Рішення № 22621377, 11.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/1987-201211.04.12

За позовом Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах

держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна

України по м. Києву

до Публічного акціонерного товариства державна акціонерна компанія

«Національна мережа аукціонних центрів»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Державне підприємство Державний інститут комплексних техніко-

економічних досліджень

про стягнення 437 055, 33 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури: Мухаїр Л.Б. посвідч. № 339 від 01.11.2011 р.

Від позивача: ОСОБА_2 дов. № 02 від 10.01.2012 р.

Від відповідача: не зявились

Від третьої особи: ОСОБА_3 дов. № 01-121 від 01-121 від 26.03.2012 р.

Обставини справи :

Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Публічного акціонерного товариства державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів» на користь Державного бюджету суми основного боргу в розмірі 406 757, 26 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 17 508, 34 грн., пені в розмірі 12 789, 73 грн. відповідно до договору № 29/99 оренди нежитлових приміщень від 30.08.1999 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самотійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень»(02662, м. Київ, вул. М. Раскової,15), справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.03.2012 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобовязано надати суду певні документи.

22.03.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав заяву про відкладення розгляду даної справи у звязку з тим, що 26.03.2012 р. представник компанії зайнятий в іншому судовому засіданні.

У даному судовому засіданні представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився.

Представник третьої особи подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: незявлення в засідання представників сторін.

Оскільки незявлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та обєктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та її розгляд відкласти на 11.04.2012р.

02.04.2012р. через відділ діловодство господарського суду міста Києва від прокуратури до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Відповідно до даної заяви прокуратура просить стягнути з відповідача 460 369, 18 грн., із яких: основний борг в сумі 428 232, 56 грн., 18 269, 15 грн. інфляційні, 13 867, 47 грн. пеня.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- обєднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

З урахуванням вищевикладеного заяву прокуратури, яка надійшла до суду 02.04.2012р., про уточнення позовних вимог суд розцінює як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 11.04.2012р. представник прокуратури та позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви від 02.04.2012р.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.

Через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що у складі керівних органів відповідача проходить зміна.

Представники прокуратури, позивача та третьої особи проти задоволення даного клопотання заперечували.

Суд розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представників прокуратури, позивача та третьої особи вважає, що дане клопотання не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю.

Крім того, до поданого суду клопотання не надано належних повноваженнь ОСОБА_4 на подання даного клопотання від імені відповідача. Крім того до даного клопотання не надано жодного доказу, що підтверджують обставини, які в ньому викладені.

При відмові в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом приймається до уваги та обставина, що за клопотанням представника відповідача розгляд справи уже відкладався.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.1999 р. між Київським державним інститутом економіки хімічної промисловості (далі орендодавець) та Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів»(далі- орендар) укладено договір № 29/99 оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 1182,6 кв.м. на 3 поверсі, яке знаходиться на балансі Київського державного інституту економіки хімічної промисловості за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової.

Відповідно до п. 1.2. договору строк договору встановлюється з 01.11.1999 р. до 01.08.2001 р.

Оскільки після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не заявила про його зміну або припинення, тому відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір був неодноразово пролонгований на новий строк і на тих самих умовах.

Згідно з п. 1.4. договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить 5% за рік, сума орендної плати за серпень місяць встановлюється 7 450,38 грн. і перераховується з урахуванням щомісячного індексу інфляції, який встановлюється Міністерством статистики.

01.02.2000 р. між Київським державним інститутом економіки хімічної промисловості (далі орендодавець) та Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів»(далі и- орендар) укладено угоду № 1 про зміну і доповнення до договору оренди нежитлового приміщення № 29/99 від 30.08.1998 р. на підставі листа Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву № 30-03/1216 від 14.03.2000 р., за умовами якої орендодавець і орендар керуючись п. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 р. № 75 та п. 3.2. договору оренди нежитлового приміщення прийшли згоди змінити умови і доповнити договір № 29/99 від 30.08.1999 р., а саме:

п. 1.1. орендодавець передає, а орендар приймає в стокове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 1182, 6 кв.м. на 3-му поверсі, яке знаходиться на балансі Київського державного інститут економіки хімічної промисловості за адресою: м. Київ, вул.. М. Раскової,15.

п. 1.2. Строк дії договору встановлюється з 01.04.2000 р. по 31.08.2001 р.

п. 3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 р. № 699 та від 19.01.2000 р. № 75 і становить 10% за рік , сума орендної плати за лютий місяць встановлюється 17 122, 57 грн. Орендна плата за наступні місяці перераховується з урахуванням щомісячного індексу інфляції, який встановлюється Міністерством статистики .

Перерахування здійснюється орендарем до 5 числа місяця наступного за звітним таки чином:

70% орендної плати 9988, 17 грн., крім того ПДВ 1997, 69 грн. перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця,

30% орендної плати 4280, 64 грн., крім того ПДВ 856, 13 грн. перераховується орендарем до державного бюджету.

п. 3.4. орендні платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються орендодавцем відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені, що вираховуються від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, 01.02.2000 р. орендодавець передав, а орендар прийняв частку нежитлового приміщення загальною площею 1182, 6 к.м. на 3 поверсі, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. М. Раскової, 15, що підтверджується актом прийому-передачі частини нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової,15.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор та позивач зазначають, що відповідач не виконав умови договору № 29/99 оренди нежитлових приміщень від 30.08.1999 р. щодо сплати орендних платежів на користь бюджету, у звязку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 428 232, 56 грн. за період з грудня 2004 року по лютий 2012 року (включно).

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до договору № 29/99 оренди нежитлових приміщень від 30.08.1999 р. в розмірі заборгованість в розмірі 428 232, 56 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 18 269, 15 грн., пені в розмірі 13 867, 47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обовязку по сплаті орендних платежів до державного бюджету за період з грудня 2004року по лютий 2012року не виконав в повному обсязі, на час предявлення позову та розгляду справи заборгованість відповідача становить 428 232, 56 грн.

Представником третьої особи в судовому засіданні надані акт звіряння розрахунків станом на 30 червня 2009р. між третьої особою та відповідачем по справі, акт звіряння розрахунків станом на 01.11.2010р., відповідь відповідача від 07.07.2009р. за №380- 2 на претензію третьої особи відповідно до яких відповідач визнавав борг перед державним бюджетом по спірному договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки своїх зобовязань за договором оренди відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 428 232, 56 грн.

Прокуратура просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 867, 47 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.4 угоди №1 про зміну і доповнення до договору оренди нежитлового приміщення №29/99 від 30.08.1999р. орендні платежі перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі стягуються відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені, що вираховується від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла ну період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені прокуратури та позивача, який здійснений позивачем на заборгованість в межах шести, суд визнає його вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 13 867, 47 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 18 269, 15 грн.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення інфляційних підлягає задоволенню в сумі 18 269, 15 грн.

Судовий збір відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»( 02660, м. Київ, вул.. М. Раскововї, 15, код ЄДРПОУ 20064284) на користь Державного бюджету України одержувач ВДК у Шевченківському районі м. Києва, на рахунок 31111094700011, банк одержувача ГУДК в м. Києві, код одержувача 26077968, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва :плата за оренду державного майна.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»( 02660, м. Київ, вул.. М. Раскововї, 15, код ЄДРПОУ 20064284) судовий збір в розмірі 8 564 грн. 65 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю. Повний текст рішення складений:12.04.2012 р.