Рішення № 22621304, 14.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/6514.04.11

За позовом Державного підприємства "Державна картографічна фабрика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен"

про стягнення 20809, 80 грн.

Суддя Катрич В. С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 227 від 05.04.2011

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 01.07.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Державна картографічна фабрика" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" про стягнення заборгованості за Договором № 908-а від 28.12.2005 р. в розмірі 20809, 80 грн., в тому числі 19532,64 грн. основного боргу (податок на землю нарахований з квітня 2010 року по грудень 2011 року) та 1286,16 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 908-а від 28.12.2005 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011р. порушено провадження у справі № 8/65, призначено розгляд справи на 09.03.2011р.

У звязку з незявленням в судове засідання 09.03.2011 представників сторін, розгляд справи відкладено на 24.03.2011.

24.03.2011 представником позивач через канцелярію суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 13015,76 грн. основного боргу (податок на землю нарахований з серпня 2010 року по січень 2011 року) та 711,63 грн. пені.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зазначена заява свідчить про зміну ціни позову, яка приймається судом.

В судовому засіданні 24.03.2011 сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору та судом оголошено перерву, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 14.04.2011р.

В судовому засіданні 14.04.2012 представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 19 523,64 грн. основного боргу (податок на землю нарахований з вересня 2010 року по березень 2011 року) та 704,72 грн. пені.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивач про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 14.04.2011 зявився, надав усні пояснення на заявлені позовні вимоги, проте письмовий відзив на позов не надав.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.04.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.12.2005 року між позивачем (фабрика) та відповідачем (орендар) був укладений Договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 908-а (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Фабрика забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, нежитлове приміщення фабрики (надалі будівля), площею 1812,57 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах фабрики на виконання вказаних робіт пропорційно займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих фабрикою за цим договором. Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачити й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, одним з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій пропорційно займаної площі. Оренда користується приміщенням, яке складається з загальної площі 1812,57 кв. м., вартістю (експертною) 1486429,00 грн. Орендоване приміщення використовується для цілей: розміщення торгівельного комплексу.

Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються фабриці житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими субєктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні тв. Інші послуги фабрики (п. 2.1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1.1. Договору фабрика зобовязується забезпечити надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

Строк дії Договору з 28.12.2005 по 26.12.2006 включно (п. 5.1. Договору).

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 5.3. Договору).

Як вбачається з п. 2.2.1 Договору орендар зобовязується дотримуватися вимог, установлених правил користування будівлею та приміщенням за цим договором. Своєчасно інформувати фабрику про виявлені неполадки елементів будівлі, приміщення (п. 2.2.2. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 20.12.2007 до Договору № 908-а сторони доповнили п. 2.2 Договору слідуючими підпунктами, а саме, що орендар зобовязується відшкодувати розміру податку за землю, яка знаходиться в спільному користуванні до займаної площі. Загальна ділянка площею 1687,9 м2. Відшкодуванню підлягає сплата податку за землю згідно розрахунку на підставі діючих на момент оплати розцінок (п.2.2.6 Договорі ).

Відповідно до п. 2.2.3. Договору орендар зобовязується не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунки фабрики, за санітарне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відповідної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Позивач в позові зазначив, що відповідач не відшкодував розміру податку за землю, яка знаходиться в спільному користуванні до займаної площі за період з вересня 2010 року по березень 2011 року на суму в розмірі 19 523,64 грн.

Відповідач не скористався своїм правом надати письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

У звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань відповідачем позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушував умови договору та проводив оплату по договору не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача по сплаті земельного податку за період з вересня 2010 року по березень 2011 року на суму в розмірі 19 523,64 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вищенаведених сум заборгованості, а тому, враховуючи на все вищенаведене, суд визначає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача сум по сплаті земельного податку.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача 704,72 грн. пені за порушення умов договору в частині своєчасності оплати земельного податку.

Як вбачається з пункту 2.2.3. Договору орендар зобовязується при несвоєчасному внесення плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожний календарний день прострочки.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору в розмірі 704,72 грн. відповідно до пункту 2.2.3 Договору та вимог чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 704,72 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з п. 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен" (02217, м. Київ, вул. Драйзера, 4-А, кв. 30, код ЄДРПОУ 32377640, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства "Державна картографічна фабрика" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, код ЄДРПОУ 02570457) основний борг у сумі 19 523,64 грн. (девятнадцять тисяч пятсот двадцять три гривні 64 коп.), пені у сумі 704,72 грн. (сімсот чотири гривні 72 коп.), державне мито в розмірі 202,28 грн. (двісті дві гривні 28 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 (двісті тридцять шість гривні 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Катрич В. С.

Повне рішення складено: 12.04.2012 р.