Рішення № 22618811, 29.03.2012, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/205/102/12 р.

2-1691/11 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2012 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Верьовочнікова В.М.

при секретарі Росовській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, із участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Вінницького регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 05.06.2007 року звернулась до суду з цим позовом із вимогами поділу їх з ОСОБА_2, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 07.11.1999 року по 05.09.2006 року, спільного майна, визнавши за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Жмеринка, та встановивши порядок користування даною квартирою, за яким виділити у користування позивачки жилу кімнату площею 15,09 кв.м., у користування відповідача жилу кімнату площею 11,66 кв.м., коридор, ванну, туалет, кухню, комору залишити в спільному користуванні; виділити їй в натурі автомобіль "Skoda Fabia Classik", державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 67593 грн. із зобовязанням сплатити відповідачу грошову компенсацію в сумі 33796,50 грн.; а також розділити зроблений за спільні кошти на імя відповідача ОСОБА_2 внесок до статутнного фонду ТОВ «Група Ініціатива плюс» по 50% кожному з сторін, тобто по 2000 грн.

В ході минулого судового провадження в даній справі позивачка подала письмову заяву, в якій уточнила заявлені вимоги і просила визнати за нею та відповідачем право власності в рівних частках по 1/2 частині за кожним на віщевказане майно, зауваживши вартість автомобіля "Skoda Fabia Classik", державний номерний знак НОМЕР_1, в сумі 58100 грн. Також вимагала виділити їй даний автомобіль та 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Жмеринка, а саме: житлову кімнату 5-3 площею 15,4 кв.м, вартістю 37683,80 грн.; виділити ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Жмеринка, а саме: житлову кімнату 5-2 із лоджією, площею 13,2 кв. м, вартістю 32300,4 грн., та вклад в статутний фонд ТОВ «Група Ініціатива плюс» в сумі 4000 грн.; коридор 5-1; кухню 5-4; кладову 5-5; вбиральну 5-6; ванну 5-7 загальною вартістю 55546,9 грн. просила залишити у спільному користуванні сторін; стягнути з неї на користь відповідача 29050 грн., що знаходяться на депозитному рахунку суду, в рахунок компенсації 1/2 частки спірного автомобіля; зобовязати Вінницьке регіональне відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву укласти з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 окремі кредитні договори на частину кредиту згідно виділеної частки у спільній квартирі із врахуванням коштів, сплачених до теперішнього часу кожним із них; стягнути з відповідача на її користь судові витрати з оплати правової допомоги в сумі 2700 грн. та за проведення експертизи в розмірі 1000 грн.

У відповідності до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.10.2011 року скасовано останні постановлені в даній справі рішення Жмеринського міськрайонного суду від 28.10.2010 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 15.05.2011 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Сторони, належно повідомлені про час та місце розгляду даної справи, в судове засідання не зявились.

Позивачка попередньо подала до суду письмову заяву щодо розгляду справи у її відсутність, у якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі, про відмову від позову чи про іншу зміну заявлених вимог не вказала.

Відповідачем було подано письмову заяву про відкладення чергового судового засідання з причин його особистого відрядження до м.Києва та участі його представника в судовому засіданні іншого суду.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, також подавши до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи, що вказана неявка відповідача та його представника до суду є повторною після неявки без поважних причин в судове засідання 08.02.2012 року, за обставин належного та завчасного повідомлення про дату час і місце судового розгляду суд у відповідності до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України дійшов висновку про можливість заочного розгляду даної справи незалежно від причин неявки відповідача та його представника, заявлена поважність чого належно не підтверджена ні в який спосіб.

Також не знайшла фактичного підтвердження заява представника відповідача від 28.02.2012 року стосовно подачі нею заяви про перегляд Верховним Судом України вказаної ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що спростовується отриманим в подальшому на запит суду повідомленням Управління забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.03.2012 року про відсутність відповідного процесуального звернення станом на 19.03.2012 року.

Вивчивши доводи позовної заяви та подальшої заяви про уточнення позовних вимог, дослідивши інші докази, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

У відповідності до вимог ч.1,2 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки; компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно змісту ч.2,4 ст.3 СК України сімю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки.

Сімя створюється, зокрема, на підставі шлюбу.

Згідно ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно ч.6 ст.57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у звязку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Згідно ч.7 ст.57 СК України якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

У відповідності до змісту ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно ч.2,4 ст.65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сімї, створює обовязки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сімї.

Згідно с.1 ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один з них не дбав про матеріальне забезпечення сімї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сімї.

Рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно ст.71 СК України майно, що є обєктом права спільної сумісної власності

подружжя, ділиться між ними в натурі; якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні установлено, що в період з 07.11.1999 року по 05.09.2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому розірвано, що підтверджується копіями свідоцтва про одруження НОМЕР_3 (т.1 а.с.5), свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_4 (т.1 а.с.113) та безпосередньо рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 15.12.2006 року (т.1 а.с.111-112), яким встановлено факт окремого проживання сторін, починаючи з 05.09.2006 року.

