Постанова № 22628448, 12.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2012 р. 14:49 Справа №2а-8029/11/0170/12

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі суддіКотарева Г.М., при секретарі Бебешко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 10217,00грн

за участю представників:

позивача ОСОБА_2, довіреність №04-5/03 від 05.01.12р.;

відповідача не зявився;

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій на незайняте інвалідом робоче місце у 2010 році у сумі 10217,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем несплачені штрафні санкції за незабезпечення працевлаштування на одне робоче місце для інваліда у 2010 році.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.07.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою №10-ПІ, затвердженим наказом Мінпраці України від 10.02.2007р. №42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на рівні одного місця. Зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу що працювали у 2010 році 23 осіб, із них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність нуль. Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - нуль. Розмір фонду оплати праці штатних працівників на рівні 235000,00грн., розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника 10217,00грн. (а.с.10). Проте, актом перевірки виконання ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» було встановлено, що кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинна бути 1 особа (а.с. 7).

Частиною 1 ст. 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом

Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.07р. роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно звіту за 2010 рік середня річна заробітна плата штатного працівника становить 10217,00грн. (235000,00грн. : 23 працівника).

Частиною 7 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно п. 2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70, роботодавці реєструються у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Суд зазначає, що відповідач надав звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 року 21.02.11р., а зареєстрований 15.02.111р., отже, на момент подання звіту, позивач фактично знаходився на обліку в Кримському республіканському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Крім того, згідно ч. 9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

При цьому, законом не встановлено, що для сплати штрафних санкцій, підприємство повинно бути зареєстровано у Фонді соціального захисту інвалідів, тому твердження відповідача щодо відсутності обовязку зі сплати адміністративно-господарських санкцій за 2010 рік з підстав відсутності реєстрації у Кримському республіканському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів в 2010 році, суд не приймає до уваги, оскільки адміністративно-господарські санкції за недоотримання нормативу робочих, призначених для працевлаштування інвалідів не залежить від наявності реєстрації у Фонді та відсутність такої реєстрації не позбавляє відповідача від обовязку дотримуватись нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Суд звертає увагу, що з п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю вбачається, що для сплати адміністративно-господарських санкцій невідємною умовою на сам перед є факт реєстрації відповідача як юридичної особи.

Таким чином, відсутність реєстрації у відповідному відділенні Фонду не позбавляє відповідача від обовязку дотримуватись нормативу робочих місць або сплачувати суми санкцій.

Згідно ч. 8 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 визначає механізм проведення відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Згідно п. 2 Порядку предметом проведення перевірки є: реєстрація роботодавців у відділеннях Фонду; подання роботодавцями до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; сплата роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

Таким чином, відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70, позивач мав право на проведення перевірки виконання вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 2010 рік, навіть за умови відсутності реєстрації у звітному 2010 році, оскільки одним із пунктів предмету перевірок може бути саме наявність реєстрації у відповідному відділенні.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 вищенаведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 , саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, штрафні санкції, за незабезпечення працевлаштування Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у 2010 році на одне робоче місце для інваліда становлять суму 10217,00грн., що становить половину середньої річної заробітної плати помножену на одне робоче місце, на яке не був працевлаштований інвалід. Таким чином, вказані санкції підлягають стягненню.

В судовому засіданні 12.03.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 16.03.12р.

На підставі викладено, керуючись ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарські санкції за робочі місця, не зайняті інвалідами за 2010 рік в сумі 10217,00грн. (одержувач: Держбюджет м. Керч, 50070000, УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 37978388, р/р31219230700019, призначення платежу: ОКПО платника; 50070000; 01; адміністративно-господарські санкції за робочі місця, не зайняті інвалідами за 2010 рік).

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.