Постанова № 22637100, 27.03.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2012 р. 09 год. 50 хв.Справа № 2а-4322/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представників позивача - Клименка О.В., Ястремської О.Б.,

представника відповідача - Мкртчян Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Брайт"

до державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Брайт" (далі ПП "Брайт", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.03.2011 р. №№ 0000802301, 0000812301, якими позивачеві збільшено грошові зобовязання з податку на прибуток на суму 54 672,14 грн., у тому числі за основним платежем на 43 737,71 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10 934,43 грн., та з податку на додану вартість на 9 249,53 грн., у тому числі за основним платежем на 7 263,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 985,91 грн.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити, вважають, що вони складені на підставі протиправних висновків акту перевірки. Позивач стверджує, що відповідач при дослідженні обставин здійснення господарської діяльності позивача та його контрагентів не належним чином оцінив бухгалтерські та податкові документи про транспортування пально-мастильних матеріалів найманими особами для потреб господарської діяльності позивача та документи про надання послуг сторонніх організацій по зберіганню товарів, які належали позивачеві. На думку позивача, зазначені документи містять достатньо інформації для встановлення приналежності витрат на транспортування та зберігання пально-мастильних до його господарської діяльності.

Представник відповідача проти позову заперечувала, вважає, що висновки акту перевірки не суперечать діючому податковому законодавству України і тому правомірно використані для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За актом перевірки позивач задокументував придбання товарів у ТОВ "Сінтекс-Юг", СТОВ "Скад", ТОВ "Вестор Юг" та ТОВ "ВЕК Експо". Ці підприємства не мали необхідних ресурсів та можливостей для здійснення господарських операцій з поставки товарів позивачеві. Тому податковим органом визнано нікчемними правочини з придбання товарів у цих контрагентів та з подальшого продажу цих товарів. Крім того, позивачем завищено валові витрати у звязку з включенням до їх складу не підтверджених належним чином складеними бухгалтерськими документами витрат на транспортні перевезення, здійснених ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, фірмою "Вік", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10 та послуг із зберігання пально-мастильних матеріалів, наданих ПП ОСОБА_11

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 23.02.2011 р. № 519/23-4/24754583 (далі акт перевірки), складеного за результатами виїзної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р.

За наслідками перевірки позивачеві грошові зобовязання з податку на прибуток збільшено внаслідок зменшення задекларованих валового доходу на 918 788,06 грн. та валових витрат на 1 093 742,70 грн., а грошові зобовязання з податку на додану вартість збільшено у звязку із зменшенням задекларованих податкових зобовязань на 183757,60 грн. та податкового кредиту на 191 021,22 грн.

За змістом акту перевірки визнання нікчемними правочинів з придбання товарів у ТОВ "Сінтекс-Юг", СТОВ "Скад", ТОВ "Вестор Юг" та ТОВ "ВЕК Експо" та правочинів з наступного перепродажу цих товарів не вплинули на висновки акту перевірки стосовно заниження позивачем зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість тому, що ці операції у рівних сумах відповідачем були виключені із складу валового доходу, податкових зобовязань, валових витрат та податкового кредиту позивача.

На загальні підсумки акту перевірки стосовно збільшення зобовязань з податку на прибуток та ПДВ вплинуло виключення із складу валових витрат вартості транспортних послуг та послуг зі зберігання нафтопродуктів на загальну суму 189 454,04 грн., наданих позивачу ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_12, фірмою "ВІК", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_14, ПП ОСОБА_10 та ПП ОСОБА_11, а зі складу податкового кредиту - ПДВ у сумі 7 363,62 грн., нарахованого при наданні транспортних послуг ПП ОСОБА_12, фірмою "ВІК" та послуг зі зберігання нафтопродуктів ПП ОСОБА_11

Відповідач стверджує, що транспортні послуги підтверджені товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт по перевезенню паливно-мастильних матеріалів, які не містять достатньої доказовості виконаних робіт по перевезенню продукції (у документах не зазначено марку, номерні знаки, транспортних засобів, маршруту перевезення, кількості товару). Оформлені товарно-транспортні накладні у порушення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, у них відсутні печатки перевізників та замовників послуг, відмітки про доставку вантажу. А тому валові витрати на ці транспортні послуги є непідтверджені.

Відносно послуг по зберіганню пально-мастильних матеріалів, наданих ПП ОСОБА_11, то відповідач стверджує, що у актах виконаних робіт не вказана марка та номер автомобільного засобу, який здійснював транспортування нафтопродуктів до місця зберігання та відсутні товарно-транспортні накладі, які б засвідчували факт таких перевезень. У актах виконаних робіт відсутня інформація про терміни зберігання та розрахунок суми зберігання. Тому відповідач вважає, що витрати позивача на зберігання нафтопродуктів не підтверджені документально та не містять достатньої інформації та підтверджуючих документів здійснення операцій по зберіганню нафтопродуктів.

Не виконавши обовязкові умови документування валових витрат та податкового кредиту, позивач, на думку відповідача, порушив вимоги пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" (далі № 334/94-ВР) та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97-ВР).

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати такі обставини та приписи законодавства.

За змістом п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За приписами пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Суд вважає помилковою думку відповідача, що надання транспортних послуг платникові податку має бути підтверджено виключно товарно-транспортними накладними. Законами з питань оподаткування не передбачається пріоритет одних бухгалтерських документів над іншими, головним для підтвердження права на формування валових витрат та податкового кредиту є зміст цих документів. Бухгалтерські та податкові документи повинні бути складені у спосіб та за змістом, які дозволяли б встановити, в даному випадку, зв'язок наданих позивачу послуг з його господарською діяльністю для отримання оподатковуваних податком на прибуток та податок на додану вартість доходів.

За змістом пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР та п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу валових витрат та податкового кредиту витрати та сплачений (нарахований) ПДВ, не підтверджений документально, тому суд вважає, що при складанні податкової звітності платник податків повинен враховувати лише ті витрати та податковий кредит, які були належним чином підтверджені на момент складання цієї звітності. Отримання належним чином складених бухгалтерських та податкових документів не може бути підтвердженням раніш сформованих валових витрат та податкового кредиту цього платника податків. На думку суду, звинувачення податковим органом платника податку стосовно недотримання останнім цього порядку формування валових витрат та податкового кредиту повинно містити переконливі докази вчинення цього правопорушення платником податку на момент складання податкової звітності.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 р. за N 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Надані суду первинні документи щодо надання транспортних послуг позивачеві ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_12, фірмою "ВІК", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10 та послуг зі зберігання пально-мастильних матеріалів, наданих ПП ОСОБА_11, підтверджують їх фактичне надання та містять необхідний обєм інформації, достатній для встановлення їх звязку з господарською діяльністю позивача для використання в межах його оподатковуваних операцій.

Крім того, судом в якості свідка було допитано ОСОБА_11, який підтвердив, що дійсно надавав позивачу послуги зі зберігання нафтопродуктів відповідно до укладеного між ними договору.

Приймаючи до уваги надані позивачем документи з транспортних послуг та послуг із зберігання нафтопродуктів суд зазначає, що за текстом акту перевірки відповідач висновки про завищення валових витрат та податкового кредиту не підтвердив первинними бухгалтерськими документами, акт перевірки містить узагальнену інформацію стосовно документування господарської діяльності позивача та не містить посилання на конкретні бухгалтерські документи платника податків.

Суд вважає, що складаючи висновки про заниження податкових зобовязань платником податків, податковий орган зобовязаний підтвердити такі висновки первинними документами позивача та забезпечити такий спосіб фіксації виявлених порушень податкового законодавства, який би унеможливлював у подальшому використання інших, не наданих до перевірки бухгалтерських та податкових документів платника податків.

В ході розгляду справи відповідач не спростував факт наявності на момент перевірки бухгалтерських та податкових документів, копії яких надані позивачем суду. Тому суд приходить до висновку про правомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту вартості послуг та ПДВ за операціями з ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_12, фірмою "ВІК", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_14, ПП ОСОБА_10 та ПП ОСОБА_11

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги приватного підприємства "Брайт" до державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 14 березня 2011 р. №№ 0000802301 та 0000812301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 квітня 2012 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6