Постанова № 22614064, 10.08.2011, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-7513/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2011 р.

Коростенський міськрайоний суд

Житомирської області

в складі : головуючої- судді Куліченко М.В.

при секретарі Мишко В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Коростень цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції,ЗАТ «Приватбанк» про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції , скасування постанови про арешт майна,- суд

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з цим позовом і зазначає, що 30.6.2010 року державним виконавцем відділу ДВС Коростенського МУЮ була винесена постанова про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, на підставі ухвали Жовтневого райсуду м. Дніпропетровськ від 30.4.2010 року, так як відповідач має борг перед ПАТ Приватбанк . Цими діями порушено вимоги ч. 2 ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження ,яка визначає,що постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладено арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведениям виконавчих дій на все майно боржника або на окремо визначене майно і державний виконавець зобо»язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не ущімлюють його законних інтересів. При цьому, в зазначеній ухвалі Жовтневого райсуду м. Дніпропетровськ постановлено заарештувати нерухоме майно позивача у вигляді; квартири АДРЕСА_1, інше рухоме майно,що знаходиться за місцем реєстрації позивача, тобто в цій же квартирі, грошові кошти, належні позивачу в цьому ж банку. Оскільки державний виконавець заарештував все належне позивачу майно, і це перешкоджає йому користуватись іншим належним майном, позивач просить скасувати вказану постанову державного виконавця. Вказує,що ним пропущено строк на оскарження цієї постанови з поважних причин, оскільки інформацію про наявність постанови державного виконавця від 30.6.2010 року про арешт його майна, він отримав лише 20.5.2011 року від КП «Коростенське бюро технічної інвентаризації», куди він звернувся для отримання довідки, всупереч вимогам ЗУ «Про виконавче провадження»- йому ця постанова не надсилалась, просив поновити йому пропущений строк на її оскарження.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і просив задовольнити скаргу з підстав, зазначених у позові.

Представник відділу ДВС вважає,що постанову держвиконавця можливо скасувати частково, в частині арешту квартири АДРЕСА_1, інше рухоме майно,що знаходиться за місцем реєстрації позивача, тобто в цій же квартирі, грошові кошти, належні позивачу в цьому ж банку її залишити діючою.

Представник ЗАТ Приватбанк проти позову не заперечив,своїм правом на участь в розгляді справи не скористався.(л.с. )

Вислухавши пояснення сторін та проаналізувавши їх в сукупності з матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено ,що між сторонами виникли правовідносини,пов»язані з виконанням вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

30.6.2010 року державним виконавцем відділу ДВС Коростенського МУЮ була винесена постанова про арешт всього майна позивача та оголошення заборони на його відчудження, на підставі ухвали Жовтневого райсуду м. Дніпропетровськ від 30.4.2010 року (л.с.9 ) Під такий арешт було поставлено нерухоме майно позивача; нежитлова будівля по АДРЕСА_4, квартиру АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_3. Така постанова держвиконавця винесена без врахування того, що зазначеною ухвалою Жовтневого райсуду м. Дніпропетровськ від 30.4.2010 року постановлено заарештувати нерухоме майно позивача у вигляді; квартири АДРЕСА_1, інше рухоме майно,що знаходиться за місцем реєстрації позивача, тобто в цій же квартирі, грошові кошти, належні позивачу в цьому ж банку. Таким чином, відповідачем неправомірно було заарештовано майно позивача,яке не зазначене в ухвалі суду, що порушує право власності позивача та унеможливлює розпорядження вказаним майном. Обставини, на які посилається позивач заслуговують на увагу, з вказаної постанови суд виключає арешт майна позивача, яким є; нежитлова будівля по АДРЕСА_4, квартиру АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_3. Постанова в частині арешту ; квартири АДРЕСА_1, іншого рухомого майна,що знаходиться за місцем реєстрації позивача, тобто в цій же квартирі, грошові кошти, належні позивачу в цьому ж банку - є законною. Суд, також, поновлює позивачу пропущений з поважних причин строк для звернення до суду з цим позовом для захисту порушеного права, вважає,що ці вимоги позову є обгрунтованими. Судом, при дослідженні матеріалів виконавчого провадження по цій справі, встановлено,що копія оспорюваної постанови держвиконавця позивачу не надсилалась і ним не отримувалась, тому про її наявність він дізнався лише 20.5.2011 року від КП «Коростенське бюро технічної інвентаризації», куди він звернувся для отримання довідки,(л.с. 15,8) і ці обставини відповідачем не спростовано.

За таких обставин, коли арештом всього нерухомого майна позивача, було порушено його права власника, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 99-102, 160 -163 КАС України, Законом України “Про виконавче провадження ” суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задоволити частково. Частково скасувати постанову державного виконавця відділу ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції ВП № 20019042 від 30.6. 2010 року про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчудження , в частині арешту майна ОСОБА_2 , яким є нежитлова будівля по АДРЕСА_4, квартира АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_3. В частині арешту іншого належного позивачу майна ця постанова не змінюється.

Звільнити позивача від судових витрат на підставі ст.4 п.18 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Постанова може бути оскаржена в Житомирський апеляційний адміністративний суд на протязі 10 днів, після її проголошення.

Суддя: