Ухвала суду № 22616320, 10.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"10" квітня 2012 р. Справа № 5023/9661/11 Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.,

суддівАкулової Н.В.,

Алєєвої І.В.,

розглянувши

касаційну скаргу Державного підприємства завод "Електроважмаш"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 р. (головуючий суддя: Бондаренко В.П., судді: Білоконь Н.Д., Камишева Л.М.)

на рішенняГосподарського суду Харківської області від 16.01.2012 р. (суддя Прохоров С.А.)

у справі№ 5023/9661/11 Господарського суду Харківської області

за позовомДержавного підприємства завод "Електроважмаш"

доКомунального закладу охорони здоров’я Харківського обласного центру паліативної медицини "Хоспіс"

прозобов’язання підписати договір, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про зобов’язання Комунального закладу охорони здоров’я Харківського обласного центру паліативної медицини "Хоспіс" підписати договір про компенсацію сплати податку за землю.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.01.2012 р. у справі №5023/9661/11 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 р. рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2012 р. у справі № 5023/9661/11 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України судовий збір сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначенні ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- касаційної скарги на рішення суду у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру про зобов’язання підписати договір.

При цьому, за приписами статті 22 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і з 1 січня по 1 квітня 2012 р. становить 1.073,00 гривні.

Заявник, звернувшись з касаційної скаргою 19.03.2012 р., за її подання мав сплатити 751,10 грн.

Скаржником згідно з платіжним дорученням від 14.03.2012 р. № 735 сплачено 658,70 грн. судового збору. Таким чином, в порушення частини 4 статті 111 ГПК України до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Частиною 4 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини другої статті 1115 та частин першої та другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання на деякі норми ЦК України та ГПК України. Однак скаржник, стверджуючи, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не зазначає суті порушення або неправильного застосування конкретних норм матеріального чи процесуального права судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Натомість, скаржник в касаційній скарзі посилається на те, що при вирішенні даного спору апеляційним судом було надано неправильно оцінку наявним в матеріалах справи доказам, зроблено хибний висновок про невідповідність предмету позову встановленим законом способам захисту порушеного права та фактично просить суд касаційної інстанції додатково перевірити такі докази.

Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

1. Повернути Державному підприємству завод "Електроважмаш" касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 р. у справі №5023/9661/11 та додані до неї документи без розгляду.

2. Матеріали справи № 5023/9661/11 повернути Господарському суду Харківської області.

Головуючий суддяО.О. Євсіков суддіН.В. Акулова І. В. Алєєва