Ухвала суду № 22616397, 12.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"12" квітня 2012 р. Справа № 24/221 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е.,

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Вугілля України" (далі - ДП "Вугілля України") на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2012

у справі№24/221

за позовомДП "Вугілля України"

доТОВ "ПК "Донецьке вугільне паливо"

провідшкодування збитків

встановив:

У вміщеному в касаційній скарзі клопотанні заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що сплата судового збору ним була здійснена тільки 20.03.2012 року у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства та незапланованими витратами у господарській діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Застосування цього двадцятиденного строку є обовязковим для всіх учасників судового процесу, в тому числі для господарського суду.

Постанову прийнято Донецьким апеляційним господарським судом 20.02.2012 року та надіслано сторонам 21.02.2012р., що вбачається з відмітки апеляційного суду на звороті останньої сторінки постанови (а.с.144), тобто в межах трьохденного терміну, передбаченого ч.4 ст.105 ГПК України, що не спростовано заявником, яким не надано оригінал або належним чином засвідчену копію поштового конверту, в якому надійшла постанова. За таких обставин, не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача про отримання ним лише 28.02.2012 року постанови, надісланої апеляційним судом без порушення приписів ч.4 ст.105 ГПК України.

Належно оформлену касаційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущеного строку подано позивачем лише 21.03.2012р., тобто з пропуском встановленого процесуального строку, перебіг якого закінчився 12.03.2012р.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вважає, що клопотання про поновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню, а справа - касаційному провадженню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Проте, заявником не надано жодних доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку, зокрема, доказів відсутності коштів на рахунках підприємства в період з 20.02.2012р. по 12.03.2012р.

Крім того, чинне законодавство не забороняє здійснення оплати судового збору за заявника іншою особою.

Водночас, нормами ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, скаржник в період з 20.02.2012р. по 12.03.2012р. не скористався правом заявити клопотання про відстрочку (розстрочку) сплати судового збору або про звільнення від його сплати у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства та незапланованими витратами у господарській діяльності.

Більше того, колегія враховує, що відповідно до ст.ст.42,44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Наведеним спростовуються посилання скаржника в обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку на неможливість своєчасної сплати ним судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства та незапланованими витратами у господарській діяльності.

Таким чином, в даному випадку можливість своєчасного подання належно оформленої касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала субєктивний характер.

Отже, заявник не довів існування істотних перешкод, які б могли позбавити його можливості подати належно оформлену касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.

Відповідно до ч.2 ст.110 ГПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а подана касаційна скарга - поверненню заявнику у зв'язку з відсутністю підстав (поважних причин) для поновлення строку.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., статті 45-471 ГПК України виключено.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України (в редакції від 01.11.2011р.) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.1113 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.44,53,86,110,1113 ГПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання державного підприємства "Вугілля України" про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2012 у справі №24/221.

Касаційну скаргу державного підприємства "Вугілля України" повернути заявнику, а справу №24/221 до господарського суду Донецької області.

Повернути на користь державного підприємства "Вугілля України" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) 4449,73 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 20.03.2012 №977.

Судді: В.Овечкін

Є.Чернов

В.Цвігун