Рішення № 22629264, 10.04.2012, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

г

Справа № 106/4090/2012

№ 2/0106/729/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого:суддіАбзатової Г.Г.

при секретарі:Кіоса Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»про розірвання кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»про розірвання кредитного договору, укладеному 12.08.2008 року між ним та банком про надання кредиту. Свої вимоги мотивує тим, що у серпні 2009 року, у звязку з економічною кризою, його доходи зменшилися, тому він не був спроможний у повному обсязі виконувати свої обовязки за договором. 12.08.2011 року, на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ він передав предмет залогового договору автомобіль М15 AMULET» працівнику банку , тому просить розірвати кредитний договір між ним та відповідачем з моменту передачі майна кредітодавцю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка діє на підставі довіреності с позовними вимогами не погодилася, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на такі обставини одностороння відмова від виконання обовязку є неприпустимою, зобовязання позивача по кредитному договору не виконані, тому правових підстав для розірвання кредитного договору не мається.

Суд вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.12.08.2008 р. ОСОБА_1 уклав з Приватбанком кредитний договір, відповідно до умов якого, отримав грошові кошти в сумі 58788 грн.86 коп. з терміном повернення до 11.08.2015 року та із зобов'язанням повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними засобами в терміни і в порядку, встановленими умовами укладеного договору.

У забезпечення зобов'язань за кредитово-заставним договором ОСОБА_1 надав банку, в заставу, автомобіль марки CHERI М15, 2008 року випуску. Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином і у встановлений термін.

ОСОБА_1 систематично порушував умови укладеного договору, як в частині оплати кредиту, так і відсотків за його користування. Згідно п. 12.2.2 кредитово-заставного договору,у разі порушення Позичальником зобов'язань за кредитним договором Заставник зобов'язується передати Предмет застави Заставодержателеві в заставу. ОСОБА_1 добровільно не виконав цей пункт договору. 26.05.2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровськ задовольнив позовні вимоги банку та передав у заклад банку автомобіль, який був предметом застави. Рішення набрало законної сили. Ця обставина підтверджується копією рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 26 травня 2011 року ( а.с. 15-16)

Встановлено, що позивач на підставі акту приема- передачі дійсно передав автомобіль в заклад банку ( а.с.13).

Відповідно до п.12.2.4 договори при передачі предмету застави Банку в заклад, умови договору зберігаються такими, що діють для Сторін, за винятком права користування предметом застави.

Згідно ст. 44 та ст. 45 Закону України «Про заставу»заклад- це застава рухомого майна, при якому майно, яке складає предмет застави, передается заставником у володіння заставодержателя. Заставодержатель зобов'язаний забезпечити збереження предмету застави, має право отримати з предмету застави дохід на користь заставника. У разі виконання заставником забезпеченого заставою зобов'язання, заставодержатель зобовязується негайно повернути його заставникові.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про заставу»Заставник має право у будь-який час до моменту реалізації предмету застави припинити звернення стягнення, виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.

Передачею автомобілю ОСОБА_1 в заставу Приватбанку, його зобов'язання по виконання договору кредиту від 12.08.2008 року не припинені.

Право застави передбачає, що у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання кредитор має право отримати задоволення за рахунок закладеного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

В силу ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимогам закону. Згідно умовам укладеного кредитово-заставного договору (п.6.2.3.) ОСОБА_1 зобов'язався проводити погашення кредиту в порядку і терміни згідно Графіка погашення кредиту і відсотків.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Це також передбачено п.15.1. Кредитово-заставного договору, відповідно до якого договір діє : «до повного виконання зобов'язань за договором».

Через ст. 589 ЦК України за рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити в повному об'ємі свою вимогу, визначену на момент фактичного задоволення, включаючи сплату відсотків, неустойки, відшкодування збитків.

З пояснень представника банку, заставний автомобіль виставлений на продаж, проте до теперішнього часу не реалізований і грошові кошти на погашення кредиту не поступили. Позивач належних доказів, які б підтверджували факт продажу заставного майна та задоволення за цей рахунок вимоги, визначеної на момент фактичного задоволення, включаючи сплату відсотків, неустойки, суду не надав

Кредитово-заставний договір є таким, що діє до 11.08.2015 року.

Частиною 1 ст.652 ГК України передбачено, що договір може бути розірваний з відома сторін у випадках істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо інше не встановлене договором або не витікає з істоти обставин. При цьому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли передбачати це, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. ОСОБА_1 посилаючись на підстави розірвання договору визначає факт передачі предмету застави-автомобіля в заставу Банку. Проте, дана вимога Банку пряма передбачена умовами договору і узгоджено сторонами при його підписанні.

Разом із тим ч. 2 ст. 652 ЦК України визначено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідна наявність усіх перелічених умов одночасно.

Згідно ст.652 ЦК України, позичальник зобов'язаний довести, які обставини, є істотними, змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачати, вони не уклали б договір або уклали б його на інших підставах. В даному випадку, істотних змін обставин,которые не могли передбачати сторони при укладенні договору не було, і іншого стороною Позивача не доведено. Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобовязання, як це передбачено статтею 617 ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позивач зобовязаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Передача в заставу Банку заставного автомобіля є способом цивільно-правової відповідальності за невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором. При цьому, обов'язкові правовідносини між сторонами не припиняються.

З наведеного суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, тому суд вважає, що у задоволенні позову йому слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 26,44,45 Закону України «Про залог», ст.. 526, 599, 589 ЦК України, ст.ст. ст. 10,11,209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРИШИВ

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»про розірвання кредитного договору, відмовити

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі в 10-денний термін із дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:Г.Г.Абзатова