Постанова № 22637348, 29.02.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/529/2012

н/п 2-а/2018/234/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про зобовязання вчинити певні дії, -

встановив :

позивач просить зобовязати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 1.07.2011 року по час дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни», судові витрати просить покласти на відповідача. Зазначає, що вона є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Однак всупереч діючого законодавства відповідачем не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.01.2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 щодо вимог за період з 1.07.2011 року по 12.07.2011 року залишено без розгляду та відкрито скорочене провадження щодо вимог за період з 13.07.2011 року.

Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у адміністративній справі, однак протягом десяти днів свої заперечення проти позову до суду не надав.

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, частково задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується пенсійним посвідченням позивача з проставленим у ньому штампом «дитина війни».

Враховуючи вищевказаний статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в редакції, якою визначено що «дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Ст.65 розділу 1, пункті»61; 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та про внесення змін закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

У відповідності з рішенням Конституційного Суді України від 22.05.2008 та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 УПФУ в Київському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, у розмірі, який передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни в редакції, яка діяла до 01.01.2008, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" та про «Державний бюджет на 2010 рік»дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Таким чином, відповідач у 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Позивач перебуває на обліку та отримує пенсію в Управлінні пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до повноважень Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством, та виплата підвищення до пенсії позивачу, а суд не повноважний визначати конкретний розмір підвищення до пенсії та зобовязувати проводити її виплати у конкретному розмірі і не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Законом України від 14.06.2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»було встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Згідно ст.. 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»постанови набирають законної сили з дня їх офіційного опублікування.

23.07.2011 була офіційно опублікована постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», п. 6 якої встановлено, що «дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.

Суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача по справі, та визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова по не виконанню з 13.07.2011 року по 22.07.2011 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення права позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.

Виходячи з викладеного суд частково задовольняє позовні вимоги та зобов'язує Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова здійснити нарахування доплати до пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", за період з 13.07.2011 року по 22.07.2011 року.

З підстав, вказаних вище позовні вимоги за період з 22.07.2011 задоволенню не підлягають.

Суд відмовляє в задоволенні вимог про зобовязання відповідача в подальшому виплачувати на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, у звязку з його безпідставністю в цій частині, оскільки на теперішній час право позивача не порушене і доказів того, що воно порушуватиметься в подальшому, позивач суду не надав. Постанова суду не може ґрунтуватися на припущенні, що в подальшому таке право позивача буде порушено.

При цьому суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення судових витрат, оскільки належним відповідачем в цій частині позову є Управління Державного Казначейства, яке позивачем до участі у справі не притягнуте.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова щодо не нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 13.07.2011 по 22.07.2011.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова здійснити нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період з 13.07.2011 року по 22.07.2011 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню згідно ч. 1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії цієї постанови.

Суддя -