Ухвала суду № 22625272, 06.03.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0609/1-231/11

Стаття ч.1 ст.187, ч.2 ст.186 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-суддіЖизнєвського Ю.В.

суддів:Фоміна Ю.В.

Михайловського В.І.

з участю: прокурораСидоренка О.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 1 грудня 2001 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого:

-07 червня 2011 року Черняхівським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

-13 липня 2011 року Богунським районним судом м. Житомира за ст.186 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі

засуджено за ч.1 ст.187 КК України на 5(пять) років позбавлення волі.

За ч.2 ст.186 КК України на 4(чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 5(пять) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання приєднано частково не відбуте покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 13.07.2011 року, та остаточно до відбуття призначено 5 років три місяці позбавлення волі.

Вирок від 07.06.2011 року Черняхівського районного суду, яким ОСОБА_2 засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, з іспитовим строком за ст.75 КК України на 2 роки виконується самостійно.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишено взяття під варту.

Строк покарання обчислювати з 10.12.2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду на користь:

ОСОБА_3 25 грн.

ОСОБА_4 175 грн.

ОСОБА_5 90 грн.

Позов ОСОБА_6 залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_2 витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 586,80 гривень, перерахувавши кошти на рахунок одержувача: НДЕКЦ при УМВС в Житомирській області. Код 25574601. Банк: УДК в Житомирській області МФО 811099. Р/р 35229005000096.

Речові докази:

- жіночу сумку-портмане, яка поміщена на зберігання в камері речових доказів Богунського РВ УМВС України в Житомирській області, повернуто за належністю ОСОБА_4;

- мобільний телефон „Нокіа 1200, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6, залишено останній за належністю.

Згідно вироку суду, 31.10.2010 року близько 15 години, ОСОБА_2, перебував біля будинку АДРЕСА_6 в м. Житомирі, де помітив раніше невідому йому ОСОБА_5, яка йшла в підїзд № 8 вищевказаного будинку тримаючи при цьому в руках жіночу сумочку. В цей час у ОСОБА_2 виник раптовий злочинний умисел, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5, а саме: жіночої сумочки із речами, які в ній знаходяться. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2, в цей же день та час, пересвідчившись в тому, що поблизу немає сторонніх осіб, та за його діями ніхто не спостерігає, прослідував за ОСОБА_5 в підїзд АДРЕСА_4 в м. Житомирі. Не припиняючи свої дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи на сходинковому майданчику між другим і третім поверхом, своєю правою рукою вирвав з руки ОСОБА_5 її жіночу сумочку та утримуючи її при собі з місця вчинення злочину втік.

Таким чином, ОСОБА_2, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: жіночу сумочку виготовлену із шкіри чорного кольору, вартістю 10 грн., в якій знаходилось наступне майно: гаманець виготовлений зі шкіри коричневого кольору, вартістю 10 грн., а гроші в сумі 70 грн., посвідчення інваліда 2-ї групи виданого на імя ОСОБА_5, яке для потерпілої матеріальної цінності не становить, один кілограм сирого мясного субпродукту, який для потерпілої матеріальної цінності не становить, а всього на загальну суму 90 гривень, чим спричинив останній матеріальної шкоди на вищевказану суму.

31.10.2010 року близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння знаходився біля будинку АДРЕСА_5 в м. Житомирі, де помітив раніше невідому йому ОСОБА_3, яка йшла в напрямку підїзду № 2 вищевказаного будинку в якої з кишені пальто виглядав її гаманець. В цей час у ОСОБА_2 виник раптовий злочинний умисел, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_3, а саме: гаманця. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2, в цей же день, пересвідчившись в тому, що поблизу немає сторонніх осіб, та за його діями ніхто не спостерігає, прослідував в підїзд АДРЕСА_5 в м. Житомирі, в який слідом увійшла ОСОБА_3 Не припиняючи свої дії ОСОБА_2 підійшов на сходинковому майданчику між першим та другим поверхом до ОСОБА_3 та своєю правою рукою вихопив з кишені пальто останньої гаманець та утримуючи його при собі з місця злочину втік.

Таким чином, ОСОБА_2, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: саморобний матерчатий гаманець, який для потерпілої матеріальної цінності не становить, гроші в сумі 25 гривень, а всього на загальну суму 25 гривень, чим спричинив останній матеріальної шкоди на вищевказану суму.

20.11.2010 року, близько 19 години 30 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного спяніння перебував поруч із будинком АДРЕСА_7 в м. Житомирі, де помітив раніше невідому йому ОСОБА_6, яка йшла йому назустріч, при цьому несла при собі свою жіночу сумку. Реалізуючи свій умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном ОСОБА_2, в цей день та час прослідував за ОСОБА_6 до підїзду АДРЕСА_3 в м. Житомирі, де на сходинковому майданчику між першим та другим поверхами підійшов до ОСОБА_6 та схопивши руками жіночу сумочку, яку остання тримала в руці, почав виривати її. ОСОБА_6 почала чинити опір діям ОСОБА_2, утримуючи двома руками при собі сумочку. Тоді ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії з метою подавлення волі потерпілої до опору, вчинив розбійний напад поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, а саме: умисно наніс удар своєю ногою по нозі в області правого стегна потерпілій ОСОБА_6 завдавши їй фізичного болю, в результаті чого остання не втримавшись на ногах впала вдарившись при цьому головою об цементну підлогу.