З копій товарних чеків від 04 та 20 травня 2006 року та доданих до них квитанцій (т.1 а.с.7,6) вбачається внесення у вказані дати від імені ОСОБА_2 предоплати за автомобіль на рахунок ТОВ "AMK LTD" м.Київ на загальну суму 67593 грн.

За змістом довідок Вінницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 20.09.2006 року, від 26.11.2007 року (т.1 а.с.8,9,56) між останнім та сімєю ОСОБА_2 22.09.2005 року укладений кредитний договір №15/05 про надання пільгового довготермінового кредиту на будівництво (реконструкцію) житла, площею 50,08 кв.м. в АДРЕСА_1; відповідно до квитанції №5 від 22.09.05 року ОСОБА_2 внесено вступний внесок в сумі 21000 грн.; станом на 20.09.2006 року в рахунок погашення вказаного кредиту сплачено 4030 грн., в період з 20.12.2006 року по 26.11.2007 року ОСОБА_2 перераховано в рахунок сплати платежів за вказаним кредитом 4039,39 грн.

Згідно висновків інженерно технічної експертизи від 30.08.2007 року №7/80 (т.1 а.с.34-43) ринкова вартість спірної квартири АДРЕСА_1 в м.Жмеринка становить 159527 грн.

Відповідно до положень кредитного договору №15/05 від 22.09.2005 року (т.1 а.с.90-94) даний правочин укладено між Вінницьким регіональним управлінням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та сімєю в особі ОСОБА_2 щодо надання кредиту на суму 77167 грн.

Згідно копії заяви ОСОБА_2 від 15.02.2005 року (т.3 а.с.56) останній звертався про надання його сімї у складі двох осіб пільгового довгострокового кредиту на будівництво житла.

За змістом акту прийому-передачі від 03.03.2007 року (т.3 а.с.66) вбачається, зокрема, згода Вінницького регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, що є кредитором за вказаним правочином пільгового довготермінового кредиту на будівництво житла, стосовно передачі у власність ОСОБА_2 спірної квартири АДРЕСА_1

За обставинами державної реєстрації свідоцтва про право власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 (т.3 а.с.67) у встановленому законом порядку виникає право власності на спірний обєкт нерухомого майна.

Із п.3.3 статуту ТОВ «Група Ініціатива Плюс» (т.1 а.с.13-22), затвердженого протоколом №1 від 05.12.2005 року зборів учасників товариства та зареєстрованого Жмеринською міською радою 03.02.2006 року вбачається, що розмір частки внеску ОСОБА_2 до статутного фонду даного товариства становить 10%, тобто 4000 грн.

З посвідчення водія НОМЕР_2 та з тимчасового реєстраційного талону (т.1 а.с.115) вбачається право ОСОБА_1 на керування транспортними засобами категорії В; застережено безпосереднє право позивачки керувати спірним автомобілем "SKODA Fabia", державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 21.06.2008 року (т.1 а.с.124-129) дійсна ринкова вартість спірного автомобіля "SKODA Fabia", державний номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням його стану та зносу станом на червень місяць 2008 року складає 58100 грн.

З квитанцій №75069 та №75131 від 08.07.2008 року (т.1 а.с.136,137) вбачається внесення ОСОБА_1 коштів в сумах 29302,50 грн. та 1400 грн. відповідно на рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.

Вказані докази суд приймає до уваги, оскільки вони отримані та суду із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному і ніким не оспорюються.

За проведеним співставленням та сукупним аналізом даних доказів суд доходить висновків стосовно створення сторонами в справі сімї на підставі реєстрації ними шлюбу 07.11.1999 року, що визначає для їх подружжя обсяг рівних прав та обовязків, що випливають з вищенаведених норм сімейного законодавства.

З цих підстав, ураховуючи, що жодною із сторін не зазначено безпосередньо даних щодо витрачання ними певних особистих коштів на придбання спірного майна та не представлено доказів походження таких власних коштів, не вказано про інші визначені законом істотні обставини, не представлено ніякої домовленості сторін з цього питання, суд визначає рівність часток подружжя у спірному майні в ідеальних частинах.

За таких обставин спірні автомобіль та квартиру слід вважати придбаними на спільні кошти подружжя сторін, а також здійсненим за спільні кошти подружжя вклад до статутного фонду ТОВ «Група Ініціатива Плюс», оскільки про інше чи протилежне ніким не заявлено та ні в який спосіб не доведено перед судом.

При цьому суд не враховує розмір безпосереднього внеску певного члена подружжя в рахунок погашення кредиту як до, так і після розірвання шлюбу, оскільки дана обставина не впливає на відповідну частку у спільній власності даного нерухомого майна, а лише може слугувати підставою предявлення вимог щодо виконання в рівних частинах спільного обовязку його погашення на користь третьої особи Вінницького регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному будівництву.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено обставини права спільного сумісного володіння сторін в ідеальних частках стосовно спірних обєктів рухомого та нерухомого майна, обидва з яких є неподільними речами, що унеможливлює їх поділ в натурі між обома сторонами одночасно, проте не виключає можливості присудження одному з подружжю грошової компенсації, але виключно в разі внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Отже, з цих підстав є достатньо аргументованою вимога позивачки щодо присудження їй в натурі спірного автомобіля в цілому із стягненням з неї на користь відповідача відповідної грошової компенсації, оскільки ОСОБА_1, завчасно внесено на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області з цією метою достатню суму коштів, що перевищує розмір половини визначеної експертним шляхом ринкової вартості даного автомобіля в сумі 58100 грн., а тому за позивачкою слід визнати право власності на спірний автомобіль в цілому із присудженням стягнення з неї на користь відповідача ідеальної частки, яка складає 1/2 частину вказаної вартості, що згідно математичного розрахунку становить: 58100 грн. х 1/2 = 29050 грн.

Відповідно присудження в цілому спірного автомобіля на користь відповідача є неможливим з огляду на відсутність відповідних вимог та невнесення ним необхідної суми грошової компенсації.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивачки в частині виділу їй в натурі заявленої житлової кімнати із виділом відповідачу іншої житлової кімнати меншої площі та меншої вартості, оскільки загальне визначення неподільності даної квартири відповідно унеможливлює будь-який варіант часткового її поділу в натурі. Рештки суми коштів компенсації на депозитному рахунку за обсягом її недостатності вартості ідеальної, тобто 1/2 частки загальної вартості квартири, не визначають можливості визнання права власності за позивачкою в цілому із присудженням відповідачу відповідної грошової компенсації, а тому в межах заявлених вимог зумовлює необхідність визнання ідеальних часток подружжя без реального поділу та залишення у спільній частковій власності спірного нерухомого майна, виходячи з рекомендацій п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".

Також не може бути задоволена вимога щодо одночасного виділення відповідачу вкладу в статутний фонд ТОВ «Група Ініціатива плюс» в сумі 4000 грн., оскільки відповідна частка статутного фонду є власністю вказаного товариства, а отже не підлягає розподілу між сторонами саме як частка статутного фонду, про що обєктивно застережено у згадуваній ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.10.2011 року; натомість, з огляду на безпідставність вимог щодо реального розподілу частини спірного нерухомого майна не підлягають вирішенню питання компенсаційних грошових взаємозаліків за рахунок компенсації вартості вкладу до вказаного статутного фонду спільних коштів подружжя.

Також суд вважає на необхідне відмовити у задоволення вимог позивачки щодо зобовязання Вінницького регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву укласти з кожною із сторін окремі кредитні договори на частину кредиту згідно виділеної частки у спільній квартирі із врахуванням коштів, сплачених до теперішнього часу кожним із них, оскільки визначення часток сторін у спільній власності щодо даного майна не позбавляє їх загального обовязку спільного погашення первісних кредитних зобовязань за правом спільної сумісної власності щодо даної квартири. Більш того, з урахуванням вищенаведених обставин стосовно згоди повноважної особи Вінницького регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву щодо передачі у власність нерухомого майна, та подальшого оформлення права власності із його державною реєстрацією визначають можливість самостійного вирішення сторонами виключно між собою в порядку регресного позову розміру та стягнення пропорційного погашення даного кредиту з урахуванням фактично здійснених проплат.

Пропорційно задоволенню позовних вимог та відмови у їх задоволені підлягають стягненню на користь відповідної сторони з протилежної сторони сплачені та документально підтверджені судові витрати, а також не сплачена попередньо сума судового збору на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.355 - 357, 364 ЦК України, ст.3, 57, 65, 68, 70, 71 СК України, п.22-24, 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", ст. 5, 8, 10, 60, 61, 169, 209, 210, 212-214, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних ідеальних частках, тобто по 1/2 частині за кожним, на автомобіль "SKODA Fabia Classik", державний номерний знак НОМЕР_1, на квартиру АДРЕСА_1 в м.Жмеринка Вінницької області, а також на спільні кошти в сумі 4000 гривень із внеску до статутного фонду ТОВ «Група Ініціатива Плюс».

Виділити ОСОБА_1 автомобіль "SKODA Fabia Classik", державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 58100 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 29050 гривень, які зберігаються на депозитному рахунку ТУ ДСА у Вінницькій області, грошової компенсації 1/2 частини у праві спільної сумісної власності щодо автомобіля "SKODA Fabia Classik", державний номерний знак НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м.Жмеринка Вінницької області, залишивши вказане нерухоме майно у спільній частковій власності сторін.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 гривню судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 400 гривень витрат, повязаних з проведенням судової автотоварознавчої експертизи від 21.06.2008 року, а всього 481 гривню судових витрат, а також на користь держави (р/р 31211206700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 37755173) 1649 гривень судового збору.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

С У Д Д Я В.М. Верьовочніков