ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 8/52906.04.12
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", м.Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ
про стягнення 8 905, 31 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Поливач Є.Ю. - юрисконсульт
від відповідача: не з'явився
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. справу №8/529 було передано на розгляд судді Підченку Ю.О.
СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" звернулося до господарського суду з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості в сумі 7981, 94 грн., пені в сумі 539, 57 грн., інфляційних в сумі 85, 96 грн. та трьох процентів річних в сумі 297, 84 грн. за прострочення виконання грошових зобовязань згідно Договору № 127 на розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва від 20.05.2010р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 20.05.10р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір № 127 на розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва, далі Договір.
Положеннями п 1.1. Договору визначений Об'єкт благоустрою разом взяті визначена та прилегла територія які закріплюються позивачем за відповідачем в межах прибережної захисної смуги, смуги відведення та гідротехнічних споруд для розробки проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку території.
Відповідно до п. 2.1 Договору відповідач розробляє детальну програму, графік виконання робіт з покращення стану та розвитку Об'єкта благоустрою в межах визначеної території.
Порядок взаєморозрахунків між сторонами встановлений у п. 4.1. Договору, згідно з яким розміри та форма оплати пайової участі (що включає в себе компенсацію податку на землю) у заходах благоустрою закріпленої території встановлюється в Додатку №2 до цього Договору та вплачується до 10 числа місяця наступного за звітним. При нарахуванні до сплати пайової участі враховується офіційний індекс інфляції.
Розмір грошової суми пайової участі відповідача у заходах благоустрою території визначений п. 6 Додатку № 2 до Договору та станом на дату укладання Договору становить 7500, 00 грн. в місяць за базовий місяць і за наступні нараховується з урахування офіційного індексу інфляції.
Додатковою угодою № 1 від 02.07.10р. до Договору сторони дійшли згоди припинити з 2.07.10р. дію Договору " 127 від 20.05.10р., що узгоджується з положеннями п. 7.4. Договору.
Оскільки зобов'язання щодо сплати пайових внесків за Договором не виконані відповідачем в повному обсязі,тому позивач наполягає на стягненні з останнього 7981, 94 грн. за актами № Пл-0000872 від 30.07.2010р. та № Пл-0000640 від 30.06.10р.
Зобовязання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 539, 57 грн. за період з 11.04.10р. по 27.11.10р., передбачену сторонами в пункті 5.2. Договору. Так, відповідальність відповідача настає у випадку недотримання строків сплати коштів передбачених цим договором (в тому числі пайової участі) у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобовязання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 85, 96 грн. та три проценти річних в сумі 297, 84 грн.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що кореспондується з положеннями ст. 193 ГК України.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.
В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одночасно, ч. 3 ст. 193 ГК України передбачено застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, що не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно п. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином, через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що зобовязання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7981, 94 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Несвоєчасне виконання грошових зобовязань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 539, 57 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.
Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 85, 96 грн. та трьох відсотків річних в сумі 297, 84 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У судовому засіданні, яке відбулося 06.04.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Витрати по сплаті державного мита в сумі 102, 00 грн. покладаються на відповідача у справі Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 638 ЦК України, ст. ст. 55, 174, 193, 202, 218, 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, частиною пятою ст. 49, 82, 82-1, п. 6 ст. 83, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1 на користь:
- Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", 02660, м.Київ, вул. Микильско-Слобідська, буд. 7, код ЄДРПОУ 23505151, основний борг в сумі 7981, 94 грн., пеню в сумі 539, 57 грн., інфляційні в сумі 85, 96 грн., три відсотки річних в сумі 297, 84 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102, 00 грн. та інйормаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн., видавши наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.О.Підченко
Повне рішення складено - 11.04.12р.
Судове рішення № 22619914, Господарський суд м. Києва було прийнято 06.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 8/529. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: