Рішення № 22644837, 17.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

17.04.2012Справа №5002-29/1832.1-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія(01001, м. Київ, пров. Музейний, 4 // 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 69);

До відповідача Фізичної особипідприємця ОСОБА_2 (98112, АДРЕСА_1);

Про стягнення 45 085,80 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_3, представник, довіреність від 26.08.2011р.

Від відповідача ОСОБА_4, представник, довіреність від 26.07.2010р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з відповідача - фізичної особипідприємця ОСОБА_2 суми заборгованості зі сплати лізингових платежів за лізинговою угодою №FL-0425-08-OD від 10.09.2008р. у розмірі 17223,85 грн., платежів за дострокове припинення лізингової угоди у розмірі 27861,95 грн., а також судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобовязань за лізинговою угодою №FL-0425-08-OD від 10.09.2008р. в частині своєчасної сплати лізингових платежів в сумі 17223,85грн. Крім того, у звязку із достроковим припиненням лізингу, відповідач, на думку позивача, зобовязаний сплатити платіж в розмірі 27861,95грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку зазначені суми не сплачує, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач у своїх запереченнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір фінансового лізингу №FL-0425-08-OD від 10.09.2008р. фактично продовжив договірні відносини, що існували між сторонами на підставі іншого договору фінансового лізингуугоди №OD00404/3 від 18.07.2005р., на підставі якого відповідачу був наданий у фінансовий лізинг автомобіль FORD FOCUS 2.0. Після виконання відповідачем обовязків зі сплати лізингових платежів за лізинговою угодою №OD00404/3 від 18.07.2005р., представник ТОВ Перша лізингова компанія запропонував замість викупу автомобіля продовжити існуючі договірні відносини щодо автомобіля TOYOTA модель Camry 3.5 із зарахуванням коштів, які складали суму викупу попереднього автомобіля, в рахунок оплати за новий автомобіль. Проте в укладеній лізинговій угоді №FL-0425-08-OD від 10.09.2008р. ці умови не були зазначені, тому відповідач вважає, що він був введений в оману щодо умов нового договору. Щодо стягнення штрафних санкцій, то відповідач зауважував, що строк позовної давності для їх стягнення сплив, оскільки строк позовної давності для стягнення штрафу складає 1 рік. Також відповідач зазначав про намір розірвати лізингову угоду ще раніше, однак позивач ухилявся від цього та відносно неправомірного одностороннього збільшення позивачем розміру лізингових платежів.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2010р. у справі №5002-14/3543-2010 суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія задовольнив, вирішив стягнути з фізичної особипідприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія 17223,85грн. заборгованості, 27861,95 грн. платежу за дострокове припинення лізингу, 450,86грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2010р. у справі №5002-14/3543-2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011 року касаційну скаргу Фізичної особипідприємця ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2010 р. у справі №5002-14/3543-2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду АР Крим Луцяка М.І. справу було передано на розгляд судді Башилашвілі О.І. з привласненням нового номеру 5002-29/1832.1-2011.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2011 року справу було прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2011 року провадження у справі зупинене, у звязку з призначенням у справі судовобухгалтерської експертизи, проведення якої доручене експерту ТОВ «Кримське експертне бюро» Жиліній Аллі Герасимівні (свідоцтво МЮУ №781).

15 березня 2012 року на адресу суду надійшли матеріали справи-замінника з висновком судово-економічної експертизи №79/11 від 06.03.2012 р.

У звязку з чим, суд ухвалою від 19.03.2012р. поновив провадження у справі, призначивши розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

03.04.2012р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання позивача про продовження строку розгляду справи в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України. До клопотання позивачем додано доказ часткової оплати експертизи в розмірі 3218,25грн. згідно рахунку №9/79 від 17.02.2012р.

Клопотання позивача щодо продовження строку розгляду справи судом задоволено у судовому засіданні, про що винесено ухвалу суду від 17.04.2012р. клопотання разом з додатком долучено судом в матеріали справи.

У судовому засіданні 17.04.2012р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечував, за мотивами, викладеними у раніше наданих відзивах на позов.

У судовому засіданні 17.04.2012р. оголошувалась перерва в порядку статті 77 ГПК України.

У продовженому судовому засіданні 17.04.2012р. відповідач надав додаткові письмові пояснення, які судом оглянуті та долучені в матеріали справи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Строк вирішення спору продовжувався в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Cкасовуючи постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2010 р. у справі №5002-14/3543-2010, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 02.02.2011р. звертав увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач звертав увагу судів на той факт, що позивач виставляв йому рахунки про сплату лізингових платежів з більшим розміром лізингових платежів, ніж сторони передбачили у додатку № 1-ТО-03318-0-08-36 до лізингової угоди № FL-0425-08-OD від 10.09.2008, при цьому відповідач зазначав, що збільшення розміру даних лізингових платежів не пов'язано зі зміною офіційного курсу гривні до іноземної валюти, однак судами попередніх інстанцій ані спростовані дані посилання ані відхилені. Також суд касаційної інстанції вважає висновок судів попередніх інстанцій про те, що платіж за дострокове припинення лізингу транспортного засобу, передбачений пунктом 13.2 угоди, не є штрафними санкціями, а є певною господарською санкцією у вигляді відповідного платежу передбаченого за можливість дострокового припинення лізингу, відповідно, позовна давність в 1 рік не застосовується, хибним. Тому під час нового розгляду справи господарському суду необхідно взяти до уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від встановленого і відповідно до чинного законодавства вирішити спір.

Згідно зі ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

При новому розгляді справи судом встановлено наступне.

10 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія(Лізингодавець) та Фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2 (Лізингоодержувач) укладена лізингова угода №FL-0425-08-OD (далі угода, т. 1 а.с.24-35).

Предметом лізингової угоди, згідно п. 1.1, є те, що лізингова угода регулює юридичні відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем з лізингу транспортного засобу, зазначених у додатку 1 цієї угоди.

Відповідно до п. 2.1 угоди, як тільки відбудеться підписання Додатку 2 до цієї лізингової угоди лізингоодержувачем та лізингодавцем, транспортний засіб вважається прийнятим лізингоодержувачем у лізинг від лізингодавця на умовах цієї лізингової угоди.

Пунктом 2.3 угоди передбачено, що строк лізингу транспортного засобу визначений в додатку 1 цієї лізингової угоди, який є її невідємною частиною. Строк лізингу починається з початкової дати, під якою розуміють: дату підписання акту приймання-передачі лізингоодержувачем.

Строк чинності цієї угоди розпочинається датою підписання даної угоди та закінчується: датою викупу або повернення транспортного засобу лізингодавцеві згідно з розділом 12 цієї угоди, за умови повного розрахунку по лізингових та інших платежах; або датою дострокового припинення дії даної угоди згідно з розділом 13, 14, 15 та 16 цієї угоди (п.2.4 угоди).

В пункті 2.5 угоди встановлено, що дату викупу або повернення транспортного засобу визначається в акті приймання-передачі.

Вартість транспортного засобу визначається в акті-прийому передачі на дату його підписання (п. 2.6 угоди).

Також пунктом 2.6 лізингової угоди передбачено, що в подальшому лізингоодержувач відшкодовує частини вартості транспортного засобу у складі лізингових платежів та здійснює викуп транспортного засобу згідно з виставленими йому рахунками в український гривні і які змінюються та перераховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу Національного Банку України до іноземної валюти, визначеної в додатку 1, на дату виставлення рахунку.

Лізингові та інші платежі узгоджені сторонами в розділі 8 лізингової угоди. Зокрема, п. 8.1 угоди встановлено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві перший лізинговий платіж як це визначено в додатку 1 протягом трьох робочих днів після підписання цієї угоди; щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за цією лізинговою угодою, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунківфактур згідно з лізинговим протоколом (додаток 1).

Лізингові платежі вказані в українській гривні (грн) на день підписання лізингового протоколу. В подальшому лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні (грн) і які змінюються та розраховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу Національного Банку України до іноземної валюти, визначеної в додатку 1, на день виставлення такого рахунку (п. 8.2 угоди).

10.09.2008р. сторонами підписаний додаток №1-ТО-03318-0-08-36 лізинговий протокол до лізингової угоди №FL-0425-08- OD (т. 1 а.с.36-42).

За умовами п.1 цього протоколу у лізинг був переданий транспортний засіб TOYOTA CAMRY 3.5 3.5/0 A/T sedan Premium білий.

Відповідно до п.2.3 протоколу строк лізингу становить 36 календарних місяців. Датою повернення транспортного засобу є дата, що визначена в акті прийому передачі.

01.10.2008р. сторони підписали Додаток 2 до лізингової угоди №FL-0425-08-OD акт приймання-передачі (т. 1 а.с.43).

Пунктом 1 Додатку №2 сторони обумовили, що лізингодавець надав лізингоодержувачу транспортний засіб: TOYOTA Camry 3.5 Prеmium A/T, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, колір білий, кузов НОМЕР_2, тип транспортного засобу легковий седан, постійне свідоцтво про реєстрацію ААСНОМЕР_3, зареєстрований власник ТОВ Перша Лізингова Компанія.

Таким чином позивач взяті на себе договірні зобовязання виконав у повному обсязі.

Згідно п.1.4 акту прийому-передачі, вартість транспортного засобу, що складається із вартості автомобіля, додаткового обладнання та аксесуарів, становить 175639,43 українських гривень, крім того ПДВ становить 35127,89 українських гривень (20%), що разом складає 210767,32 українських гривень з ПДВ.

Пунктом 4 акту прийому-передачі встановлена дата повернення транспортного засобу 30 вересня 2011 року.

Розділом 6 лізингового протоколу сторони встановили графік лізингових платежів: вересень 2008 року 4196,62грн., жовтень 2008 року 5776,06грн., листопад 2008 року 5779,94грн., грудень 2008 року 5783,85грн., січень 2009 року 5787,80грн., лютий 2009 року 5791,78грн., березень 2009 року 5795,80грн., квітень 2009 року - 5799,84грн., травень 2009 року - 5803,93грн., червень 2009 року - 5808,05грн., липень 2009 року - 5812, 21грн., серпень 2009 року 5816,40грн., вересень 2009 року 5820,63грн., жовтень 2009 року 5824,89грн., листопад 2009 року 5829,20грн., грудень 2009 року 5833,53грн., січень 2010 року 5837,91грн., лютий 2010 року 5842,32грн., березень 2010 року 5846,78грн., квітень 2010 року 57851,27грн., травень 2010 року 5855,80грн., червень 2010 року 5860,36грн., липень 2010 року 5864,97грн., серпень 2010 року 5869,62грн., вересень 2010 року 5874,31грн., жовтень 2010 року 5879,04грн., листопад 2010 року 5883,81грн., грудень 2010 року 5888,63грн., січень 2011 року -5893,48грн., лютий 2011 року 5898,37грн., березень 2011 року 5903,31грн., квітень 2011 року 5908,28грн., травень 2011 року 5913,31грн., червень 23011 року 5918,37грн., липень 2011 року 5923,49грн., серпень 2011 року 5928,64грн., вересень 2011 року 5933.84грн.

Разом сума лізингових платежів з ПДВ складає 214836,44грн.

Ціна викупу транспортного засобу складає 93070,27грн., включно з ПДВ 15511,71грн.

25.12.2008р. ФОП ОСОБА_2 звернулась до ТОВ Перша лізингова компанія з проханням розглянути питання щодо розірвання договору лізингу №FL-0425-08-OD у звязку з тяжким фінансовим становищем (т. 1 а.с.52).

20.01.2009р. сторонами був складений Акт повернення (Додаток №4/1), згідно якого лізингоодержувач повернув лізингодавцеві автомобіль TOYOTA модель Camry 3.5 Prеmium A/T, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 (т. 1 а.с.44).

В пункті 3 вказаного акту сторони зазначили, що лізингоодержувач розуміє, що, якщо залишились несплачені борги, стягнення, або інші платежі за цією угодою, лізингоодержувач не звільняється від їх подальшої сплати після підписання цього акту повернення.

20.07.2009р. ТОВ Перша лізингова компанія направило на адресу ФОП ОСОБА_2 вимогу про виконання зобовязання по оплаті боргу за договором фінансового лізингу №FL-0425-08-OD в загальній сумі 45 749,50 грн., з яких 17 223,85 грн. заборгованість з лізингових платежів, 240,17 грн. пені та 27 861,95 грн. платіж за дострокове припинення лізингової угоди (т. 1 а.с. 45-51).

До вказаної вимоги позивачем також були додані для сплати відповідні рахунки-фактури.

Однак відповідачем у порушення взятих на себе зобовязань не були сплачені лізингові платежі за грудень 2008р. та січень 2009р. за виставленими рахунками на загальну суму 17 464,02 грн. (т. 1 а.с.49-50).

У звязку з чим ТОВ Перша лізингова компанія звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з відповідним позовом.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що є предметом даного судового розгляду регулюються Законом України Про фінансовий лізинг від 16.12.1997р., статтею 11, якого обумовлені права та обовязки лізингоодержувача, зокрема визначені обовязки лізингоодержувача, такі як прийняти предмет лізингу та користуватись ним відповідно до його призначення та умов договору; своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 8 угоди, укладеної між сторонами у справі також визначені обовязки лізингоодержувача аналогічного змісту.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, відповідач, у порушення взятих на себе зобовязань не сплатив позивачеві лізингові платежі за грудень 2008р. та січень 2009р. за виставленими рахунками на загальну суму 17 464,02 грн.

Факт надсилання відповідних рахунків позивачем на адресу відповідача підтверджується поштовою квитанцією від 20.07.2009р. та описом вкладення у цінний лист (т. 1 а.с. 47-48).

Відповідно до п. 8.7 лізингової угоди №FL-0425-08-OD зміна розміру лізингових платежів підлягає узгодженню сторонами шляхом підписання Додаткової угоди.

Однак, пунктом 8.1 угоди визначено, що щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за цією лізинговою угодою, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунківфактур згідно з лізинговим протоколом. Лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання лізингового протоколу. В подальшому лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в український гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до іноземної валюти, визначеної в додатку №1 на дату виставлення такого рахунку.

Пунктом 6 Лізингового протоколу від 10.09.2008р. також встановлено, що відповідач (Лізингоодержувач) сплачує лізингові платежі згідно з виставленими рахунками-фактурами в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу НБУ до долару США на дату виставлення такого рахунку.

Таким чином, сторони дійшли згоди, що лізингові платежі змінюються (перераховуються) на дату виставлення рахунку відповідно до зміни курсу НБУ до долару США.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях звертав увагу на той факт, що позивач виставляв йому рахунки про сплату лізингових платежів з більшим розміром лізингових платежів, ніж сторони передбачили у додатку № 1-ТО-03318-0-08-36 до лізингової угоди № FL-0425-08-OD від 10.09.2008, зазначаючи, що збільшення розміру даних лізингових платежів не пов'язано зі зміною офіційного курсу гривні до іноземної валюти.

У звязку з чим, в рамках даної справи, судом була призначена судовоекономічна експертиза, проведення якої доручено експерту ТОВ «Кримське експертне бюро» Жиліній Аллі Герасимівні, свідоцтво МЮУ №НОМЕР_4. На вирішення експерта були поставлені наступні питання: чи відповідають суми, заявлені позивачем, та виставлені відповідачу згідно рахунків-фактур, документам бухгалтерського обліку, ставкам Національного Банку України, та умовам договору фінансового лізингу №FL-0425-08-OD від 10.09.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія та Фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2; яку суму становить борг Фізичної особипідприємця ОСОБА_2 перед Товариством з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія згідно договору фінансового лізингу №FL-0425-08-OD від 10.09.2008р.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №79/11 від 06.03.2012 р. судовий експерт за результатами проведених досліджень встановив, що суми заявлені позивачем, та виставлені відповідачу, згідно рахунків-фактур, відповідають документам бухгалтерського обліку, ставкам Національного Банку України, та умовам договору фінансового лізингу №FL-0425-08-OD від 10.09.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія та Фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2, заборгованість зі сплати лізингових платежів ФОП ОСОБА_2 перед Товариством з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія згідно умов договору фінансового лізингу №FL-0425-08-OD від 10.09.2008р. складає 45085,59грн., з яких: 17223,82грн. заборгованість відповідача по лізинговим платежам, 27861,77грн. платіж за дострокове розірвання лізингової угоди. (т. 2 а.с. 132-137).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, які ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, оцінивши висновки експерта, приймає їх в якості належного доказу існування заборгованості відповідача перед позивачем. При цьому саме висновком експерта спростовані твердження відповідача щодо надання позивачем відповідачу рахунків до сплати лізингових платежів з більшим розміром лізингових платежів, ніж сторони передбачили у додатку № 1-ТО-03318-0-08-36 до лізингової угоди № FL-0425-08-OD від 10.09.2008р. та те, що збільшення розміру даних лізингових платежів не пов'язано зі зміною офіційного курсу гривні до іноземної валюти.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми 17223,82грн. лізингових платежів. В частині стягнення 0,03грн. лізингових платежів у позові слід відмовити за необґрунтованістю.

Заявляючи позовні вимоги, ТОВ Перша лізингова компанія просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 27861,77грн. платіж за дострокове розірвання лізингової угоди.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п.13.2 лізингової угоди у разі дострокового припинення даної лізингової угоди за ініціативою лізингоодержувача, лізингоодержувач здійснює на користь лізингодавця платіж за дострокове припинення лізингової угоди, розмір якого дорівнює сумі трьох щомісячних лізингових платежів, як це зазначено у додатку 1.

