Рішення № 22622037, 19.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/624-201219.03.12

За позовом Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"

до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

про стягнення 3 935 562,50 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю;

від відповідача: не зявились.

У судовому засіданні 19.03.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Другої Київської філії ПАТ "Західінкомбанк" про стягнення 3935562,50 грн., та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2012 порушено провадження у справі №5011-35/624-2012, розгляд справи призначено на 08.02.2012.

01.02.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та грошові кошти в частині, достатній для задоволення позовних вимог позивача.

03.02.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про направлення даної справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області за місцезнаходженням юридичної особи ПАТ "Західінкомбанк".

У судовому засіданні 08.02.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 20.02.2012.

17.02.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові заперечення на клопотання представника відповідача про направлення справи за підсудністю.

У судовому засіданні 20.02.2012 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 27.02.2012.

24.02.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли додаткові документи до матеріалів справи та клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 27.02.2012 подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Розглянувши у судовому засіданні 27.02.2012 заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та клопотання відповідача про направлення справи за територіальною підсудністю, суд відмовив у їх задоволенні як безпідставних та необґрунтованих.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.03.2012.

16.03.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в частині, достатній для задоволення позовних вимог позивача. Також позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 3 764 322,14 грн., з яких: 2 800 000,00 грн. сума основного боргу, пеня у розмірі 341 097,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 420 082,26 грн. та 3% річних у розмірі 203 152,51 грн.

16.02.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 19.03.2012, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2007 між Приватним вищим навчальним закладом "Європейський університет" (далі - позивач) та Комерційним банком "Західінкомбанк" в особі Другої Київської філії КБ "Західінкомбанк" (далі - відповідач) був укладений договір банківського рахунку № 64-ОВ (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачу поточний рахунок №26005000156 в національній та іноземних валютах та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, в тому числі здійснює функції розрахункової палати, надає довідки та здійснює інші послуги (п. 1.1. договору).

Відповідно до підпунктів 2.3.2., 2.3.7. договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахункові операції по рахунках Клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України та цього Договору протягом операційного дня Банку, забезпечувати своєчасне зарахування та списання коштів на рахунок позивача.

Як свідчать матеріали справи 10.03.2009 позивач звернувся до відповідача з листом № 1/12-126-В2, яким просив перерахувати залишок на поточному рахунку Позивача у Другій Київській філії на поточний рахунок позивача у АКІБ "Укрсиббанк".

27.03.2009 позивачем було виписане платіжне доручення № 2338 на перерахування коштів Позивача у сумі 3 428 668,00 на інший рахунок позивача.

Згідно із повідомленням про невиконання розрахункового документа №162 від 31.03.2009 платіжне доручення № 2338 від 27.03.2009 не було виконане відповідачем у зв'язку із недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку.

24.12.2010 позивач повторно звернувся до відповідача з листом №1/12-528-В2, в якому просив здійснити операцію з перерахування грошових коштів у сумі 3 411 800,00 грн. з рахунку позивача у Другій Київській філії ПАТ "Західінкомбанк" на його поточний рахунок у філії АТ "Укрексімбанк" згідно платіжного доручення № 10441, що додавалось до вказаного листа, яке було повернуто відповідачем без виконання згідно листа №01 від 06.01.2011.

01.04.2011 між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода №1 до Договору, якою Договір доповнено пунктом 2.3., згідно із яким банк зобовязався здійснювати виплату залишку грошових коштів з поточного рахунку № 26005000156 починаючи з квітня 2011 року, а саме по 340 844,90 грн. кожного місяця, до повного погашення залишку на рахунку.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що всупереч умовам Договору банківського рахунку та Додаткової угоди, відповідач здійснив часткову виплату грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку позивача, внаслідок чого, у відповідача існує перед позивачем заборгованість у розмірі 2 800 000,00 грн.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 341 097,37 грн., інфляційних втрат у розмірі 420 082,26 грн. та 3% річних у розмірі 203 152,51 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово звертався до відповідача з платіжними дорученнями та відповідними листами, в яких просив перерахувати на інші рахунки позивача кошти, що знаходились на поточному рахунку позивача, відкритому у Другій Київській філії ПАТ "Західінкомбанк", однак зазначене зобовязання відповідачем виконане не було.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів перерахування коштів позивачеві.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 800 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 32.2. статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до п. 3.3. Договору визначено, що у випадках затримки зарахування грошових надходжень на рахунок Клієнта з вини Банку, одержувач коштів отримує від Банку пеню у розмірі 0,1 % суми несвоєчасно зарахованого платежу за кожен день прострочення, але не більше 10 % суми.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 341 097,37 грн. за період з 15.02.2010 по 16.03.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків здійснення переказу коштів також інфляційні втрати у розмірі 420 082,26 грн. та проценти річні у розмірі 203 152,51 грн. розраховуючи їх за період з 15.02.2010 по 16.03.2012.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та процентів річних підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів перерахування суми коштів у повному обсязі та у встановлені строки і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обовязку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 3 764 332,14 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43005, Волинська обл., м. Луцьк, просп. Перемоги, буд. 15, ідентифікаційний код 19233095) на користь Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" (03115, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, буд. 16-В, ідентифікаційний код 24366800) 2 800 000,00 грн. (два мільйони вісімсот тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 341 097,37 грн. (триста сорок одну тисячу дев'яносто сім гривень 37 коп.) пені, 420 082,26 грн. (чотириста двадцять тисяч вісімдесят дві гривні 26 коп.) інфляційних втрат, 203 152,51 грн. (двісті три тисячі сто п'ятдесят дві гривні 51 коп.) 3% річних, 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 26.03.2012.