Постанова № 22616506, 30.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8652/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2011 року №0001892350, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2011 року №0001892350.

В судовому засіданні 27.03.2012 року представники позивача просили задовольнити позов з огляду на те, що посадовими особами відповідача був зроблений помилковий висновок про те, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного податкового періоду суми ПДВ по операціях з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», які підтверджені первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог пославшись на те, що позивач фактично не здійснював операції з контрагентом ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», мав заборгованість по операціях з цим підприємством станом на 31.12.2010 року не надав до перевірки податкові накладні на задекларовану суму податкового кредиту, а тому неправомірно сформував суму податкового кредиту за грудень 2010 року.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобовязань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 08.07.2011 року №2102 (а.с.192 т.1) та повідомлення на проведення перевірки від 13.07.2011 року (а.с.193 т.1) посадовими особами відповідача в період з 123.07.2011 року по 26.07.2011 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»за грудень 2010 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №4981/23-513/31185987 від 29.07.2011 року (а.с.14-22 т.1), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 11.08.2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001892350 (а.с.55 т.1) щодо нарахування податку на додану вартість в розмірі 140440,00 грн., штрафних санкцій 0,00 грн., а разом 140440,00 грн.

16.08.2011 року позивачем була подана первинна скарга №629 (а.с.56-59 т.1) на вказане рішення в порядку процедури адміністративного оскарження, яка була залишена без задоволення рішенням ДПА в Одеській області від 16.09.2011 року №32251/10/25-0007 (а.с.61-62 т.1).

23.09.2011 року позивачем була подана повторна скарга №695 (а.с.65-69 т.1), яка рішенням Державної податкової служби України від 14.10.2011 року №3705/6/10-2115 (а.с.70-71 т.1) була залишена без задоволення.

Представники позивача вважають вказане рішення протиправними оскільки, посадовими особами відповідача були протиправно застосовані до спірний правовідносин норми Податкового кодексу України, які ще у грудні 2010 року не діяли та ними був зроблений хибний висновок про безпідставність формування позивачем у грудні 2010 року податкового кредиту з ПДВ по операціях з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», оскільки вказані суми були включені до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних за фактом придбання (відвантаження, надання) товарів, робіт (послуг), що підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку підприємства.

В запереченнях проти позову від 22.12.2011 року №72793/9/10-117 (а.с.170-173 т.1) представник відповідача зазначає, що позивачем при взаємовідносинах з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»були порушені вимоги п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки він безпідставно сформував податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з цим підприємством, які мали фіктивний характері з-за відсутності у останнього основних фондів та працівників, що надавало би їм змоги виконати умови договорів, а це, в свою чергу, позбавляло позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ за виписаними ними податковими накладними за грудень 2011 року.

Однак, суд вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте не у відповідності до вимог законодавства, виходячи з наступного.

Суд не погоджується з позицією представників позивача про те, що формування податкового кредиту з ПДВ відбувалось у грудні 2010 року, тобто до набрання чинності Податкового кодексу України (з 01.01.2011 року), а тому, відповідно до положень ст.58 Конституції України, ці правовідносини повинні регулюватись нормами того закону, який діяв на той час, а саме положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки показники податкового кредиту позивача зазначені у податковій декларації позивача за грудень 2010 року, яка була складена та подана до податкового органу 20.01.2011 року (а.с.1-24 т.2), а тому її показники в частині визначення податкового кредиту повинні визначатись вже з урахуванням відповідних положень Податкового кодексу України.

У відповідності із п.201.10 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.14.1.181 України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

01.09.2009 року між позивачем та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»був укладений договір поставки №55/09О (а.с.91-92 т.1) на поставку товарів в асортименті та в кількості, що вказані у заявці, на підставі накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

02.02.2010 року між позивачем та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»був укладений договір №02-02-10/РО (а.с.111-112 т.1) щодо надання послуг по ремонту обладнання відповідно до додатку до цього договору.

01.07.2010 року між позивачем та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»був укладений договір поставки №07/10П (а.с.124-125 т.1) на поставку товарів в асортименті та в кількості, що вказані у заявці, на підставі накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

06.12.2010 року між позивачем та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»був укладений договір №12/12ТО (а.с.130-131 т.1) щодо надання послуг по ремонту обладнання відповідно до додатку до цього договору.

01.01.2010 року між Кіровоградською філією №2 позивача та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»був укладений договір поставки №01-10/ЗКЧ (а.с.139-140 т.1) на поставку товарів в асортименті та в кількості, що вказані у заявці, на підставі накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

01.12.2010 року між позивачем та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»був укладений договір №М05 (а.с.145-146 т.1) щодо надання послуг по миттю пластикових контейнерів відповідно до додатку до цього договору.

01.01.2010 року між Кіровоградською філією №2 позивача та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»був укладений договір №01-10/ОЛС (а.с.154-155 т.1) на виконання робіт з ремонту локальної мережі.

01.12.2010 року між Кіровоградською філією №2 позивача та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»був укладений договір №ТО/РР/6 (а.с.158-159 т.1) на виконання робіт по технічному обслуговування транспортних засобів.

У грудні 2010 року ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»поставило на адресу позивача та його Кіровоградської філії №2 товари та послуги, що підтверджується видатковими накладними (а.с.101-107,126,143,178,199-200 т.1), акати приймання-передачі виконаних робіт (а.с.120-122,138,147-150,157,164-165 т.1).

За фактом поставки товарів ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»виписало податкові накладні від 31.12.2010 року (а.с.26-44 т.1), від 01.12.2010 року (а.с.177), які підтверджують включення податку на додану вартість до складу ціни товару.

Поставлений товар позивач оплатив в повному обсязі згідно платіжних доручень позивача (а.с.201-202,204,206-207,209,211-213,215-216,218,219-222,224,226-228 т.1, а.с.44-45 т.2).

Відповідно до вимог ч.4,5 ст.11 КАС України судом перевірена товарність (фактичне виконання) здійснення даних господарських операцій та суд приходить до висновку про їх фактичне виконання сторонами з огляду на наступні письмові докази.

Так, факт здійснення переміщення (перевезення) цього вантажу від постачальника до місця призначення адреси позивача підтверджується відповідними супровідними документами на здійснення автомобільних перевезень товарно-транспортними накладними (а.с.108-110,144,176 т.1).

Факт наявності у позивача автотранспортних засобів та обладнання відносно якого надавались послуги з їхнього обслуговування підтверджується відповідними бухгалтерськими довідками позивача (а.с.123,137,151-153 т.1).

Окрім того, відповідно до акту про неможливість проведення документальної перевірки ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 07.04.2011 року №513/23-4/35767686 (а.с.31-36 т.2) встановлено, що ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»фактично мала можливість виконання договорів щодо продажу товарів та здійснювала таку діяльність у період з 01.12.2010 року по 31.12.2011 року (а.с.34 т.2), оскільки використовувало у власній діяльності основні фонди І групи та у власних деклараціях з ПДВ задекларувало власні податкові зобовязання з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 140440,34 грн. по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС»(а.с.33-34 т.2).

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду в т.ч. у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи, що на одержані за видатковими накладними товари позивач отримав від постачальника товарів, робіт (послуг) податкові накладні, оплатило ці товари в повному обсязі та використало їх в своїй господарській діяльності, а тому виконав всі передбачені законом умови щодо включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту та має документальні підтвердження його розміру.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України в редакції, яка діяла на момент здійснення операцій поставки та проведення перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст.201 цього Кодексу). Враховуючи, що до форми податкових накладних, виданих ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», органами ДПС не було заявлено жодних зауважень, і податкові накладні були видані на всі поставлені партії товару згідно видаткових накладних, суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів, є підтвердженими цими податковими накладними.

Виходячи з положень п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України для віднесення відповідним сум податків, сплачених у складі ціни товару, до податкового кредиту, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету постачальниками товарів/послуг.

Викладені вище висновки про те, що ТОВ «РАФ-ПЛЮС»вчинило податкове порушення через порушення ПП «СІ.ТІ.ДЖИ»податкового законодавства не ґрунтуються на законі та є безпідставними.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржений акт субєкту владних повноважень з податку на додану вартість прийнятий на підставі помилкового висновку посадових осіб органу ДПС, що не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України, ст.9-11 Закону України «Про систему оподаткування в Україні»та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, суд повинен позовні вимоги задовольнити - визнати протиправним та скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення з Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 11.08.2011 року №0001892350.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30 березня 2012 року.

Суддя Єфіменко К.С.