Рішення № 22615149, 10.04.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/2-1078/11

Номер провадження 2/2025/32/2012

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, за участю прокурора Ісікової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом Кредитної спілки “Лозівський взаємний кредит” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування про стягнення заборгованості за кредитним договором, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду 22 липня 2011 року з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 18 серпня 2006 року було укладено кредитний договір № 65 між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «Лозівський взаємний кредит», за яким ОСОБА_2 було надано кредит для споживчих потреб у розмірі 30000,00 грн. під 36 % річних, загальним строком користування 36 місяців. 18 серпня 2006 року між КС “ЛВК” та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 для забезпечення належного виконання умов кредитного договору № 65 від 18 серпня 2006 року було укладено договори поруки відповідно №№ 65/03-1, 65/03-2, 65/03-3 від 18 серпня 2006 року. У відповідності до цих договорів поручителі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зобовязалися відповідати перед КС “ЛВК” за виконання зобовязань боржником ОСОБА_2 за кредитним договором № 65 від 18 серпня 2006 р., в повному обсязі цих зобовязань, а саме в сумі 30000,00 грн. та відсотків за цим кредитом, а також можливих пені та неустойки. У відповідності до п.п. 2.1. вищезазначеного договору поруки у разі невиконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручителі несуть солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з боржником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. 18 серпня 2006 року між КС “ЛВК” та відповідачами був укладений іпотечний договір № 65/1. Згідно до п.1.2 даного договору предметом іпотеки є чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1. В зв`язку з тим, що відповідачі ухилялися від погашення своїх обов`язків щодо погашенння кредиту, 07 лютого 2007 року КС “ЛВК” звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору № 65 від 18 серпня 2006 року по кредиту у сумі 3530,00 грн. та заборгованості по сплаті відсотків у сумі 1495,71 грн. 05 березня 2008 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області по справі №2-33/2008 затверджено мирову угоду між КС “ЛВК” та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Умови мирової угоди тривалий час відповідачами не виконувалися. 21 вересня 2009 року Лозівським міськрайоним судом за заявою позивача постановлено ухвалу про зміну порядку виконання рішення суду, відповідно до якої був виданий виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 суми заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 1357,11 грн., суми заборгованості по сплаті кредиту в сумі 2709,97 грн. 10 лютого 2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області був ухвалений судовий наказ по справі №2-н-27/2010 на користь позивача, яким вирішено стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості по кредиту в розмірі 27 729,97 грн., заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 27 425,01 грн., судовий збір у розмірі 275,78 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 30,00 грн. 28 жовтня 2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області було ухвалене рішення по справі №2-1704/10 на користь позивача, а саме: стягнуто солідарно з поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за кредитом у розмірі 24820,00 грн., а також заборгованість по відсотках за період з липня 2007 року по 31 січня 2010 року у розмірі 27 425,01 грн. Згідно рішення Лозівського міськрайоного суду від 6 травня 2011 року з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивача стягнено солідарно суму боргу по сплаті відсотківза вищевказаним кредитним договором за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року 3899,19 грн. Всі судові рішення набули законної сили. У звязку з вищевикладеним представник позивача прохав стягнути з відповідачів залишок суми боргу по сплаті відсотків за період з березня 2011 року по липень 2011 року, що складає 3734,54 грн. та судові витрати, а саме : судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

До початку розгляду справи по суті, 06 жовтня 2011 року представник позивача надав уточнену позовну заяву, в якій вказав, що 01 вересня 2011 року КС “ЛВК” стало відомо. що за адресою предмету іпотеки, окрім зареєстрованих раніше осіб, зареєструвалася ОСОБА_6 разом зі своїм малолітінім сином ОСОБА_8, в зв'язку з чим вона залучена до числа відповідачів по справі. А також даним уточненим позовом представник позивача збільшує суму позовних вимог, яка складається з заборгованості по сплаті відсотків за період з березня по серпень 2011 року включно і становить 4414,46 грн., та прохає визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, яка залучена як відповідач в уточненій позовній заяві, разом з малолітнім сином останньої ОСОБА_8 такими, що втратили право користування чотирикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1, та виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 разом з малолітнім сином останньої ОСОБА_8 з вищевказаного помешкання, знявши останніх з місця їх реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1., у відділі СГІРФО. При цьому представник позивача посилався на ті обставини, що 30 вересня 2011 року спірна квартира, як предмет вищезазначеного іпотечного договору була реалізована державним виконавцем з прилюдних торгів, а 5 жовтня 2011 року на ім`я позивача видано нотаріальне свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру. Також позивач прохав стягнути на його користь з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно 700 грн., тобто суму сплачену ним за проведення експертної оцінки спірної квартири. Крім того, позивач в уточненому позові додав вимогу про тимчасову відмову у виїзді за кордон громадянину України ОСОБА_9, як поручителю за договором поруки № 65/03-3 від 18 серпня 2006 року, до повного розрахунку за цим договором. Що стосується судових витрат, то позовні вимоги залишилися без змін.

21 жовтня 2011 року представник позивача надав уточнену позовну заяву, за якою зменшив розмір позовних вимог, а саме: прохав стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості по сплаті відсотків в сумі 4276,94 грн. за період з березня по серпень 2011 року включно, залишивши решту позовних вимог, викладених в позові від 6 жовтня 2011 року без змін.

20 грудня 2011 року представник позивача надав уточнену позовну заяву, якою в виправив помилку в прізвищі в позовній вимозі щодо тимчасової відмови у виїзді за кордон громадянина України ОСОБА_5 поручителю за договором поруки № 65/03-3 від 18 серпня 2006 року, а не ОСОБА_9, як було помилково вказано в попередніїх уточнених позовах. Решта позовних вимог залишена без змін.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні своїх вимог, викладених в позові, посилаючись на доводи, позовних заяв та пояснив, що ОСОБА_2, як боржник за кредитним договором не виконала взяті на себе зобов`язання по своєчасному погашенню умов цього договору, як і поручителі за кредитним договором ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4 Рішеннями суду з них стягнено заборгованість за кредитом та за відсотками станом до березня 2011 року. З березня по серпень 2011 року включно заборгованість по відсоткам за остаточними підрахунками склала 4276,94 грн. Крім того, після отримання кредиту в серпні 2006 року ОСОБА_2 зареєструвала в квартирі, яка була визнана предметом іпотеки, свою дочку ОСОБА_6 та її малолітнього сина, свого онука ОСОБА_8 Загальна сума, яка добровільно сплачена відповідачами за договором кредитування складає всього 5380 грн. В зв`язку з цим спірна квартира була продана відділом ДВС з прилюдних торгів 29 серпня 2011 року, а 5 жовтня 2011 року отримане нотаріальне свідоцтво про власність КС „ЛВК” на вказану квартиру. 6 жовтня 2011 року право власності на квартиру зареєстровано за позивачем. В зв`язку з тим, що відповідачі добровільно не бажають покинути вказану квартиру та знятися з реєстрації, кредитна установа звернулася до суду з вказаним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що дійсно її сім`я для придбання автомобіля вирішила взяти кредит в розмірі 30000 грн., для чого вона звернулася до позивача, де перевірили хто саме зареєстрований в квартирі і пояснили, що умовою надання кредиту є зняття з реєстрації малолітнього онука. ОСОБА_2 пояснила, що вона згодилася на такі умови, свідомо передала відповідальному працівнику установи документи дочки ОСОБА_6, матері дитини для проведення процедури зняття їх з реєстрації у вказаній квартирі, яка стала предметом іпотеки. Коли її дочка та онук були зняті з реєстрації та зареєстровані в іншому місці, вона отрмимала гроші в касі кредитної установи в сумі 24600 грн. замість 30000 грн., як вказано в договорі кредитування. На її питання було пояснено, що 5400 грн. вартість юридичних послуг, про що їй було надано квитанцію. Виконувати умови договору по погашенню кредиту вона не змогла, бо сім`я перебувала в тяжкому матеріальному становищі : чоловік не працював, вона хворіла, один із синів скоїв злочин та перебував під вартою, вподальшому сім`я розпалася, автомобіль, який був придбаний на кредитні кошти і за допомогою якого чоловік мав намір заробляти, був викрадений і місце його знаходження не втановлено. Про те, що квартира, як предмет іпотеки була в серпні 2011 року продана з торгів і придбана позивачем, їй було відомо, але ні вона, ніхто з членів сім`ї не оспорював результат цих торгів. На даний час відповідачам було запропоновано покинути вказане житлове приміщення, але вони ухиляються від цього.

