Рішення № 22634836, 21.03.2012, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 2-389/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2012 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді Кривич Ж.О.,

при секретарі Сичовій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», яке є правонаступником Акціонерного страхового товариства «АИС поліс», ОСОБА_3 про стягнення про стягнення страхового відшкодування внаслідок порушення прав споживача, франшизи та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до Акціонерного страхового товариства «АИС поліс» та ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування внаслідок порушення прав споживача, франшизи та моральної шкоди. Просила суд постановити рішення яким стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», яке є правонаступником Акціонерного страхового товариства «АИС поліс», на її користь страхове відшкодування у сумі 1 112 грн. 78 коп., пеню в сумі 22 834 грн. 24 коп., інфляційні збитки у сумі 149 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 62 грн. 56 коп. Також просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду в сумі 2 000 грн. та франшизу у розмірі 510 грн. Судові витати просила покласти на відповідачів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», яке є правонаступником Акціонерного страхового товариства «АИС поліс», у судове засідання не зявився, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином, на адресу суду направив заперечення проти позову, просив справу слухати без його участі.

В своєму запереченні проти позову зазначив, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» є повним правонаступником Акціонерного страхового товариства «АИС поліс»; вказував, що дійсно 21.06.2009 року між Акціонерним страховим товариством «АИС поліс» та ОСОБА_3 було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № ВС/7932513, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є ВАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1. Подія, яка відбулась 19.09.2009 року в м. Кременчуці по вулиці Леніна за участю забезпеченого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 є страховим випадком. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, не заперечує проти суми страхового відшкодування в розмірі 1 112 грн. 78 коп. Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 22 834 грн. 24 коп. не погоджується, оскільки заяву про виплату страхового відшкодування страховик отримав 21.09.2009 року, виплата страхового відшкодування мала бути сплачена до 21.10.2009 року, таким чином датою порушення зобовязання по сплаті страхового відшкодування є 22.10.2009 року. Окрім того, вважає, що розрахунок, наданий позивачем, суперечить п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, відповідно до якої до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік, отже пеня мала бути нарахована з 22.10.2009 року по 21.10.2010 року в розмірі 210 грн. 92 коп.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмово про причини неявки суд не повідомляв, заперечень проти позову на адресу суду не направив.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, на адресу суду направила письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову не заперечувала.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, на адресу суду направила письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову не заперечувала.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши надані сторонами докази, матеріали справи, встановив наступне:

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Судом встановлено, що довіреністю від 10 серпня 2007 р., посвідченою приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_5 уповноважила позивачку ОСОБА_1 розпоряджатися належним їй автомобілем «HYUNDAI TUCSON», 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, в тому числі і отримувати відшкодування по страхових угодах.

19 вересня 2009 р. о 16 год. 45 хв. в м. Кременчуці по вулиці Леніна водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ-210013», державний номерний знак НОМЕР_1, перевищив безпечну швидкість руху, при виникненні небезпеки не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.09.2009 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні даного ДТП та притягнено до адміністративної відповідальності.

Ч. 3 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована Акціонерним страховим товариством «АИС поліс».

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі), страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений договором.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 629, 610 ЦК України договір є обовязковим до виконання. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Всі належні документи для виплати страхового відшкодування були подані позивачем до Акціонерного страхового товариства «АИС поліс» 21 вересня 2009 р., але зобовязання по виплаті страхового відшкодування як Акціонерним страховим товариством «АИС поліс», так і його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» - до цього часу не виконані.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в встановлені строки.

У передбачені строки страхова компанія не виплатила позивачу страхового відшкодування, на її звернення не відреагувала жодним чином.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 240 від 2009 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_2, становить 1 622 грн. 78 коп.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно до п. 2 полісу ВС/7932513 розмір франшизи становить 510 грн. 00 коп.

Ст. 37.5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страхового відшкодування.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути суму франшизи з відповідача ОСОБА_3, відповідальність якого була застрахована в Акціонерному страховому товаристві «АИС поліс».

Відповідно до ст. 992 ЦК України уразі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому у договорі або законом.

П. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У звязку з цим, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 210 грн. 92 коп.

Таким чином, суд, погоджуючись з доводами відповідача щодо визначення суми пені, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь позивача ОСОБА_1 має бути стягнуто страхове відшкодування у звязку із настанням страхового випадку в сумі 1 112 грн. 78 коп. та пеня в сумі 210 грн. 92 коп.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Окрім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнала моральної шкоди. Автомобілю ОСОБА_1 в результаті пригоди було завдано значних технічних пошкоджень, що завдало їй душевних страждань. Відсутність транспортного засобу змушує її вживати додаткові зусилля для організації свого життя та спричиняє певні незручності. Водночас слід врахувати, що моральна шкода завдана необережними діями відповідача.

Відповідно до положень п. 9 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 4 від 31.03.95 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням, у кожному конкретному випадку, вини відповідача та інших обставин (характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках).

За таких обставин, розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача, суд визначає у розмірі 2 000 грн.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення 2000 грн. моральної шкоди і 510 грн. франшизи в повному обсязі.

Окрім того, в порядку ст. 79, 88 ЦПК України, підлягають відповідному стягненню з відповідачів на користь позивачки понесені судові витрати.

Керуючись ст. 258, 386, 549-551, 610, 624, 988, 992, 1167 ЦК України, ст. 21, 28, 29, 33, 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.10, 11, 60, 212, 213, 215, 224 - 228, 233 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», яке є правонаступником Акціонерного страхового товариства «АИС поліс», ОСОБА_3 про стягнення про стягнення страхового відшкодування внаслідок порушення прав споживача, франшизи та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (ідентифікаційний код 22229921, м/знаходження: 04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у звязку із настанням страхового випадку в сумі 1 112 (одна тисяча сто дванадцять) грн. 78 коп. та пеню в сумі 210 (двісті десять) грн. 92 коп., а всього 1 323 (одну тисячу триста двадцять три) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 франшизу в сумі 510 (пятсот десять) грн. 00 коп. та моральну шкоду в сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп., а всього 2 510 (дві тисячі пятсот десять) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (ідентифікаційний код 22229921, м/знаходження: 04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20) на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати: державне мито у розмірі 133 (сто тридцять три) грн. 35 коп. та витати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 60 (шістдесят) грн. 00 коп. (всього судові витрати, понесені позивачем, становлять: державне мито 266 грн. 69 коп. та витрати на ІТЗ розгляду справи 120 грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати: державне мито у розмірі 133 (сто тридцять три) грн. 35 коп. та витати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 60 (шістдесят) грн. 00 коп. (всього судові витрати, понесені позивачем, становлять: державне мито 266 грн. 69 коп. та витрати на ІТЗ розгляду справи 120 грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Полтавської області через автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: