе зобовязання поставляти Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалювання і гарячого водопостачання, а Споживач зобовязується повністю сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбаченими дійсним Договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, теплова енергія поставляється Споживачеві згідно обємам необхідним для опалювання і ГВС, визначених Додатком №1 в межах наявних паливно-енергетичних ресурсів, потужності теплових джерел, наявності лімітів на природний газ, а також фінансових можливостей Постачальника за відсутності передоплати.

Пунктом 3.2.1. Договору передбачено, що Споживач теплової енергії зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обємах та в строки, що передбачені Договором.

Вартість послуг та порядок розрахунків передбачений у розділі VІ Договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. При зміні тарифу в розрахунковий період Споживач проводить оплату по новому тарифу з моменту введення (пункт 6.8. Договору).

Пунктом 6.9. передбачено, що Споживач за 3 дня до начала розрахункового періоду поводить оплату необхідної кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням остаточної суми (сальдо) розрахунків на начало місяця.

Свої зобовязання за Договором позивач виконував належним чином, однак відповідач не здійснював належним чином оплату за виставленими позивачем рахунками за період з листопада 2009 року по грудень 2011 року, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних

вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини щодо дійсності договору, надання послуг та відповідно виникнення обовязку з їх оплати відповідачем не спростовано. Доказів погашення заборгованості за отримані послуги відповідачем не надано .

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача за договором №143 від 01 січня 2003 року станом на 01.01.12 р. складає 378 272,74 грн. Дана сума визнана відповідачем у повному обсязі.

Стосовно суми 36 074, 99 грн. суд погоджується з доводами відповідача щодо необхідності застосування строків давності та відповідно відмови у цій частині, адже ця заборгованість виникла ще у 2004 р.

На дату розгляду справи позивачем не представлено доказів існування у відповідача заборгованості у розмірі 414 347,73 грн., не надано заяви про зменшення позовних вимог.

Таким чином задоволенню підлягає сума основного боргу у розмірі 378 272,74 грн.

Також позивач просить стягнути інфляційні витрати у розмірі 23 138,47 грн. та 3% річних у сумі 14 567,08 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобовязання за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на нужди на опалення та гаряче водопостачання №143 ПТ-2003/513 від 01.01.2003 р. щодо погашення заборгованості за надані послуги, перевіривши уточнені розрахунки нарахувань, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає 3 % річних у розмірі 12 297,15 грн. та інфляційні витрати у розмірі 17 620,83 грн.

Витрати по відшкодуванню судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта 5, ідентифікаційний код 01125591) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Ялтинської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (98637,м. Ялта, вул. Красних Партизан 5-а) суму основної заборгованості за договором № 143 ПТ-2003/513 про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалювання і гарячого водопостачання в розмірі 378272,74 грн., інфляційні витрати в сумі 17620,83 грн., 3% річних в розмірі 12297,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 8169,96 грн.

3. В інший частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.