Рішення № 22621070, 28.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/1271-201228.03.12

За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення 326 121 588,90 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_2 предст. за довір.

У судовому засіданні 28.03.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про стягнення 326 121 588,90 грн., з яких: 294 795 830,48 грн. сума основного боргу, 21 973 663,28 грн. пеня, 2 465 204,84 грн. інфляційні втрати, 6 886 890,30 грн. проценти річні, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 порушено провадження у справі №5011-35/1271-2012, розгляд справи призначено на 29.02.2012.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.02.2012 подав відзив на позов та заявив клопотання про зменшення штрафних та фінансових санкцій.

У судовому засіданні 29.02.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 28.03.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2011 між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(далі - покупець, відповідач) було укладено договір № 06/11-5 ТЕ-41 поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобовязався у період з 01.01.2011 по 31.12.2011 поставити покупцеві для ТЕЦ-5 Київенерго імпортований природний газ у обсязі до 346 417 тис. куб. м, а покупець зобовязався прийняти і оплатити природний газ у вказаному обсязі.

Відповідно до п. 4.1. договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач свої зобов'язання згідно даного договору виконав, поставивши відповідачу у січні - вересні 2011 року природний газ, на загальну суму 294 795 830,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами прийому - передачі природного газу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання по договору в частині оплати поставленого природного газу не виконав, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 294 795 830,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення позивача із позовом до суду та дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач свої зобовязання за Договором не виконав, грошові кошти в розмірі 294 795 830,48 грн. за поставлений природний газ не сплатив.

Доказів сплати суми заборгованості за Договором відповідачем не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 294 795 830,48 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.3.1 Договору, в разі порушення покупцем умов п. 4.1. Договору, покупець зобовязується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 9.3. договору пеня нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 21 973 663,28 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 465 204,84 грн. та проценти річні у розмірі 6 886 890,30 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та процентів річних за несвоєчасну оплату поставленого природного газу, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Разом з тим, враховуючи, що основним видом діяльності відповідача є надання послуг з постачання теплової енергії споживачам - фізичним та юридичним особам, які несвоєчасно та не у повному обсязі розраховуються за надані послуги, зважаючи на існуючу різницю в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, а також несвоєчасне перерахування з державного бюджету субвенцій на її погашення, та виходячи з того, що вказані обставини впливають на своєчасність та повноту виконання зобов'язань відповідача перед контрагентами, в тому числі і перед позивачем, беручи до уваги подане відповідачем клопотання, суд відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе зменшити розмір пені та присудити на користь позивача пеню у розмірі 10986831,64 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обовязку її оплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 315 134 757,26 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 294 795 830,48 грн. (двісті девяносто чотири мільйони сімсот девяносто пять тисяч вісімсот тридцять гривень 48 коп.) основного боргу, 10 986 831,64 грн. (десять мільйонів девятсот вісімдесят шість тисяч вісімсот тридцять одну гривню 64 коп.) пені, 2 465 204,84 грн. (два мільйони чотириста шістдесят пять тисяч двісті чотири гривні 84 коп.) інфляційних втрат, 6 886 890,30 грн. (шість мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч вісімсот девяносто гривень 30 коп.) 3% річних, 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 02.04.2012