Подолавши таким чином волю потерпілої ОСОБА_6 до опору, ОСОБА_2, вирвавши з рук останньої жіночу сумочку з місця вчинення злочину з викраденим майном втік.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця, підшкірної гематоми, крововиливу на обличчі, синця на правій нозі, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоровя та заволодів майном останньої, а саме: жіночою сумочкою, виготовленою з лакового шкірозамінника чорного кольору, вартістю 100 грн., в якій знаходилось наступне майно: гаманець, виготовлений зі шкірозамінника чорного кольору, вартістю 50 грн., гроші в сумі 13 грн., два ключі від квартири, вартістю 15 грн. кожен, загальною вартістю 30 грн., футляром із шкіри для носіння для носіння ключів, вартістю 30 грн., окулярами для зору, вартістю 200 грн., у пластмасовому чохлі для зберігання окулярів, вартістю 10 грн., мобільний телефон марки „НОКІА 1200, ІМЕІ: НОМЕР_1, вартістю 189 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного звязку „Київстар, вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились кошти для проведення розмов в сумі 12 грн., загальною вартістю 226 грн., посвідченням вдови інваліда ВВВ виданого на імя ОСОБА_6, яке для потерпілої матеріальної цінності не становить, вісім фотокарток, які для потерпілої матеріальної цінності не становлять, три іконки з зображенням святих, які для потерпілої матеріальної цінності не становить.

Таким чином, ОСОБА_2, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоровя особи, що зазнала нападу, а саме ОСОБА_6, та заволодів майном потерпілої на загальну суму 629 грн., чим спричинив останній матеріальної шкоди на вищевказану суму.

18.11.2010 року близько 16 год. ОСОБА_2, перебуваючи на перехресті вул. Мануїльського Київської у м. Житомирі, побачив раніше невідому йому гр. ОСОБА_4 яка у своїй лівій руці тримала пакет, зверху в якому лежала її жіноча сумка. Реалізуючи свій умисел, направлений на відкрите, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 зайшов до підїзду АДРЕСА_2 у м. Житомирі. Після цього, він перед потерпілою піднявся на третій поверх та, побачивши, що остання перебуває на сходинковому майданчику між другим та третім поверхом, підбіг до останньої спереду, після чого, своєю лівою рукою витягнув з вказаного пакету сумку та побіг у напрямку виходу. Оглянувши викрадену жіночу сумку виявив, що там нічого не було. Після цього, ОСОБА_2 знову піднявся на сходинковий майданчик між другим та третім поверхами, де продовжувала перебувати ОСОБА_4, кинувши на підлогу вказану сумку, витягнув з правої кишені куртки потерпілої грошові кошти в сумі 175 грн., після чого, утримуючи викрадене майно при собі, втік.

Таким чином, ОСОБА_2 відкрито, повторно викрав чуже майно, яке належить гр. ОСОБА_4, а саме:

- жіночу сумку, вартістю 42 грн.;

- грошові кошти в сумі 175 грн., чим спричинив останній матеріальної шкоди на загальну суму 217 грн.

На даний вирок засуджений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить застосувати до нього менш сувору міру покарання.

Обґрунтовуючи доводи апеляції останній вказав, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, не врахував, що він має на утриманні неповнолітніх дітей, задовільно характеризується, щиро розкаявся, злочин вчиняв у тверезому стані і насильства до ОСОБА_6 не застосовував.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечує проти задоволення апеляції, засудженого ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 в умисних діях, які виразилися в нападі на ОСОБА_6 з метою заволодіння її майном, поєднаному із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, а також відкрите викрадення чужого майна у ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, вчинене повторно, обґрунтований обєктивними доказами, здобутими в ході досудового слідства та повно і всебічно дослідженими в суді з дотриманням кримінально-процесуального закону. Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.ст.187 ч.1 і 186 ч.2 КК України.

Призначаючи останньому покарання, суд першої інстанції врахував обставину, яка обтяжує його покарання вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, що доведено зібраними по справі доказами та дослідженими в суді, те, що дані злочини він вчинив до постановлення вироку Богунського районного суду м. Житомира від 13.07.2011 року, а також його характеристику, сімейний стан та обставину, що помякшує його покарання щире каяття.

За наведених обставин, колегія суддів не встановила підстав для помякшення призначеного покарання ОСОБА_2 і вважає, що судом першої інстанції обрана достатня міра покарання для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 1 грудня 2001 року щодо останнього без змін.

Судді: