Рішення № 22622549, 03.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/2781-201203.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг"

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 40 597,06 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 40 597,06 грн. за договорами № 38 від 18.05.2007 та № 38/4 від 01.11.2011 з яких: 38 660,28 грн. основний борг, 1 438,43 грн. пені, 193,30 грн. індекс інфляції та 305,05 грн. 3 % річних, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/2781-2012, розгляд справи було призначено на 27.03.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 розгляд справи було відкладено до 03.04.2012 у звязку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також із необхідністю витребування у сторін спору додаткових пояснень по справі, які необхідні для вирішення спору.

В судове зсідання 03.04.2012 позивач своїх представників не направив. Однак, в судовому засіданні 27.03.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено ряд договорів № 38, № 38/1 від 18.05.2007, № 38/2 від 01.02.2008, № 38/3 від 01.07.2009 та № 38/4 від 01.11.2011 у звязку з чим позивачем на виконання умов вказаних договорів було надано відповідачу послуги на загальну суму 923 766,56 грн. Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату за надані послуги, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договорами № 38 від 18.05.2007 та № 38/4 від 01.11.2011 в розмірі 38 660,28 грн.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаних договорів просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 438,43 грн.

Крім того, у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 305,05 грн. 3% річних та інфляційних втрат 193,30 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 27.03.2012 та 03.04.2012 - не направив, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка надана суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2007 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг", що діє на основі статуту та довіреності, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю «АРИС-Карт», як довірителем, у відповідності до договору доручення та відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договори № 38 та № 38/1, за умовами яких позивач від свого імені і за рахунок довірителя зобовязується надати послуги по заправці автотранспорту відповідача дизельним пальним та надати додаткові послуги на основі предявлених відповідачем пластикових карток, а відповідач, в свою чергу, зобовязується оплатити позивачу надані останнім послуги (п. 1.1., п. 1.2.).

01.02.2008 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг", що діє на основі статуту та у відповідності до договору доручення з Товариством з обмеженою відповідальністю «АРИС Балтия»та відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 38/2 відповідно, за умовами якого позивач від свого імені у відповідності до договору доручення, від імені та за рахунок довірителя зобовязується надати послуги по заправці автотранспорту відповідача дизельним пальним та надати додаткові послуги на основі предявлених відповідачем пластикових карток, а відповідач, в свою чергу, зобовязується оплатити позивачу надані останнім послуги (п. 1.1., п. 1.2.).

01.07.2009 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг", що діє на основі статуту та довіреності, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю «ИНТРОТРЕЙД»у відповідності до договору доручення та відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 38/3 відповідно, за умовами якого позивач у відповідності до договору доручення, від імені та за рахунок довірителя зобовязується укладати договори

по заправці автотранспорту відповідача дизельним пальним та отримання додаткових послуг на основі предявлених відповідачем пластикових карток «АРИС»на території довірителя, а відповідач, в свою чергу, зобовязується оплатити позивачу надані останнім послуги (п. 1.1., п. 1.2.).

01.11.2011 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг", як комісіонером, що діє на основі статуту та у відповідності до договору комісії, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ИНТРОТРЕЙД», як комітентом та відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 38/4 відповідно, за умовами якого позивач у відповідності до договору комісії, від свого імені і за рахунок комітента зобовязується укладати договори про надання послуг по заправці автотранспорту відповідача дизельним пальним та отримання додаткових послуг на основі предявлених відповідачем пластикових карток «АРИС»за межами митної території України, а відповідач, в свою чергу, зобовязується оплатити позивачу надані останнім послуги (п. 1.1., п. 1.2.).

Умовами договорів 38, № 38/1 від 18.05.2007, № 38/2 від 01.02.2008, № 38/3 від 01.07.2009 та № 38/4 від 01.11.2011 сторони погодили, що позивач зобовязується передати відповідачу по акту пластикові картки в погодженому асортименті і у кількості, на умовах вказаних договорів та протоколів до них ( п. 2.1.1. договорів). Позивач зобовязаний забезпечити дизельним паливом автотранспорт відповідача на АЗС, що вказані в списку АЗС при предявленні пластикових карток «АРИС»(п. 2.1.2. договорів). Позивач зобовязується щомісячно проводити з відповідачем звірку взаєморозрахунків. Звірка проводиться не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 2.1.3. договорів). Відповідач зобовязується щомісячно проводити з позивачем звірку взаєморозрахунків з наданням акту звірки з печаткою та підписом уповноваженої на це особи (п. 2.3.2. договорів). Термін протягом якого відповідач сплачує вартість наданих послуг по заправці автотранспорту дизельним пальним, вказується у протоколі погодження умов розрахунків (п. 3.2., п. 3.3. договорів).

Відповідно до п. 2 протоколу погодження умов розрахунків при обслуговуванні за пластиковими картками до договору № 38 від 18.05.2007 ціна палива та послуги для розрахунків за вказаним договором, при оплаті 3 календарних днів моменту виставлення рахунку, визначається на основі діючих цін на АЗС.

Згідно з п. 1 протоколу погодження умов розрахунків при обслуговуванні за пластиковими картками до договору № 38/4 від 01.11.2011 встановлено наступний строк оплати заправки автотранспорту дизельним пальним та додаткових послуг: протягом 8 календарних днів по факсу, e-mail з дати виставлення рахунку.

Відповідно до актів наданих послуг та звірки взаєморозрахунків за період з 31.01.2011 до 30.11.2011 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 923 766,56 грн.

Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобовязання за договорами 38, № 38/1 від 18.05.2007, № 38/2 від 01.02.2008, № 38/3 від 01.07.2009 та № 38/4 від 01.11.2011 у повному обсязі, надано відповідачу послуги на загальну суму 923 766,56 грн., натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за надані послуги, оскільки повністю надані позивачем послуги за договорами № 38 від 18.05.2007 та № 38/4 від 01.11.2011 у строк, встановлений п. 1 протоколу погодження умов розрахунків при обслуговуванні за пластиковими картками до договору № 38/4 від 01.11.2011 та п. 2 протоколу погодження умов розрахунків при обслуговуванні за пластиковими картками до договору № 38 від 18.05.2007 не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг за вказаними договорами в сумі 38 660,28 грн., що підтверджується актом наданих послуг та звірки взаєморозрахунків № ЗкП-000095 (38) У від 30.11.2011 та актом наданих послуг та звірки взаєморозрахунків № ЗкП-000095(38/4)-З від 30.11.2011 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач надані позивачем послуги на суму 38 660,28 грн. так і не оплатив, у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 38 660,28 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно зі ст. 1016 Цивільного кодексу України комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 4.2. договорів № 38 від 18.05.2007 та № 38/4 від 01.11.2011 встановлено, що у випадку порушення строку або умов оплати, що передбачені вказаними договорами та протоколами до таких, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, на виконання умов договорів № 38, № 38/1 від 18.05.2007, № 38/2 від 01.02.2008, № 38/3 від 01.07.2009 та № 38/4 від 01.11.2011 надав відповідачу послуги на загальну суму 923 766,56 грн., що підтверджується актами наданих послуг та звірки взаєморозрахунків за період з 31.01.2011 до 30.11.2011, проте відповідач свого обовязку щодо оплати за надані послуги за договорами № 38 від 18.05.2007 та № 38/4 від 01.11.2011 у строк, що встановлений п. 1 протоколу погодження умов розрахунків при обслуговуванні за пластиковими картками до договору № 38/4 від 01.11.2011 та п. 2 протоколу погодження умов розрахунків при обслуговуванні за пластиковими картками до договору № 38 від 18.05.2007 та у відповідності до актів надання послуг та звірки взаєморозрахунків № ЗкП-000095 (38) У від 30.11.2011 та № ЗкП-000095(38/4)-З від 30.11.2011 відповідно - не виконав, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 38 660,28 грн. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38 660,28 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем наданих послуг за договороми № 38 від 18.05.2007 та № 38/4 від 01.11.2011 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 438,43 грн., 3 % річних в сумі 305,05 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 193,30 грн. за період з 26.11.2011 до 29.02.2012.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті поставленого товару за договорами № 38 від 18.05.2007 та № 38/4 від 01.11.2011, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: пеню - 1 438,43 грн., 3 % річних 305,05 грн. та інфляційні втрати

193,30 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" (ідентифікаційний код 31745725, місцезнаходження: 03028, м. Київ, проспект Науки, 41, оф. 442) 38 660 (тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят) грн. 28 коп. основного боргу, 1 438 (одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн. 43 коп. пені, 305 (триста пять) грн. 05 грн. 3 % річних та 193 (сто девяносто три) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення 06.04.2012