Вирок № 2263318, 07.06.2007, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №1-385/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді

Сержанюка А.С., з участю секретаря Жук О.В., прокурора Фіцай П.П., адвоката ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с Залісся Полонського району Хмельницької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

за ст. 289 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 12.04.2007 року, приблизно з 05 годин, розпивав спиртні напої, знаходячись біля магазину, розташованого навпроти будинку, що по вул. Зодчих, 70 в м. Києві.

Після розпиття спиртного ОСОБА_2, приблизно о 06 годині 10 хвилин, 12.04.2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 74 по вул. Зодчих в м. Києві, побачив навпроти вказаного будинку автомобіль „Нісан" державний номер НОМЕР_1, належний на праві індивідуальної власності ОСОБА_3, яким вирішив незаконно заволодіти.

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2 підійшов до зазначеного автомобіля і ключем від замка відчинив замок лівих передніх дверей та проник в салон.

Продовжуючи знаходитись в салоні даного автомобіля, ОСОБА_2 запустив двигун і керуючи автомобілем направився по вул. Зодчих в м. Києві.

Коли ОСОБА_2, приблизно о 6 годині 30 хвилин 12.04.2007 року проїжджав по Кільцевій Дорозі в м. Києві, то він був затриманий працівниками міліції.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_2 незаконно заволодів транспортним

засобом - автомобілем „Нісан" державний номер НОМЕР_1, вартістю 5 000 гр.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно заволодів транспортним засобом -автомобілем, який належить ОСОБА_3, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. 289 ч. 1 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю і підтвердив встановлені судом обставини незаконного заволодіння 12.04.2007 року, приблизно в 06 годин 10 хвилин, зазначеним транспортним засобом.

Потерпілий ОСОБА_3, пояснення якого проголошені судом в силу поважності причин неявки до суду, в ході досудового слідства підтвердив факт заволодіння підсудним його транспортним засобом та підтримав заявлені матеріальні вимоги на 1 200 грн.

Винність підсудного підтверджується, окрім повного визнання ним своєї вини, також і сукупністю досліджених по справі доказів.

Так, факт скоєння підсудним зазначеного діяння підтверджується протоколами усної заяви про злочин ( а.с. 6, 9 ), огляду та вилучення ( а.с. 15 ), огляду місця події ( а.с.

16 ), фототаблицями до нього ( а.с. 17-19 ), відтворення обстановки і обставин події ( а.с. 52 ), фототаблицями до нього ( а.с. 58-60 ), згідно яких ОСОБА_2 12.04.2007 року, приблизно в 06 годин 10 хвилин, незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого.

Належність транспортного засобу ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 23 ).

Зазначені пояснення підсудного та докази по справі не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони не супереч.1иві між собою і повністю підтверджуються як доказами по справі так і показами самого підсудного, які також, на думку суду, відповідають дійсності.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про винність підсудного в скоєнні встановленого судом кримінально-караного діяння та правильності кваліфікації його дій за ст. 289 ч.1 КК України, оскільки він своїми навмисними діями незаконно заволодів транспортним засобом.

Однак, з пред'явленого підсудному, на думку суду, необхідно виключити його обвинувачення в заподіянні потерпілому матеріальної шкоди в зазначеному розмірі, як надлишкової, що не утворює складу злочину і не є кваліфікуючою ознакою ст. 289 ч. 1 КК України.

При обранні йому міри покарання, судом враховується характер та ступінь тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, особистість та характеристика ОСОБА_2, склад його сім'ї, стан здоров'я як його самого, так і ч.1енів сім'ї.

Обставинами, що пом'якшують покарання, судом визнаються каяття та активне сприяння розкриттю злочину, виховання і проживання без батьків, а обтяжуючою -скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки.

Однак, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе виправлення підсудного без відбування покарання, виходячи із тяжкості злочину, особи винного, інших викладених обставин по справі, в силу чого необхідно його звільнити від відбування покарання з випробуванням на три роки.

Заявлені позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, на думку суду, підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Керуючись ст.ст. 323 - 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 289 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири ) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк в 3 ( три ) роки, поклавши на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу йому змінити в залі судового засідання з тримання під вартою в Київському СІ3О№13 УДДВП по м. Києву та Київській області на підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с Залісся Полонського району Хмельницької області, українця, проживаючого по АДРЕСА_1, на користь

ОСОБА_3, проживаючого в АДРЕСА_2, заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 1 200,00 грн.,

НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві на р/р 35221100105031, код ЗКПО

25575285, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018 за послуги експерта -1 059,09 грн.

Речові докази по справі - сім ключів від замків - знищити, автомобіль „Нісан", держномер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію зазначеного ТЗ та доручення на право керування ним - передати ОСОБА_4, а копії названих документів, два сліди пальців рук - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.