ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2012 р. (14:16) Справа №2а-10967/09/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Ківа А.С.,
розглянувши за участю представника позивача – ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.12.2011 року,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777»
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 001532/1502/0 від 07.09.2009 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прийнятим податковим повідомленням-рішенням порушено п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи. Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято внаслідок встановлення заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість за червень 2009 року. При цьому, висновки щодо заниження податкового зобов’язання червня 2009 року засновані на даних акту попередньої перевірки № 2012/23-7/34371499 від 21.03.2008 року, за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2008 року № 0004392301/0, яке, в свою чергу оскаржується у господарському суді.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.09.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.01.2010 року провадження по справі зупинено до закінчення провадження по справі № 2-21/3535-2008А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.03.2012 року провадження по справі поновлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.04.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.
Представник позивача, присутній у судовому засіданні 10.04.2012 року, підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду заперечення на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що позивачем в порушення п.п.6.1.1 п.6.1 ст. 6, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в декларації за червень 2009 року у рядку 23.2 «значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» відображена суму 4878569,00 грн. Тоді як вказаний рядок декларації повинен відображати значення «-» у зв’язку з тим, що ТОВ «Нові технології № 777» не має права на податковий кредит, сформований у період, коли товариство не було платником ПДВ.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 17.04.2006 року проведено державну реєстрацію юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 438438 від 17.04.2006 року (а.с.20).
Як свідчать дані акту перевірки № 8144/15-2/34371499 від 25.08.2009 року, позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з 28.04.2006 року за № 2919, є платником податків із зборів, зокрема платником податку на додану вартість, про що ним отримане свідоцтво № 00887244 від 04.05.2006 року.
Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, починаючи з 25.08.2009 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Нові технології № 777» (ЄДРПОУ 34371499) за червень 2009 року.
За результатами перевірки складено акт № 8144/15-2/34371499 від 25.08.2009 року (а.с.13-19), в якому зазначено про порушення п.п.6.1.1 п.6.1 ст. 6, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду у сумі 4878280,00 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у сумі 289,00 грн.
Висновки перевірки обґрунтовані наступним.
Платником ТОВ «Нові технології № 777» надана податкова декларація з ПДВ за червень 2009 року (вх.№4150/38/149988 від 17.07.2009 року) за повною формою, при проведенні арифметичних та методологічних перевірок показників, зазначених у рядках податкової звітності з ПДВ має такі зауваження:
- у рядку 23.2 – значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду вказана сума 4878569,00 грн., слід відобразити «-» прочерк згідно акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року (акт № 6504/15-2/34371499 від 15.07.2009 року).
Таким чином, у рядку 23, 23.2 відображена сума 4878835,00 грн., слід відобразити «-» прочерк. У рядку 24,26 відображена сума 4878280,00 грн., слід відобразити «-» прочерк.
- у рядку 24 «Залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті (ряд.23-ряд.20) відображена сума 4878280,00 грн., слід відобразити «-» прочерк;
- у рядку 26 «Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (рядок 24-рядок 25 та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) відображена сума 4878569,00 грн., слід відобразити «-» прочерк;
- у рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 – рядок 23, позитивне значення)» повинна бути відображена сума 289,00 грн.
Завищення залишку від’ємного значення червня 2009 року, травня 2009 року та інших попередніх звітних періодів є наслідком того, що згідно з актом виїзної планової перевірки № 2012/23-7/34371499 від 21.03.2008 року за період з 28.04.2006 року по 30.09.2007 року ТОВ «Нові технології № 777» рядок 26 декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року мав бути зменшений на суму 5544585,00 грн. та відображений по рядку 23.5 декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року зі знаком «-», але платник податковий кредит не зменшив.
За результатами проведеної відповідачем 25.08.2009 року камеральної перевірки ТОВ «Нові технології № 777» було прийнято податкове повідомлення-рішення № 001532/1502/0 від 07.09.2009 року (а.с.11) на суму 306,00 грн., у тому числі 289,00 грн. за основним платежем та 17,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем було оскаржено його у судовому порядку.
Під час розгляду справи судом було перевірено обґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов’язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і було встановлено наступне.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту – Закон № 168).
Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)
Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачалось ст. 7 Закону № 168.
Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до вимог пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону № 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 вказаного Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачалось, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Як зазначалось судом вище, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 8144/15-2/34371499 від 25.08.2009 року, ґрунтуються на даних попередніх перевірок ТОВ «Нові технології №777», а саме:
- акт №2012/23-7/34371499 від 21.03.2008 року про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Нові технології №777» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.04.2006 року по 30.09.2007 року (а.с.37-73);
- акт № 6504/15-2/34371499 від 15.07.2009 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року.
Як свідчать тексти усіх трьох актів, що зазначені вище, під час проведення вказаних перевірок ДПІ у м. Сімферополі АРК встановлено одне й теж порушення, що на думку податкового органу, допущено позивачем під час внесення даних до податкових декларацій з ПДВ за 9 місяців 2007 року, травень та червень 2009 року.
