Справа №2609/8036/12
2/2609/2622/12
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2012 року м. Київ
Суддя Соломянського районного суду м. Києва Бурлака О.В., розглянувши заяву представника позивача АТ «Банк «Фінанси та Кредит»про забезпечення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом тимчасового обмеження відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань за кредитним договором, мотивуючи тим, що відповідач не виконує умови кредитного договору, у звязку з чим в нього є можливість виїхати за межі України, що в подальшому зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вивчивши матеріали позовної заяви, врахувавши зміст позовних вимог, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Здійснення громадянами України права на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розвязання спорів у цій сфері правовідносин визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України».
Згідно зі ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.
Згідно із положеннями ч.6 ст.313 ЦК України законом можуть бути встановлені особливі правила доступу на окремі території, якщо цього потребують інтереси державної безпеки, охорони громадського порядку, життя та здоров'я людей.
Відмова у видачі закордонного паспорту можлива на підставі норм Закону № 3857 - XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду до України громадян України" від 21.01.1994, а точніше - його шостої статті, яка містить 9 підпунктів. У відповідності до зазначеного закону, стосовно позичальників можуть бути застосовані 2,3 і 5-й пункти цієї статті. Їх сенс зводиться до наступного: виїзд за кордон можуть заборонити у тому випадку, коли громадянин України ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань (аліментні, договірні та інші не виконані зобов'язання, зокрема - наявність боргу перед фізичною чи юридичною особою), за рішенням суду - у тому числі.
Законами України «Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України»та «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», передбачено, що наявність в особи невиконаних зобовязань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, причому питання щодо такого обмеження вирішується судом.
Отже, доводи, викладені в заяві не узгоджуються з положеннями вищезазначених норм законів, оскільки відсутні правові підстави покладення на відповідача невиконаних зобовязань виражених у грошовій одиниці судовим рішенням, вищевказаний позов перебуває в провадженні Соломянського районного суду на стадії судового розгляду.
Крім того, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№ 9 від 22 грудня 2006 року, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Тобто, задоволення майнових вимог кредиторів, в тому числі і на підставі рішення суду у сфері цивільних правовідносин, можливо або за рахунок грошових коштів боржника, або за рахунок звернення стягнення на належне йому майно.
Слід зазначити, що зобовязання відповідача за кредитним договором перед позивачем забезпечено заставою транспортного засобу відповідно до договору від 24 січня 2008 року. У звязку з цим, позивач вправі одержати задоволення своїх вимог до відповідача за рахунок заставленого майна у порядку, встановленому законом.
Обмеження боржника (відповідача) у праві виїзду за межі України, у разі відсутності у нього достатньої кількості коштів або майна для задоволення вимог кредитора (позивача), не є забезпеченням предявлених майнових вимог в розумінні цивільного процесуального законодавства, а є по суті заходом тиску на боржника (відповідача) щодо примушування його до виконання взятих договірних зобовязань.
В заяві про забезпечення позову не має посилань на докази, які б свідчили про реальний намір відповідача залишити межі України з метою уникнення виконання своїх зобовязань за договором, а також відсутність у нього майна чи грошових коштів, на які можливо накласти арешт з метою забезпечення виконання у майбутньому рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151 153, 293 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви представника позивача АТ «Банк «Фінанси та Кредит»про забезпечення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена через Соломянський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання її копії.
Суддя
Судове рішення № 22640989, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 06.04.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2609/8036/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: