Ухвала суду № 22623524, 11.04.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про розгляд скарги на дії ДВС

"11" квітня 2012 р. Справа № 8/25

Кредитор Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "КОСМО"

Суддя колегії з розгляду справ про банкрутство - Церковна Н.Ф.

Секретар судового засідання - помічник судді :Левчук О.В.

В засіданні приймали участь:

Від кредитора: не з'явився

Від боржника:не з'явився

Відділ ДВС Костопільського РУЮ - ОСОБА_1., ОСОБА_2, по довіреності

Арбітражний керуючий: Загребельний Б.М.,

Статті 20,22 ГПК України учасникам судового процесу роз'яснені

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.12.2010 року введено процедуру розпорядження майном боржника - ТзОВ "Космо", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Загребельного Б.М., введено мораторій на задоволення грошових вимог кредиторів ТзОВ "Космо": вул. Рівненська, 76/102 м.Костопіль, Рівненська область.

07.03.2012 року розпорядником майна ТзОВ "Космо" подано суду скаргу на дії державного виконавця відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції ОСОБА_1.

В скарзі заявник зазначає, що йому стало відомо про те, що всупереч вимогам чинного законодавства відділом ДВС Костопільського районного управління юстиції, а саме державним виконавцем Костопільського районного управління юстиції ОСОБА_1. здійснюється реалізація активів боржника. Зазначає, що згідно ст.37 Закону України Про виконавче провадження, ст.ст. 12,13 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, Законом України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна визначено порядок та підстави реалізації майна в ході провадження справи про банкрутство. 11.04.2012 року розпорядник майна уточнив вищезазначену скаргу, просить суд визнати неправомірними та протиправними дії ДВС Костопільського районного управління юстиції, що полягають у реалізації заставного майна під час дії мораторію, введеного ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.12.2010 року. Просить зобов'язати відділ ДВС Костопільського районного управління юстиції зупинити виконавче провадження по реалізації заставного майна ТзОВ "Космо".

Відділом ДВС Костопільського районного управління юстиції надано відзив на скаргу у якому зазначено, що на виконанні у відділі ДВС Костопільського районного управління юстиції перебуває виконавчий напис №966 від 20.03.2007 року про звернення стягнення на заставне майно ТзОВ Космо. 03.08.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №966 від 20.03.2007 року про звернення стягнення на заставне майно ТзОВ Космо. 09.09.2011 року складено акт опису й арешту майна боржника. Зазначає, що обставини чи документи, що дали б право чи зобовязували б державного виконавця зупинити виконавче провадження відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції не відомо. Окрім того, зазначає що, ст.121-1 ГПК України визначено, що скарги на дії або бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором. Тобто, зазначає що законом визначено вичерпний перелік осіб, які мають право звертатись до господарського суду з скаргою на дії державного виконавця . На думку ДВС Костопільського районного управління юстиції даний спір не може бути вирішений в порядку ГПК України, а підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в Рівненському окружному адміністративному суді. Просить припинити провадження у справі.

За результатами розгляду скарги судом встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.12.2010 року введено процедуру розпорядження майном боржника - ТзОВ "Космо", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Загребельного Б.М., введено мораторій на задоволення грошових вимог кредиторів ТзОВ "Космо", вул. Рівненська, 76/102 м.Костопіль, Рівненська обл. Розпорядником майна сформовано та подано суду на затвердження реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Космо".

Як зазначає арбітражний керуючий , 06.03.2012 року йому стало відомо про те, що на сайті ДП "Інформаційний центр" в "Системі реалізації арештованого та конфіскованого майна" розміщено оголошення про розміщення інформації щодо реалізації арештованого майна ТзОВ "Космо". Державним виконавцем Костопільського районного управління юстиції ОСОБА_1. всупереч вимогам чинного законодавства здійснюється реалізація активів боржника. Зазначає, що згідно ст.37 Закону України Про виконавче провадження ст.ст. 12,13 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, Законом України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна визначено порядок та підстави реалізації майна в ході провадження справи про банкрутство. На вимогу ухвали суду від 07.03.2012 року

відділом ДВС Костопільського районного управління юстиції до 19.03.2012 року подано суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо": вул. Рівненська, 76, кв. 102, м.Костопіль, Рівненська область, 35000, ІК 32358832 та оригінали матеріалів виконавчого провадження щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо": вул. Рівненська, 76, кв. 102, м.Костопіль, Рівненська область, 35000, ІК 32358832, які оглянуто судом в судовому засіданні.

Оглянувши в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження, судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Костопільського районного управління юстиції перебуває виконавчий напис №966 від 20.03.2007 року про звернення стягнення на заставне майно ТзОВ Космо. З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2011 року представник ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції з заявою № 627/1200-04-02 від 01.08.2011 року про примусове виконання рішення, в якій просить прийняти до виконання виконавчий напис приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. №966 від 20.03.2007 року про стягнення на користь АКБ "Мрія" (правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк") з ТОВ ВТП "Агропереробка", ТОВ фірма "Агропродукт та ТОВ "Космо" за рахунок заставного майна 9974807,13 грн. та відкрити виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа щодо боржника ТОВ "Космо" про стягнення за рахунок майна, шо є предметом застави згідно з договором застави транспортних засобів № 24/01-980-19,20,21 від 20.04.2005 року та предметом іпотеки згідно з іпотечним договором №23/01-980-19,20,21 від 20.04.2005 року, що укладені між ТОВ "Космо" та АКБ "Мрія", заборгованості по кредитному договору №01-980-21 від 20.04.2005 року в сумі 587154,84 грн. 03.08.2011 року державним виконавцем відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №966 від 20.03.2007 року про звернення стягнення на заставне майно ТзОВ Космо. 09.09.2011 року державним виконавцем ОСОБА_1. складено акт опису й арешту майна боржника. Доказами здійснення продажу майна , яке належить боржнику ТзОВ Космо є постанови про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 14.09.2011 року та від 03.10.2011 року, висновки експертів про вартість майна, протокол №2-17-0088/11 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки та належить ТзОВ Космо, оголошення про розміщення інформації щодо реалізації арештованого майна на сайті ДП Інформаційний центрв Системі реалізації арештованого та конфіскованого майна. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження наданого державним виконавцем, підставою проведення торгів були договори № 17-0088/11 від 06.12.2011 року і акт переоцінки від 18.01.2011 року та № 17-0089/11 від 27.12.2011 року і акт переоцінки від 30.01.2012 року.

Відповідно до частини першої ст.5 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом провадження у справах про банкрутство регулюється цим законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом слід розглядати, як законодавчий акт, що містить спеціальні норми , які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України .

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 24.10.2011р. п.10 розгляд господарськими судами скарг у порядку ст.121-2 є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал постанов, а виконання рішення , ухвали, постанови господарського суду є невідємною частиною судового процесу. Отже, зазначена скарга щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу. Розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами ГПК України.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України визначено, що скарги на дії або бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором. При цьому, Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом містить спеціальні норми , які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України . Статтею13 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом поряд з іншими повноваженнями на розпорядника майном банкрута покладено обов'язок вживати заходів для захисту майна боржника. При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.

Таким чином, клопотання начальника відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції ОСОБА_1 щодо припинення провадження у справі №8/25 за скаргою розпорядника майна ТзОВ Космона дії державного виконавця відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції є необґрунтованим , а тому судом відхиляється.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з частиною першою статті 11 та частиною четвертою статті 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Відповідно до частини сьомої ст.12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Окрім того, згідно з абзацом першим частини шостої ст.12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоровю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідно до абзацу другого частини четвертої ст.12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Окрім того, відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №15 від 18.12.2009р. дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи. Дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленої Законом. Боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Окрім того, дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, а тому не підлягає зупиненню виконавче провадження за виконавчими документами, які підтверджують саме ці категорії вимог.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Враховуючи, що судова процедура банкрутства регулюється спеціальним законом, положення п.8 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадженняслід застосовувати у нормативному поєднанні з положеннями Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

За визначенням термінів, встановлених у ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлені наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Так, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховується неустойка (штраф, пеня) , не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів). Процедура мораторію на задоволення вимог кредиторів є обовязковою для її застосування господарським судом з метою збереження майна боржника для забезпечення захисту інтересів кредиторів. Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом забороняє під час провадження у справі про банкрутство індивідуальне задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника, яке не входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.

Врешті, як відображено в рекомендації президії ВГС України Про деякі питання практики застосування Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 04.06.2004 року №04-5/1193 зміст та правове значення процедури банкрутства полягає у відновленні платоспроможності боржника (утому числі Товариства) та у справедливому та пропорційному розподіленні посеред кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника. Задоволення судом, арбітражним керуючим або іншими особами протягом розгляду справи про банкрутство індивідуальних вимог кредитора (кредиторів), у тому числі за рахунок заставленого майна є неприпустимим та порушує права інших кредиторів боржника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії державного виконавця відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції ОСОБА_1. в частині невиконання п.5 Ухвали господарського суду Рівненської області №8/25 від 14.12.2010 року є неправомірними. За таких обставин, скаргу на дії державного виконавця відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції ОСОБА_1. слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 86,121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу на дії державного виконавця відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції ОСОБА_1. задоволити.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції ОСОБА_1. в частині невиконання п.5 Ухвали господарського суду Рівненської області №8/25 від 14.12.2010 року.

3. Зобов'язати відділ ДВС Костопільського районного управління юстиції зупинити виконавче провадження відкрите постановою про відкриття виконавчаго провадження відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції ВП №27975429 від 03.08.2011 року з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського нотаріального округу ОСОБА_3. №699 від 20.03.2007 року.

Суддя Церковна Н.Ф.