Відповідач ОСОБА_3 до останніх судових засіданнь не зявився, про день та час розгляду справи судом попереджений належним чином та своєчасно, про що свідчать судові повістки направлені на адресу, де він на даний час мешкає, оскільки як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_2, він тривалий час в квартирі АДРЕСА_1 не мешкає, оскільки їх сімейне життя не склалося і він повернувся до матері. Крім того, суд намагаючись викликати відповідача, направляв листа на ім`я Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області. Відповідно до рапорту працівника міліції та пояснення його матері, ОСОБА_3 за адресою, вказаною ОСОБА_2, не проживає. ( а.с.155-163). В судовому засіаднні 30 листопада 2011 року відповідач пояснив, що позов не визнає, оскільки договори кредитування та поруки укладалися на три роки, а вже з цього часу минуло п`ять років, тобто на його думку сплинув строк позовної давності, за яким позивач може звернутися до суду з позовом. Крім того, він пояснив, що в попердніх домовленостях про отримання кредиту вказувалися 3% річних, а після отримання кредиту з`ясувалося, що відсотки складають 36%. На час отримання кредиту він не працював, в центрі зайнятості на обліку не перебував.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не зявився, оскільки засуджений та знаходиться в місцях позбавлення волі. Судом йому були вручені к\копії позовної заяви з додатками та отримано від нього заяву, в якій останній заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с. 93,94,102,103).

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, до матеріалів справи залучено заяву, в якій останній прохає розглянути позов за його відсутності ( а.с. 89).

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, щo позовні вимоги не ви знає в повному обсязі, оскільки їй було відомо, що мати з відчімом, тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в 2006 році вирішили придбати автомобіль для здійснення пасажирських перевезень. При з`ясуванні можливості отримання кредиту їм стало відомо, що умовою його отримання є зняття з реєстраціїї її та малолітнього сина, про що її повідомила мати ОСОБА_2, і запропонувала їй знятися з реєстрації разом з дитиною, на що вона погодилася та свідомо передала свої документи для здійснення цієї процедури, що було зроблено дуже швидко. Через де-який час, після отримання матір`ю кредиту, вона з сином знову зареєструвалася в квартирі, яка з моменту укладення кредитного договору стала предметом іпотеки, і де вони мешкали постійно. Їй відомо, що мати, як кредитор своєчасно не вносила кошти в погашення кредиту, не погашали кредит також і поручителі вітчим та брати. Їм всім було відомо, що квартира, як предмет іпотеки буде реалізована з прилюдних торгів, також їм відомо, що після продажу право власності на неї зареєстровано за позивачем. Результати прилюдних торгів вони не оскаржували.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Лозівської міської ради Харківської області в судовому засіданні заперечував проти виселення ОСОБА_6 разом з малолітнім сином останньої ОСОБА_8 зі спірного помешкання, в іншій частині позовних вимог не заперечував.

Представник Лозівського міжрайонного прокурора вирішення данного спору залишив на розсуд суду.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав :

В судовому засіданні встановлено, що кредитний договір № 65 між ОСОБА_2 та кредитною спілкою „ЛВК” був укладений 18 серпня 2006 року для споживчих потреб відповідача. Згідно його умов відповідачу було надано в кредит 30000 грн. строком на 36 місяців під 36 % річних. За умовами цього договору ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання забезпечити повернення кредиту, відсотків за його користування, а також можливих штрафних санкцій ( а.с.10). В той же день, 18 серпня 2006 року, були укладені договори поруки з ОСОБА_3 чоловіком ОСОБА_2 та її синами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно №№ 65/03-1, 65/03-2, 65/03-3. Згідно з умовами вказаних договорів поруки поручителі зобов`язалися у повному обсязі, солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору в частині повернення кредиту, відсотків за його використання, а також сплати штрафних санкцій (а.с. 12-14). Згідно з графіком погашення кредиту ОСОБА_2 повинна була щомісячно вносити по 830 грн. з вересня 2006 року по лютий 2009 року, по 850 грн. з березня 2009 року по серпень 2009 року (а.с.11).

Цього ж дня, 18 серпня 2006 року був укладений договір іпотеки № 65/1 між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відповідно якого останні передали в іпотеку позивачу чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, з накладення заборони на її відчудження. Вказана квартира належала їм на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло серія ЯЯЯ № 902446 від 10 серпня 2006 року, виданого Лозівською міською радою Харківської області згідно з розпорядженням міського голови від 10 серпня 2006 року № 316 (а.с. 41-42).

Для укладення вказаного кредитного договору ОСОБА_2 надала установі-позивачу довідку про осіб, які зареєстровані в квартирі, яка на час укладення цього договору стала предметом іпотеки. Вказана довідка видана ПОСП „Бумеранг” 18 серпня 2006 року і свідчить про те, що на цю дату в спірній квартирі були зареєстровані ОСОБА_2 - отримувач кредиту, ОСОБА_4, ОСОБА_5 її сини та ОСОБА_3 її чоловік, всі власники квартири. Тобто, станом на 18 серпня 2006 року, на день отримання кредитних коштів в квартирі АДРЕСА_1, дочка ОСОБА_2 ОСОБА_6 та її малолітній син ОСОБА_8, зареєстровані не були (а.с. 43). Як свідчить відмітка в паспорті ОСОБА_6, вона знялася з реєстрації у спірній квартирі 4 серпня 2006 року, а поновила свою реєстрацію там же 31серпня 2006 року (а.с. 44, 97, 124-128).

В судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила, що її мати ОСОБА_2 сказала їй, що кредит буде наданий тільки з тією умовою, що в квартирі, яка визнається предметом іпотеки, не буде зареєстрований малолітній ОСОБА_8 Тому вона погодилися з пропозицією позивача та своєї матері зареєструватися з дитиною за іншою адресою, для чого віддала свої документи матері, яка вподальшому передала їх працівникові кредитної спілки, який здійснив зняття їх з реєстрації у вказаній квартирі. Ці пояснення підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_2 Крім того, як ОСОБА_2, так і ОСОБА_6 заявили, що вони діяли свідомо, але не розуміли наслідки своїх дій щодо порушення прав малолітньої дитини на проживання у вказаній квартирі. Також ОСОБА_2 та ОСОБА_6 пояснили, що на час зняття з реєстрації дитини в вказаній квартирі не зверталися за будь-якими консультаціями в правоохоронні органи, в службу у справах дітей Лозівського міськвиконкому з цього приводу, оскільки думали, що все обійдеться і буде добре. Ними також був підтверджений факт того, що нотаріус при укладанні договору іпотеки, роз`яснила їм п.4.1.4 цього договору. Як пояснила ОСОБА_2, зняття з реєстрації її малолітнього онука з дочкою, яка не була учасником приватизації і не була власником квартири, а тільки мала право на проживання в ній разом з дитиною, було фіктивним, з метою отримання кредитних коштів. ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що погодилася на пропозицію ОСОБА_2 на умови позивача, оскільки матері потрібні були гроші. Наслідки своїх дій вона розуміла, діяла свідомо.

Проаналізувавши викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 свідомо позбавили малолітнього ОСОБА_8 права на проживання в вищевказаній квартирі. При цьому посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що вона не розуміла наслідків своїх дій, суд вважає безпідставними, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, вона має вищу педагогічну освіту і мала передбачити такі негативні наслідки.

Судом було встановлено, що відповідачі не виконали взятих на себе зобов`язань ні за договором кредитування, ні за договорами поруки, чим порушили вимоги ст.ст. 553,554 ЦК україни, про що свідчать судові рішення про стягнення з них заборгованності за вказаним кредитним договором, жодне з яких не було оскаржене та які набрали законної сили ( а.с.15-20), згідно яких були видані виконавчі документи та передані до відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції для виконання. Факт ухиляння відповідачів від обов`язків, передбачених договорами кредитування та поруки також підтверджується довідкою про добровільну сплату кредиту ОСОБА_2 станом на 12 грудня 2011 року, з якої видно, що в добровільному порядку вона внесла грошові кошти в рахунок погашення кредиту лише чотири рази і ця сума склала всього 5380 грн. (а.с.115).

Однак, ні добровільно, ні примусово відповідачі не виконували свої зобов`язання, і тому 29 серпня 2011 року державним виконавцем відділу ДВС Лозівського міськрайоного управління юстиції при примусовому виконанні заведених виконавчих проваджень по вказаним виконавчим документам були проведені прилюдні торги по реалізації предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1. Предмет іпотеки придбаний Кредитною спілкою „Лозівський взаємний кредит”, про що свідчить акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах від 30 вересня 2011 року (а.с.45-46). 5 жовтня 2011 року приватним нотаріусом видано свідоцтво про придбання об`єктів нерухомого майна з прилюдних торгів про право власності на майно, яке складається з квартири, розташованої за вищевказаною адресою, яка придбана Кредитною спілкою „Лозівський взаємний кредит” (а.с.47,48). 6 жовтня 2011 року позивач зареєстрував право власності на згадану квартиру на своє ім`я, про що свідчіть витяг про державну реєстрацію прав ( а.с.69).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ОСОБА_2 було відомо про проведення прилюдних торгів, також їй було роз`яснено про те, що за умови внесення певної суми заборгованості, вона має право бути першим покупцем предмету іпотеки. Данний факт підтвердила відповідач ОСОБА_2 та пояснила, що їй не була відома дата проведення прилюдних торгів та встановлена вартість квартири, але, що вони відбулися, вона знала, результат їх не оспорювала, оскільки чекала розгляду данної справи. До матеріалів справи вона просила приєднати к\копію довідки про те, що вона є інвалідом третьої групи, перебуває на пенсії. На ці обставини вона посилалася, пояснюючи причину виникнення заборгованості за кредитом ( а.с.120-121,123).

Що стосується заяви ОСОБА_2 про те, що їй в касі кредитної установи було видано не 30000 грн, а за мінусом 5400 грн., тобто 24600 грн., то в судовому засіданні представник позивача пояснив, що вказана сума була при видачі кредитних коштів утримана з загальної суми, як оплата юридичних послуг по супроводженню кредиту, про що свідчить квитанція № 247238 від 18 серпня 2011 року (а.с.118,119). Крім того, для перевірки вказаного факту за клопотанням прокурора ухвалою суду було призначено проведення певних слідчих дій працівниками Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області (а.с.134-135, 141-144), з приводу чого порушень не виявлено.

В судовому засіданні також встановлено, що заборгованість по сплаті відсотків за період з березня по серпень 2011 року включно складає 4276,94 грн., про що свідчить довідка про нарахування та сплату відсотків по кредиту ОСОБА_2 станом на 18 жовтня 2011 року ( а.с.68). До матеріалів справи позивачем додана аналогічна довідка станом на 12 грудня 2011 року, сума заборгованості по відсоткам за якою складає 6221,80 грн. (а.с.116). Але позивач не збільшив позовні вимоги в цій частині позову, тому суд не може вийти на межі позовних вимог і розглядає їх в обсязі, вказаному в позові і вважає ці вимоги такими, що підлягають задоволенню шляхoм стягнення з відповідачів в солідарному порядку.

