Вирок № 22627989, 19.03.2012, Березанський міський суд Київської області

Березанський міський суд Київської області

Справа № 1002/1-28/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2012м. Березань

Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Лялик Р.М.

при секретарі Харченко Ж.В.

з участю прокурора Скибенка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березань справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Мала Супоївка Згурівського району Київської області, громадянин України, освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрований: по АДРЕСА_1 проживаючого: АДРЕСА_2 раніше судимого 12.12.2011 року Березанським міським судом Київської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробовуванням, іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки,

обвинувачується за ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи раніше судимим 12.12.2011 року Березанським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин.

24.09.2011 року близько 16 години 30 хвилин під час розпивання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на грунті неприязних відносин в домоволодінні ОСОБА_2 ., що знаходиться по АДРЕСА_3 розпочав сварку з ОСОБА_3, умисно наніс останній удар тильною стороною долоні правої руки в область грудної клітки, в результаті якого вона впала. Після цього, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та свідомо допускаючи їх настання, заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому вінцевого відростку лівої плечової кістки в ліктьовому суглобі, шість колото різаних ран обох сідниць та одну колото різану рану лівої ступні, множинні крововиливи в мякі тканини грудної клітки, крововиливи в підлопаточних областях спини, садно на тімяній області голови. Згідно висновку експерта № 19 від 20.01.2012 року отриманий ОСОБА_3 перелом вінцевого відростка лівої плечової кістки в ліктьовому суглобі, характерний для дії тупого предмета і міг виникнути як від удару в область ліктя так і при падінні на зігнутий лікоть, за ознаками тривалості розладу здоров»я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки для зрощення необхідний строк понад 21 день.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав суду, що 24 вересня 2011 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_2, який проживає з ОСОБА_3, під час розпиття спиртних напоїв, в ході сварки з ОСОБА_3, на грунті неприязних відносин, наніс останній удар правою рукою в область грудної клітки, в результаті якого вона впала, а потім ще декілька ударів ножем в область сідниць. У вчиненому розкаюється, просить суд суворо не карати.

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового розгляду, зясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують його особу.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 у відповідності до ст. 67 КК України, суд вважає рецидив злочину.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КК України є правильною, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровю.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого. Одночасно суд приймає до уваги особу підсудного, характеристику за місцем проживання, однак вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі із реальним його відбуванням.

Цивільний позов Баришівського міжрайонного прокурора підлягає задоволенню в повному об»ємі, оскільки, як вбачається з матеріалів справи потерпіла ОСОБА_3. з 24.09.2011 року по 14.10.2011 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Березанської міської лікарні і загальна вартість її лікування становить 5087,80 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 частково приєднати покарання за вироком Березанського міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року та остаточно визначити йому до відбуття 3 (три) роки) 1 (один) місяць позбавлення волі.

Змінити ОСОБА_1 запобіжний захід - підписку про невиїзд - на тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду і до набрання чинності вироку утримувати в Чернігівському СІЗО № 31 управління Державної пенітенціарної служби в Чернігівській області.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 19 березня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за стаціонарне лікування ОСОБА_3 в сумі 5 087 (пять тисяч вісімдесят сім) гривень 80 копійок. (одержувач Березанська міська лікарня, код: 01994758, р/р: 35426002000192, банк одержувача: ГУ УДКУ у Київській області, МФО 821018.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же час з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Р. М. Лялик