Рішення № 22619903, 04.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/1430-201204.04.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Райдужне", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт", м.Київ

про стягнення 21 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Колесніков П.І. - директор

від відповідача: Вус Р.С. -юрисконсульт; Логінов В.Г. - юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 14.03.12р. по 04.04.12р. згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Райдужне" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" про стягнення з останнього боргу в сумі 21000, 00 грн. згідно Договору № 90/13-90/09 від 20.10.09р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач, письмово на листі надав суду відзив на позовну заяву в якій посилається на неможливість сплати боргу в зв'язку з важким фінансовим становищем та відсутністю коштів.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 20.10.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Райдужне", як Підрядником, та Публічним акціонерним товариством "Київський річковий порт", як Замовником, було укладено Договір № 90/13-90/09, далі Договір, відповідно до предмету якого (пункт 1.1), Підрядник, за дорученням Замовника прийняв на себе виконання роботи по ремонту покрівлі ремонтно-механічної майстерні другого вантажного району за адресою: Набережно-Лугова, 2 "И" власними силами та з власних матеріалів, а Замовник зобов'язався надати Підряднику територію (фронт робіт), своєчасно прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Пунктом 2.1. Договору визначена вартість доручених Підряднику робіт, яка відповідно до кошторису та договірної ціни складає 39979, 20 грн.

Умовами пунктів 2.2. та 2.5 Договору встановлено, що оплата робіт Замовником здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок Підрядника авансу в розмірі 60% від загальної суми Договору, яка здійснюється протягом 5ти банківських днів з моменту підписання даного Договору. Решту суми оплати Замовник перераховує протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Замовник вважається таким що виконав зобов'язання з оплати послуг з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

На виконання умов Договору позивачем належним чином виконані роботи по ремонту покрівлі на загальну суму 39979, 20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом № 90 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009р., який підписаний сторонами без зауважень та пропозицій.

Обов'язок Замовника своєчасно проводити прийом та оплату товару виконаних робіт в порядку та строки вказані в Договору встановлений п. 7.3.1 останнього.

Свої зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідач не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворився борг на суму 21000, 00 грн., який позивач намагається стягнути.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір будівельного підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844, 875 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від приймання виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

Одночасно, статтею 875 ЦК України регулюються правовідносини сторін, яки виникають при укладанні договір саме будівельного підряду. Так, ч. 1 вказаної статті визначає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання відповідача на неможливість погашення виниклої заборгованості в зв'язку із скрутним матеріальним становищем та відсутністю коштів не приймаються судом до уваги, оскільки згідно приписів ст. 617 ЦК України він має право довести, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів, що кореспондується з положеннями ст. 218 ГК України.

Зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням належним чином і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за Договором. Основний борг в сумі 21000, 00 грн., який позивач намагається стягнути з відповідача підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження, зокрема підписаним сторонами та скріпленим печатками актом здачі-приймання робіт № 90 за листопад 2009р. Відповідач доказів повного виконання зобов'язань за Договором суду не надав, не довів неможливості виконання своїх зобов'язань внаслідок випадку або непереборної сили, заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 21000, 00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.04.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн. покладаються на відповідача у

справі - Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт", згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 617, 638, 639, 837, 844, 875 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, 218 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, частиною п'ятою ст. 49, 82, 82-1, п. 6 ст. 83, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Райдужне" до Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт", 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70, код ЄДРПОУ 03150071, на користь:

- Товариства з обмеженою віідповідальністю "Мале підприємство "Райдужне", 02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 8-А, к. 28, код ЄДРПОУ 16400115, основний борг в сумі 21000, 00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 09.04.12р.