Рішення № 22621980, 09.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/2958-201209.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Георгій»

До відповідача Київської міської ради

Про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. (за дов.)

від відповідача ОСОБА_2.(за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Георгій»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування повністю рішення VIII сесії VI скликання Київської міської ради від 10.11.2011 р. за № 713/6949.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення відповідача не ґрунтується на приписах земельного законодавства України.

Ухвалою суду від 07.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/2958-2012.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі. За твердженням відповідача, оскаржуване рішення прийнято в межах наданих йому чинним законодавством повноважень. Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач послався на акт обстеження земельної ділянки від 22.09.2010 р. № 376/06, складений Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Так, в ході обстеження було встановлено, що на земельній ділянці за адресою: між будинком № 9-А та № 11 на вул. Мечникова у Печерському районі міста Києва, площею 0,8046 га організовано будівельний майданчик, будівельні роботи не виконувались. На земельній ділянці розміщені тимчасові споруди (побутові приміщення) та розміщена недобудована будівля не встановлено призначення (триповерхова надземна частина із залізобетонних конструкцій), яка займає частину земельної ділянки площею орієнтовно 0,1 га. При обстеженні встановлено, що площа фактично зайнятої земельної ділянки становить орієнтовно 0,9466 га без документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, передбачених ст. 126 Земельного кодексу України.

Позивач на спростування тверджень відповідача подав довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна від 09.09.2011 р. № 42253 (И-2011) про те, що готовність незавершеного будівництва обєкту нерухомого майна офісно-житлового центру з підземними автостоянками, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова між будинками № 9а та № 11 у Печерському районі, складає 9,26% і його балансова вартість складає 106216378,50 згідно з довідко. ТОВ «Георгій»№ 126 від 05.08.2011 р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

27.02.2003 р. Київською міською радою прийнято рішення № 289/449 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»(далі Рішення).

Пунктом 39 Рішення вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Георгій»для будівництва офісно-житлового центру між будинками № 9-а та № 11 на вул. Мечникова у Печерському районі міста Києва, а також передати товариству з обмеженою відповідальністю «Георгій, за умови виконання п. 39.1 цього Рішення, у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,80 га для будівництва офісно-житлового центру між будинками № 9-а та 11 на вул. Мечникова у Печерському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

18.11.2003 р. між Київською міською радою (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Георгій»(орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 1124 (далі - Договір). Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 18.02.2004 р. за № 82-6-00142.

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець на підставі Рішення передає, а орендар приймає у оренду земельну ділянку, визначену цим Договором.

За Договором цільовим призначенням земельної ділянки, місце розташування якої вул. Мечникова між будинками № 9-а та 11 у Печерському районі міста Києва, розміром 0,8046 га, є: будівництво офісно-житлового центру.

10.11.2011 року на VIII сесії VI скликання Київською міською радою було винесено рішення за №713/6949 «Про відміну пункту 39 рішення Київської міської ради від 27.02.2003 р. № 289/449 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею». Зокрема, оскаржуваним рішенням відмінено пункт 39 рішення Київської міської ради від 27.02.2003 року N 289/449, на підставі якого позивачу було затверджено проект відведення земельної ділянки та прийнято рішення передати в довгострокову оренду на 10 років, земельну ділянку площею 0,80 га для будівництва офісно-житлового центру між будинками №9-а та № 11 на вулиці Мечникова у Печерському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997.

Земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України).

Вони регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Припинення прав на землю регламентовано главою 22 Земельного кодексу України, статтею 141 якого передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Вказана норма не передбачає таку підставу припинення як скасування рішення про надання земельної ділянки у користування. Відсутня така підстава і серед приписів статті 143 Земельного кодексу України, що встановлює підстави примусового припинення прав на земельну ділянку.

Крім того, межі повноважень органів місцевого самоврядування на скасування своїх рішень визначені рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 р. у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Конституційним судом України вирішено, що положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначаючи межі повноважень Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання (ст. 69 Закону України від 16.10.1996 № 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України»)

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, позов підлягає задоволенню шляхом визнання рішення VIII сесії VI скликання Київської міської ради від 10.11.2011 р. за №713/6949 незаконним та його скасування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати незаконним та скасувати повністю рішення VIII сесії VI скликання Київської міської ради від 10.11.2011 р. за № 713/6949.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Георгій»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, код 23385184) 1073 грн. судового збору.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 12.04.2012 р.