Постанова № 22629784, 03.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2012 р. (15:56) Справа №2а-15996/11/0170/9 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Робота"

до Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби.

про недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006101501 від 09.09.11 р.

Представники сторін:

представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 1 від 14.06.10р.;

представник відповідача, не з'явився.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Робота" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006101501 від 09.09.11 р.

Ухвалою суду від 20.03.12р. замінено первісного відповідача - Державну податкову інспекцію у м.Ялта АР Крим на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.03.12р. проти позову заперечував з підстав наведених у письмових запереченнях на позов.

Представник позивача у судовому засіданні 03.04.12р. позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2011р. Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим здійснена камеральна перевірка податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Робота" з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт №2186/32450526/15-1 від 22.08.2011 року (а.с.5-7).

Згідно з висновками акту перевіркою встановлено завищення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 348837,00грн., у звязку з порушенням вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі ПКУ).

Так, в акті перевірки вказано, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011р. №9002864634 від 06.05.2011р. з урахуванням уточнених розрахунків №9002864634 від 06.05.11р. та №9003736174 від 30.05.11р. за 1 квартал 2011р. позивачем отримані доходи в сумі 1265грн. (рядок 03); витрати в сумі 413450 грн. (рядок 06), в т.ч. відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 349837грн. (рядок 04.9); відємне значення в сумі 412185грн. Таким чином відємне значення за 1 квартал 2011р. без урахування відємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року дорівнює 63348грн. Однак у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011р. (вх..№ 9006575272 від 11.08.11р.) підприємством відображені витрати у рядку 06.6 «відємне значення обєкту оподаткування за 1 квартал 2011р.» в сумі 412185грн.

На підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення № 0006101501 від 09.09.11р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 348837грн. за 2 квартал 2011 року (а.с.9).

Позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпункту 54.3, 58.1. ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у звязку із вступом у силу розділу ІІІ ПКУ 01.04.2011р. та відсутність у ньому посилання облік у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, обєкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судом встановлено, що позивачем було подано до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Кримподаткову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. (вх. №9002864634 від 06.05.11р. та уточнюючи розрахунки №9002864634 від 06.05.11р. та №9003736174 від 30.05.11р.), які були прийняті податковим органом без зауважень.

Згідно вищенаведеної декларації сума відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011р. склала 412185грн.

Судом зясовано, що обєкт оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011р. визначений позивачем як скоригований валовий дохід за 1 квартал 2011року (ряд. 03 Декларації) зменшений на суму валових витрат 1 кварталу 2011р. (ряд. 06 Декларації), до складу яких (ряд. 04.9 Декларації) увійшло відємне значення обєкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 348837грн.

Судом також встановлено, що позивачем було подано до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. (вх. 9006575272 від 11.08.11р.)

На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року, та відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення обєкту оподаткування 1 кварталу 2011 року не оскаржує.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року позивачем зазначено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 412185грн.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування обєкту оподаткування податком на прибуток, а саме.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «відємне значення обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.»

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 348837грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Враховуючи, що позивач заявив вимоги про визнання недійсним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, замість вимог про визнання його протиправним і скасування, як це передбачено КАС України для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ст.11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0006101501 від 09.09.11р. про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі у сумі 348837грн. є протиправним, а позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 03.04.2012р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 КАСУпостанову складено у повному обсязі 09.04.2012р.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим № 0006101501 від 09.09.11 р., прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Робота".

3. Стягнути судовий збір в розмірі 30,12грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Робота" (98600, м. Ялта, вул. Васильєва, 16; ЄДРПОУ 23192025; рахунки невідомі).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.