Постанова № 22616880, 30.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/988/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у загальному розмірі 13368,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ізмаїльська обєднана державна податкова інспекція (правонаступник - Ізмаїльська обєднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби, надалі по тексту Позивач або Ізмаїльська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту Відповідач або ФОП ОСОБА_1) про стягнення суми податкового боргу у загальному розмірі 13368,98 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на момент звернення позивача до суду із даним позовом, відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобовязання перед бюджетом у загальному розмірі 13368,98 грн., у тому числі: по податку на доходи фізичних осіб у сумі 12436 грн. та штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 932, 98 грн. Податковою інспекцією надіслана податкова вимога, проте податкове зобовязання відповідачем не погашено, у звязку із чим позивач звернувся до суду.

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вище зазначені підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-12 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-3 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та того, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише в частині повноважень позивача.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів в порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач орган державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 17.09.2011 року державним реєстратором Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців 25360170000001256 та взята на облік платника податків в Ізмаїльській ОДПІ 25.09.2011 року за № 6414.

Судом встановлено, що станом на 19.01.2012 року у відповідача рахується податкова заборгованість, яка виникла у звязку з несплатою узгоджених податкових зобовязань на загальну суму 13368,98 грн., у тому числі: по податку на доходи фізичних осіб у сумі 932,98 грн. та по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 12 436 грн., що підтверджується довідкою про суму податкового боргу станом на 19.01.2012р. (а.с. 9), яка виникла з наступних підстав.

У період з 11.07.2011 року по 22.07.2011 року посадовими особами Ізмаїльської ОДПІ було проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт від 25.07.2011 року № 614/17-01/НОМЕР_1 (а.с. 10-22), відповідно до висновку якого встановлено порушення відповідачем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992р., в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 933 грн., а також п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР, а саме відповідачем здійснена реалізація не облікованого товару на суму 6218 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 05.08.2011 року № 0004261700, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на суму 933 грн. та № 0004271700, яким до позивача за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12 436 грн. (а.с. 28).

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення - рішення отримані відповідачем 18.08.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26, 27), проте ані в судовому, ані в адміністративному порядку відповідачем не оскаржувались, а тому є узгодженими.

Таким чином, сума заборгованості відповідача згідно довідки про суму податкового боргу станом на 19.01.2012р. становить 13 368, 98 грн., у тому числі: по податку на доходи фізичних осіб у сумі 932,98 грн. та по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 12 436 грн.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно п. п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5. ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Ізмаїльською ОДПІ з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 262 від 31.08.2011 року, яка була отримана відповідачем 31.08.2011 року (а.с. 3).

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 13 368,98 грн. на дату розгляду справи суду не надані.

Таким чином податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, вимоги про сплату боргу не оскаржені.

У відповідності до п. 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначається, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що субєкт владних повноважень (позивач) діяв по відношенню до відповідача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкової заборгованості у сумі 13 368,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 35, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у загальному розмірі 13368,98 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкової заборгованості у загальному розмірі 13 368,98 грн., у тому числі:

-по податку на доходи фізичних осіб суму заборгованості у розмірі 12 436 грн., яку перерахувати на р/р 33213801700243, одержувач УДК в Кілійському районі ГУДКУ в Одеській області, код 23214695, банк - одержувача - ГУДКУ в Одеській області м. Одеса, МФО 828011;

-по штрафним (фінансовим) санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки суму заборгованості у розмірі 932, 98 грн., яку перерахувати на р/р 31114104700234, одержувач - УДК в Кілійському районі ГУДКУ в Одеській області, код 23214689, банк одержувача - ГУДКУ в Одеській області м. Одеса, МФО 828011.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов