Постанова № 22613006, 12.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2012 р. Справа № 16/1-15-5023/2609/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Білоконь Н.Д., суддя Ільїн О.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Кириченко В.І.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 513 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 17 січня 2012 року у справі №16/1-15-5023/2609/11

за позовом приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон", м.Краматорськ Донецької області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 9 728,32 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року приватне акціонерне товариство "Торговий дом Астрон" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому після уточнення позовних вимог, просило стягнути з останнього заборгованість за договором оренди № Кр 03/15-01 від 15.03.2010 р. у загальній сумі 9 728,32 грн., в тому числі заборгованість по орендній платі - 8277,83 грн., пеня - 430,06 грн., 3 % річних - 167,82 грн., інфляційні втрати - 852,61 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 січня 2012 року у справі № 16/1-15-5023/2609/11 (суддя Яризько В.О.) в задоволенні клопотання позивача про витребування документів відмовлено; в задоволенні позовних вимог відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача витрати по оплаті вартості судової експертизи в розмірі 3 516,00 грн.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги засновані на договорі, який з боку відповідача підписаний не ним, а іншою особою, а тому суд дійшов висновку, що цей договір не є підставою для виникнення у відповідача зобов'язань щодо підприємства позивача.

Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2012 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права при його прийнятті. Крім того, в обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд прийняв рішення на підставі висновку експертизи, в якому зазначено, що підписи у договорі оренди № Кр 03/15-01 від 15.03.2010 р. та в акті приймання-передачі приміщення від 29.03.2010 р. зроблені не відповідачем, а іншою особою, не прийнявши до уваги той факт, що відповідач при підписанні договірних документів міг умисне змінити свій підпис. На його думку, судом безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування в обслуговуючому відповідача банку платіжні документи, за якими ОСОБА_2 фактично перерахував на рахунок позивача грошові кошти як оплату за оренду приміщення згідно договору оренди № Кр 03/15-01 від 15.03.2010 р.

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу позивача не надав, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи свого представника в судове засідання не направив.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди № Кр 03/15-01 від 15.03.2010 р., відповідно до умов якого останній отримав від позивача в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Краматорськ, б-р Краматорський, 18. При цьому позивач зазначає, що передача майна в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 29.03.2010 р.

За умовами розділу 4 договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 90,00 грн. за 1 м. кв. авансовим платежем до 10-го числа поточного місяця, проте, як стверджує позивач, відповідач частково виконував свої договірні зобов'язання, а саме сплатив орендну плату лише за період з квітня по травень 2010 року.

Враховуючи те, що відповідач заперечував проти факту укладання та підписання ним зазначеного договору, ухвалою суду першої інстанції від 21.06.2010 р. за клопотанням відповідача була призначена судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлено питання чи були зроблені підписи в договорі оренди № Кр 03/15-01 від 15.03.2010 р. та акті прийому-передачі приміщення від 29.03.2010 р. від імені ОСОБА_2 особисто ОСОБА_2 чи іншою особою?

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса була проведена судова почеркознавча експертиза, за результатами якої наданий висновок № 10375 від 25.11.2011 р. про те, що підпис від імені ОСОБА_2 в акті від 29.03.2010 р. прийому-передачі приміщення до договору оренди № Кр 03/15-01 від 15.03.2010 р., розташований у графі "принято Арендатор" та 11 підписів в договорі оренди № Кр 03/15-01 від 15.03.2010 р., розташовані у графах "Арендатор: ФЛП Вороновский", у рядках "В.П. Вороновский" - виконані не відповідачем, а іншою особою.

Крім того, відповідачем було надано копії вільних зразків підписів, зокрема, у копії паспорта МН 006043, звітах від 05.01.2010 р., 02.01.2009 р., 06.07.2009 р., 03.04.2009 р. суб'єкта малого підприємництва, заявах від 07.11.2008 р., 05.12.2008р., 15.12.2009 р. про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, квитанціях про сплату за комунальні послуги від 04.12.2009 р., 18.09.2009 р., 11.09.2009 р., 19.06.2009 р., 22.05.2009 р., записній книжці за 2009 рік із записами робітничого характеру, загальних зошитах формату А4 за 2009 - початок 2010 р.р. із записами робітничого характеру; та умовно-вільні зразки підписів та почерку у заявах від 10.06.2011 р., 21.06.2011 р., копії довіреності від 06.06.2011 р., звітах від 05.01.2011 р., 01.10.2010 р., 02.07.2010 р., 02.04.2010 р. суб'єкта малого підприємництва, квитанціях про сплату за комунальні послуги від 23.07.2010 р. 02.07.2010 р., 19.03.2010 р., щотижневику за 2010 рік із записами робітничого характеру.

Аналізуючи висновок експертизи на надані відповідачем документи, колегія суддів вважає, що зазначений висновок є належним та допустимим доказом, що підтверджує той факт, що спірний договір та акт приймання передачі майна підписаний не відповідачем, оскільки даний висновок містить докладний опис проведених досліджень та зроблені на підставі них висновки.

Крім того, досліджуючи договір оренди колегія суддів вбачає, що в ньому відсутнє посилання на паспортні дані відповідача, який є єдиним документом, що ідентифікує особу, а лише зазначені дані свідоцтва про державну реєстрацію та ІПН, проте такі дані можуть бути відомі будь-яким особам, оскільки відповідач займається підприємницькою діяльністю та має господарські відносини з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перерахування коштів в рахунок оплати орендної плати від відповідача надходили з р/р 29021840000142/26149490, відкритого в філії Харківської дирекції АТ "Індекс-банк", у зв'язку з чим за його клопотанням судом першої інстанції був зроблений запит до банку для з'ясування чи належить вказаний рахунок відповідачу.

Із наданого листа банку № 81100/1573 від 14.07.2011 р. вбачається, що з 21 березня 2011 року ПАТ "Індекс-банк" змінило своє найменування на ПАТ "Креді Агріколь Банк", яке є його повним правонаступником та відповідає за всіма його зобов'язаннями перед клієнтами і контрагентами. В листі також повідомлено, що розрахунковий рахунок № 29021840000142/26149490 не належить відповідачу. Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року № 280 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 року за № 919/9518, зазначений рахунок є транзитним рахунком Банку - "Кредиторська заборгованість за прийняті платежі". Призначення рахунку: облік сум платежів, які за дорученням клієнтів мають бути перераховані за призначенням отримувачам платежів.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що будь-яка особа могла скористатись зазначеним рахунком для здійснення платежів.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана, зокрема, вчиняти на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача засновані на договорі, який з боку відповідача підписаний не ним, а іншою особою, що встановлено висновком судово-почеркознавчої експертизи та підтверджується матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений договір не є підставою для виникнення у відповідача зобов'язань перед позивачем у звязку з чим позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування в обслуговуючому відповідача банку платіжні документи, за якими ОСОБА_2 перерахував на рахунок позивача грошові кошти як оплату за оренду приміщення згідно договору оренди № Кр 03/15-01 від 15.03.2010 р. На думку позивача, зазначені платіжні документи необхідні для ідентифікації підпису відповідача, а тому є істотними доказами для доведення обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи до уваги такі твердження позивача, колегією суддів ухвалою від 22.03.2012 р. клопотання позивача було задоволено та витребувано у філії Харківської дирекції АТ “Індекс-Банк”в відділенні СБОН в м. Харкові платіжні доручення: №01736040140 від 16.03.2010 р. на суму 1440,00 грн.; № 00248040141 від 08.04.2010 р. на суму 1382,00 грн.; № 015Н038/131 від 17.05.2010 р. на суму 1260,00 грн., по яким, як зазначає позивач, ФОП ОСОБА_2 перераховано на рахунок ПАТ "Торговий дом Астрон" (на той час АТЗТ "Торговий дом Астрон") грошові кошти.

На виконання зазначеної ухвали ПАТ "Креді Агріколь Банк" надіслано копії відповідних платіжних доручень, які долучені колегією суддів до матеріалів справи. Розглянувши надані документи, судом встановлено, що підписи платника, яким зазначено ОСОБА_2, при зовнішньому огляді відрізняються від його зразків підписів, вилучених судом першої інстанції у судовому засіданні (т. 1 а. с. 155-159), а також від власноручного підпису в звітах платника єдиного податку (т. 1 а. с. 144-152), довіреності від 06.06.2011 р., посвідченою нотаріусом (т. 1 а. с. 110), копії паспорта МН 006043 (т. 1 а. с. 123), зразків підписів, що містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи (т. 2 а. с. 18-33) тощо.

Таким чином, колегія суддів не приймає зазначені документи як належні та допустимі докази в розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують існування між сторонами договірних правовідносин та виникнення зобовязань.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що твердження позивача викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у звязку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2012 р. залишити без змін.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Білоконь Н.Д.

Суддя Ільїн О.В.

Повний текст постанови по справі підписаний 11 квітня 2012 року.