Постанова № 22619029, 12.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2012 р. Справа № 16-18-2/129 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогила С.К.,

суддіВовка І.В.

суддіКондратової І.Д.,

за участю представників сторін від позивачане з'явився; від відповідача 1не з'явився;

від відповідача 2не з'явився;

від скаржникаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р.

у справі № 16-18-2/129 Господарського суду Закарпатської області

за позовомКомерційного банку "Українська фінансова група" товариства з обмеженою відповідальністю

до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕКС"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття"

простягнення суми 17255653,95 грн. за рахунок предмету іпотеки; застосування до предмета іпотеки процедури продажу іпотекодержателем від власного імені та зобовязання органи бюро технічної інвентаризації надавати необхідні документи для реалізації предмета іпотеки, а також здійснювати реєстрацію права власності на предмет іпотеки за його покупцем ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 р. у справі № 16-18-2/129 (колегія суддів у складі : головуючого судді Васьковоського О.В., суддів Кадар Й.Й., Ремецькі О.Ф.) позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕКС" на користь Комерційного банку "Українська фінансова група" товариства з обмеженою відповідальністю суму 17255653,95 грн., у т.ч. 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків, 564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків; суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать товариству з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття" (м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код 33147828), а саме квартири: №2, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,80 м2, загальною площею 59,60 м2; №15, яка складається з 3 кімнат житловою площею 70,30 м2, загальною площею 115,20 м2; №31, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,50 м2, загальною площею 60,10 м2; № 39, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,40 м2, загальною площею 61,00 м2; №50, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,30 м2, загальною площею 59,90 м2; № 69, яка складається з 3 кімнат житловою площею 77,00 м2, загальною площею 169,8 м2; №151, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м2, загальною площею 129,5 м2; № 152, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,9 м2, загальною площею 131,5 м2; №165, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,6 м2, загальною площею 132,2 м2; № 166, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,0 м2, загальною площею 128,8 м2; №179, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,3 м2, загальною площею 120,8 м2; №180, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м2, загальною площею 130,4 м2; №207, яка складається з 2 кімнат житловою площею 53,5 м2, загальною площею 133,0 м2; № 209, яка складається з 3 кімнат житловою площею 68,30 м2, загальною площею 129,30 м2; № 220, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,1 м2, загальною площею 118,9 м2; № 221, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,4 м2, загальною площею 91,7 м2, у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕКС" на користь Комерційного банку "Українська фінансова група" товариства з обмеженою відповідальністюсуму 17255653,95 грн., у т.ч. 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків, 564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків; суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Застосовано до предмета іпотеки, на який звертається стягнення, процедуру продажу Комерційним банком "Українська фінансова група" товариством з обмеженою відповідальністю будь-якій особі-покупцеві, відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку".

Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_2 звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. у справі № 16-18-2/129 (суддя Краєвська М.В.), з урахуванням ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 29.02.2012р. про виправлення описки, відмовлено у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 р. у справі № 16-18-2/129.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. у справі № 16-18-2/129 (колегія суддів у складі : головуючого судді Краєвської М.В., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 у справі № 16-18-2/129 залишено без розгляду з огляду на те, що вона подана з порушенням строку, встановленого ст. 93 ГПК України, і суд не знайшов підстав для поновлення пропущеного строку.

У поданій касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ОСОБА_2 просить зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на розгляд до суду цієї інстанції, посилаючись на порушення норм ст.ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу (надалі ГПК) України.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Нормами статті 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом пяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 р. у справі № 16-18-2/129 (підписане 25.03.2011 р.) подана 11.01.2012 р., тобто після закінчення 10-денного строку, встановленого для її подання частиною першою статті 93 ГПК України. При поданні апеляційної скарги ОСОБА_2 було подано заяву про поновлення пропущеного строку, обґрунтовану тим, що остання не приймала участь у справі, господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки, про порушення прав та інтересів заявниці стало відомо 22.12.2011 р. при ознайомленні з матеріалами справи, а зі змістом оскаржуваного рішення Господарського суду Закарпатської області вона ознайомилась з Єдиного державного реєстру судових рішень 06.01.2012 р.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що господарський суд може визнати причину пропуску процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, оскільки ГПК України не містить переліку поважних причин, господарський суд має оцінювати зазначені причини пропуску строку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному їх дослідженні.

Відмовляючи у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявником не надано обґрунтованих доказів поважності причин пропуску встановленого строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, оскільки будь-яке документальне підтвердження ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 2-2139/2010, за результатами якої прийнято 10.03.2010 р. заочне рішення, не долучено до апеляційної скарги.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись із висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для поновлення пропущеного строку з огляду на наступне.

Положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, що закріплює одну з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, необхідною умовою здійснення стороною (третьою особою) права на оскарження є її обізнаність зі змістом оскаржуваного судового рішення, що дає можливість скаржнику викласти свої вимоги та зазначити суть порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

З наявних матеріалів справи вбачається, що суд апеляційної інстанції встановив, але не надав належної правової оцінки тим обставинам, що ОСОБА_2 не приймала участь у справі, що свідчать про те, що остання дійсно не була обізнана про факт прийняття оскарженого рішення та про його зміст.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що наявні матеріали справи не містять жодного доказу про те, що зі змістом судового рішення ОСОБА_2 мала можливість чи була зобов'язана ознайомитись раніше дати, зазначеної ним в заяві про поновлення пропущеного строку.

При розгляді заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційний господарський суд зазначеного не врахував, безпідставно відмовивши у відновленні строку на апеляційне оскарження, всупереч ст. 19 Конституції України обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, та фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.

Залишивши апеляційну скаргу без розгляду з огляду на те, що вона подана з порушенням строку, встановленого ст. 93 ГПК України, і суд не знайшов підстав для поновлення пропущеного строку, Львівський апеляційний господарський суд застосував норми ГПК України в редакції Закону України від 07.07.2010 р. N 2453-VI, не врахувавши, що Законом України від 20 грудня 2011 року N 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", що набрав чинності 14 січня 2012 року (газета "Голос України" від 14 січня 2012 року N 6) було внесено зміни до ГПК України, зокрема, перше речення частини другої статті 93 викладено у такій редакції: "Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення; пункт 4 частини першої статті 97 викладено у такій редакції: "4) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено".

За таких обставин оскаржувані ухвали про відмову у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги та залишення апеляційної скарги без розгляду не можна визнати законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а апеляційна скарга передачі на розгляд до цього ж апеляційного суду зі стадії вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_2 до провадження.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. про відмову у відновленні пропущеного строку та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2012р. про залишення апеляційної скарги без розгляду у справі № 16-18-2/129 скасувати.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011р. у справі № 16-18-2/129 передати на розгляд Львівського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Могил С.К.

СуддяВовк І.В.

СуддяКондратова І.Д.