Так, згідно з актом №2012/23-7/34371499 від 21.03.2008 року податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем необґрунтовано завищено податковий кредит у грудні 2006 року на суму 6400485,00грн., що призвело до несплати до бюджету на протязі 9 місяців 2007 року податку на додану вартість в сумі 855900,00грн. В зазначеному акті перевірки відповідачем вказано, що ТОВ «Нові технології №777» 12.04.2006 року були отримані податкові накладні від ТОВ «Промінвест» з номерами від №1 по №13 включно, датовані однією датою –12.04.2006 року, на загальну суму 38402912,00грн., в тому числі ПДВ – 6400485,00грн., тобто в період коли позивач не був зареєстрований як платник податку на додану вартість (зареєстрований з 04.05.2006 року). Зазначені податкові накладні підтверджували внесення до статутного фонду позивача від ТОВ «Промінвест», що є його засновником, майна на суму 38402911,54грн.
Суми ПДВ по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2006 року, чим, за висновками податкового органу, порушено вимоги пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.6, 8 Порядку заповнення податкової накладної, що призвело до необґрунтованого завищення податкового кредиту в грудні 2006 року в сумі 6400485,00грн. З врахуванням вказаної суми від’ємне значення поточних звітних періодів відображалось підприємством у рядку 26 Декларацій з ПДВ.
Виявлені порушення призвели до несплати в бюджет податку на додану вартість, оскільки сума, що підлягала до сплати, не перераховувалась в бюджет, а перекривалась від’ємним значенням, що в свою чергу, спричинило заниження позивачем податкового зобовязання наступних податкових періодів, у тому числі червня 2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі даних акту перевірки №2012/23-7/34371499 від 21.03.2008 року, відповідачем 28.03.2008 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004392301/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1283850,00грн., у тому числі 855900,00грн. за основним платежем і 437950,00грн. за штрафними санкціями.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у судовому порядку до Господарського суду АР Крим.
За результатами розгляду справи за позовом ТОВ «Нові технології №777» до ДПІ в м. Сімферополі, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест», про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0004392301/0 від 28.03.2008 року постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 року (справа №22-а-2380/08) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777» на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2008 року по справі №2-31/3535-2008А (22-а-2380/08) задоволено; постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2008 року по справі №2-31/3535-2008А (22-а-2380/08) скасовано; прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології №777» задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004392301/0 від 28.03.2008 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1283850,00грн., у тому числі 855900,00грн. за основним платежем і 437950,00грн. за штрафними санкціями.
Під час розгляду зазначеної вище справи суд, дослідивши первинні бухгалтерські документи, податкові накладні, та встановивши порядок внесення ТОВ «Промінвест» внеску до статутного фонду ТОВ «Нові технології №777», дійшов висновку, що ТОВ «Нові технології №777» зареєстровано як платник ПДВ у ДПІ у м. Сімферополі 04.05.2006 року, а податкові накладні виписані ТОВ «Промінвест» на адресу ТОВ «Нові технології №777» 26.05.2006 року. Таким чином, ТОВ «Нові технології №777» мало право на податковий кредит, як підприємство, зареєстроване платником ПДВ, згідно з діючим законодавством.
З урахуваннями викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, викладені в акті перевірки ДПІ у м. Сімферополі АРК №2012/23-7/34371499 від 21.03.2008 року, не відповідають дійсним обставинам, оскільки ревізорами при перевірці не були враховані протоколи зборів учасників товариства, накладні на повернення засновницького внеску, розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних та податкові накладні. Наявність зазначених документів підтверджує право позивача на податковий кредит у відповідному податковому періоді, що є підставою для визнання протиправним спірного податкового повідомлення-рішення. Викладене стало підставою для задоволення позовних вимог ТОВ «Нові технології №777» у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи зазначене вище, обставини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту, який був частково використаний ним в червні 2009 року, є такими, що не потребують додаткового доказування.
Відтак, безпідставними є висновки, викладені в акті перевірки № 8144/15-2/34371499 від 25.08.2009 року, щодо порушення позивачем п.п.6.1.1 п.6.1 ст. 6, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та необхідності зменшення суми від’ємного значення по рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року на 4878280,00 грн.
Внаслідок цього, необґрунтованим є також збільшення суми податку на додану вартість, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на 289,00 грн.
Таким чином, приймаючи до уваги, що під час розгляду справи спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, протиправним є також притягнення його до відповідальності на підставі п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» шляхом нарахування 17,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
Позивач просить лише суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 001532/1502/0 від 07.09.2009 року.
В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 001532/1502/0 від 07.09.2009 року.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Приймаючи до уваги те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
У судовому засіданні, яке відбулось 10.04.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 13.04.2012 року.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 001532/1502/0 від 07.09.2009 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самохвалова,19; ЄДРПОУ 34371499) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сидоренко Д.В.
Судове рішення № 22629934, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 10.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10967/09/5/0170. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: