Ухвала суду № 22644288, 09.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 квітня 2012 р. № 5023/7689/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУліцького А.М.,

суддів:Бакуліної С.В.,

Данилової Т.Б.,

Могил С.К.,

Подоляк О.А.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 09.02.2012

у справі№5023/7689/11 господарського суду Харківської області

за позовомКуп'янської районної державної адміністрації Харківської області

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_6

треті особи1.Головне управління Держкомзему в Харківській області,

2.Петропавлівська сільська рада

пророзірвання договору,

В С Т А Н О В И В:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 подано заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 09.02.2012 у справі №5023/7689/11 господарського суду Харківської області на підставі статей 11115-19 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли господарський суд касаційної інстанції у розгляді двох або більше справ за подібних предмета і підстав позову та змісту позовних вимог і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У справі №5023/7689/11 позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за цим договором. Рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2011 (суддя Бринцев О.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 (колегія суддів: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, розірвано укладений між сторонами в справі договір оренди земельної ділянки, в тому числі землі сільськогосподарські, під гідротехнічними спорудами, під водою.

Постановою від 09.02.2012 Вищий господарський суд України (колегія суддів: Є.Першиков, А.Осетинський, І.Ходаківська) зазначену постанову Харківського апеляційного господарського суду залишив без змін

При цьому суд касаційної інстанції виходив зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин стосовно відсутності вселення відповідачем у встановленому законом порядку водних живих ресурсів до спірного обєкту водного фонду, що свідчить про використання ним земельної ділянки не для цілей риборозведення, тобто всупереч умовам пунктів 11 та 12 спірного договору оренди. До того ж відповідач протягом більш ніж пяти років не виконував обумовлений пунктом 25 договору обовязок щодо організації один раз на рік обстеження дна акваторії пляжу водолазами і очищення його від сторонніх предметів; а також в порушив пункт 25 договору щодо безперешкодного допуску тварин для водопою у відведених місцях; здійснив зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки з порушенням вимог статей 168 Земельного кодексу України та статті 25 Закону України "Про оренду землі".

Звертаючись з заявою про перегляд названої постанови, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 доводить неоднаковість застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та посилається на постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2008 у справі №20/256-07/19/13, від 26.01.2012 у справі №9/17-2308-2011, від 26.04.2011 у справі №6/142-Д, від 18.02.2010 у справі №2-5/3640-2009, від 05.08.2008 у справі №7/34пд, від 01.11.2006 у справі №12/187пд, від 26.11.2008 у справі №20/220-07/19/13.

У справі №6/142-Д предметом позову є розірвання договору оренди земельної ділянки та припинення права користування нею. Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2011 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій, які відмовили в задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність надання прокурором та позивачем будь-яких належних доказів порушення відповідачем договірних зобовязань чи законодавства України про охорону навколишнього природного середовища або нецільового використання ним орендованої земельної ділянки.

У справі №9/17-2308-2011 предметом позову є розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею відповідного реєстраційного запису, зобов'язання Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" внести відповідні зміни до земельно-кадастрових документів та зобов'язання відповідача звільнити вказану земельну ділянку. Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2012 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність належних доказів того, що відповідач використовує орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням; до того ж на час судового розгляду справи №30/8-06-322А господарського суду Одеської області було зупинено будь-яке виконання умов вищевказаного договору оренди, окрім внесення плати за оренду землі.

У справі №12/187пд предметом позову є розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання демонтувати огородження та звільнити земельну ділянку. Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2006 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на встановлення того, що рішення позивача про надання земельної ділянки в оренду є законним; позивач вимагає розірвати спірний договір за відсутності передбачених законодавством України підстав.

У справі №7/34пд предметом позову є розірвання договорів оренди земельних ділянок. Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2008 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на встановлення того, що позивач надав відповідачу землю під будівництво та розміщення АГЗС і з цього приводу прийняв рішення, яке відповідно до статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій" є одночасно і дозволом ради на будівництво обєкта; відповідач використовує отримані землі за цільовим призначенням під будівництво та розміщення автомобільних газозаправних станцій, має дозволи на початок роботи автомобільних газозаправних пунктів; обладнання АГЗС, розташоване на спірних земельних ділянках, не відноситься до обєктів містобудування, а є технологічним обладнанням.

Проаналізувавши зміст наведених постанов, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від різних встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, тобто правові висновки, покладені в основу наведених постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Разом з тим, постанова Вищого господарського суду України від 18.02.2010 у справі №2-5/3640-2009, на яку посилається заявник, не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у зазначеній постанові Вищий господарський суд України погодився з таким же висновком апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог про розірвання договору та повернення земельної ділянки, що і у справі №5023/7689/11, про перегляд якої подано заяву.

Постановами Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 03.03.2009 скасовано постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2008 у справі №20/220-07/19/13, від 26.11.2008 у справі №20/256-07/19/13 та залишено без змін постанови Київського міжобласного апеляційного суду. Зважаючи на нечинність названих постанов Вищого господарського суду України, безпідставним є посилання на них щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для допуску до провадження Верховного Суду України справи №5023/7689/11 господарського суду Харківської області за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи №5023/7689/11 господарського суду Харківської області до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Уліцький Судді:С.Бакуліна Т.Данилова С.Могил О.Подоляк KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)