Також суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів солідарно суми 700 грн., яка була сплачена позивачем за проведення експертної оцінки предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1, про що свідчить платіжне доручення № 57 від 14 лютого 2011 року ( а.с. 39).

Представник позивача в судовому засіданні посилався на те, що при зверненні до відповідачів з проханням звільнити житлове приміщення, тобто квартиру АДРЕСА_1 добровільно, оскільки це приміщення на данний час належить КС „Лозівський взіємний кредит” на праві власності, та знятися з реєстрації, вони не відреагували, хоча письмову вимогу отримали ( а.с. 49-51).

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у строки відповідно до умов договору, що було порушено відповідачами. За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобовязання у строк, встановлений договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо не встановлено договором, або розірвання договору, оплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернукти кредмит та сплатити проценти. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одаржати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено Законом ( право застави) (ст. 572 ЦК України).

В ч.1 ст. 575 ЦК України окремим видом застави визначено іпотеку заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на моменнт фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порученням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлене договором.

Згідно ст. 3 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення боржником основоного зобов`язання по іпотеці іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, а згідно ст. 7 цього ж Закону іпотекодаржатель має право задовольнити свою вимогу в повному обсязі, включаючи оплату відсотків, неустойки, основної суми боргу і іншого збільшення, передбаченого умовами договору. Ст. 12 даного Закону також передбачає право іпотекодаржателя вимагати дострокового виконання зобов`язання у разі його порушення іпотекодателем і право вимоги обернути стягнення на предмет іпотеки.

Суд вважає, що відповідно пункту 4.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором кредиту вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню. Відповідно до умов іпотечного договору позивач за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, у тому числі шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно статті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель, яким є позивач, вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.

Так відповідно статті 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки, таким способом може бути реалізація предмета іпотеки іпотекодержателем самостійно будь-якій особі-покупцеві з застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

За ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та за ст. 109 Житлового кодексу Української РСР , звернення стягнення на передане в іпотеку житловий будинок чи жиле приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, що мешкають у ньому.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України»№ 1382-4 від 11.12.2003р. зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів, зокрема на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а в разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В решті цієї частини позову суд вважає необхідним відмовити, оскільки вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України розглядається судом за поданням державного виконавця, що передбачено ст. 377-1 ЦПК України. .

Оскільки спір в суді виник з вини відповідачіва, суд вважає за необхідне стягнути з нихього солідарно судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., які були сплачені позивачем при подачі позову до суду ( а.с.1,2).

При цьому суд вважає позицію представника відповідача щодо невизнання позову безпідставною.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 610, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.10,11,15, 60, 15, 107, п. 8 ст. 110, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Кредитної спілки “Лозівський взаємний кредит” задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки “Лозівський взаємний кредит” суму заборгованості по сплаті відсотків в сумі 4276 (чотири тисячі двісті сімдесят шість) гривень 94 копійки, перерахувавши їх на рахунок 26502170596800 в АТ “УкрСиббанк”м. Харків МФО 351005, код ЄДРПОУ 26420886.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки “Лозівський взаємний кредит” сплачену плату за проведення експертної оцінки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 700 (сімсот) гривень, перерахувавши їх на рахунок 26502170596800 в АТ “УкрСиббанк”м. Харків МФО 351005, код ЄДРПОУ 26420886.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Кредитної спілки “Лозівський взаємний кредит” сплачений судовий збір в сумі 51 гривня, та витрати повязані з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень, перерахувавши їх на рахунок 26502170596800 в АТ “УкрСиббанк”м. Харків МФО 351005, код ЄДРПОУ 26420886.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 такими, що втратили правом користування житловим приміщенням, а саме квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, без надання іншого жилого приміщення, в місячний строк з моменту винесення рішення суду.

Зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 з місця реєстрації останніх за адресою: АДРЕСА_1, з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги тобто в порядку ст. 294 ЦПК України. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання шляхом подачі апеляційної скарги його копії.

Суддя Дегтярчук М.О.