Розділом І лізингової угоди визначено поняття штрафних санкцій, а саме платежі, що встановлені в пунктах 2.2, 3.6, 8.3, 11.3, 12.3, 13.2 цієї лізингової угоди.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною другою статті 175 Господарського кодексу України також встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З аналізу зазначених норм випливає, що Господарський кодекс України не містить жорстких обмежень щодо визначення штрафних санкцій у господарських відносинах, допускається абсолютна домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції.

Таким чином, у розріз із визначенням позивача, щодо 27861,77грн. - платіж за дострокове розірвання лізингової угоди, як певної господарської санкції у вигляді відповідного платежу, суд приходить до висновку, що дана сума є нічим іншим як штрафною санкцією.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач посилаючись на сплив строку позовної давності, просить застосувати дані норми права та відмовити позивачеві в задоволенні позову.

За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За умовами укладеного між сторонами договору, зокрема п. 13.2 та відповідно до чинного законодавства у позивача виникло право на нарахування відповідачеві 27861,77грн. платежу за дострокове розірвання лізингової угоди.

Однак, відповідно до частини першої статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Так як судом встановлено, що платіж за дострокове припинення лізингу транспортного засобу, передбачений пунктом 13.2 угоди, є штрафними санкціями, відповідно, у даному випадку суду слід застосувати норми статті 258 КЦ України, якою встановлено строк на звернення до суду, у даному випадку в 1 рік.

Як зазначалось вище, строк чинності цієї угоди закінчується: датою викупу або повернення транспортного засобу лізингодавцеві згідно з розділом 12 цієї угоди, за умови повного розрахунку по лізингових та інших платежах; або датою дострокового припинення дії даної угоди згідно з розділом 13, 14, 15 та 16 цієї угоди (п.2.4 угоди).

Лізингоодержувач, використавши своє право, викладене у розділі 13 угоди, 20.01.2009р. за Актом повернення (Додаток №4/1), повернув лізингодавцеві автомобіль TOYOTA модель Camry 3.5 Prеmium A/T, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 (т. 1 а.с.44).

Тобто початком перебігу строку позовної давності є 21.01.2009р. і такий строк закінчується 20.01.2010р.

При цьому позивач звернувся з даним позовом до суду лише 09.07.2010р. (т. 1а.с. 56), тобто з пропуском строку позовної давності.

Тому на думку суду, позовні вимоги ТОВ «Перша лізингова компанія» про стягнення з ФОП ОСОБА_2 27861,77грн. платіжу за дострокове розірвання лізингової угоди, не підлягають задоволенню, у позові суд відмовляє.

Що стосується посилань відповідача на існування між сторонами домовленостей про зарахування ціни викупу автомобіля Ford Focus 2.0 по лізинговій угоді №OD00404/3 від 18.07.2005р. в рахунок погашення лізингових платежів відповідача за лізинг автомобіля TOYOTA Camry 3.5, державний номер НОМЕР_1 по лізинговій угоді №FL-0425-08-OD від 10.09.2008р. то суд оцінює їх критично, оскільки ані в лізинговій угоді №OD00404/3 від 18.07.2005р., ані в лізинговій угоді №FL-0425-08-OD від 10.09.2008р., ані в додатках до цих угод не містилось положення про домовленість про те, що ціна викупу автомобіля Ford Focus за лізинговою угодою №OD00404/3 має бути включена в рахунок погашення платежів за лізинг автомобіля TOYOTA Camry за лізинговою угодою №FL-0425-08-OD.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно калькуляції №79/11 ТОВ «Кримське експертне бюро», вартість експертизи, проведеної в рамках даної справи, складає 7969,00грн. (т. 2 а.с. 131).

Позивач, надав суду докази часткової сплати вартості експертизи, у розмірі 3218,25грн. (т. 2 а.с. 146).

У звязку з чим, суд вважає необхідним, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України розподілити витрати, повязані з проведенням судової експертизи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням частково проведеної оплати вартості експертизи позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особипідприємця ОСОБА_2, (реєстраційний номер НОМЕР_5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія (ЄДРПОУ 30436756) 17223,82грн. заборгованості, 172,24 державного мита та 90,16грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У задоволенні позову в частині стягнення 0,03грн. заборгованості з лізингових платежів та 27861,77грн. платежу за дострокове розірвання лізингової угоди, відмовити.

4. Стягнути з фізичної особипідприємця ОСОБА_2, (реєстраційний номер НОМЕР_5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (ЄДРПОУ 31937105) 3044,3грн. вартості несплаченої експертизи.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перша лізингова компанія (ЄДРПОУ 30436756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (ЄДРПОУ 31937105) 1706,45грн. вартості несплаченої експертизи.

6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.