Постанова № 22612942, 10.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р. Справа № 5023/238/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача Кравець В.М., Щокін М.Л.,

відповідача не зявився,

третіх осіб не зявились,

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. №1045 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2012 року у справі

за позовом Корпорації “Уолтсем, інк” в особі представництва Корпорації “Уолтсем, інк”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями “С.А.К.О. ЛТД”, м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Харків;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, м. Харків;

3. Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, м. Харків

про зняття арешту з майна

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Корпорація “Уолтсем, інк”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив зняти арешт з нерухомого майна - нежитлової будівлі спортивно-оздоровчого комплексу літ. “А-1”, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Жовтнева, буд. 82.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2012 р. по справі №5023/238/12 (суддя Яризько В.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Корпорація “Уолтсем, інк” з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального, процесуального права та неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання в судове засідання не зявились, відзивів на апеляційну скаргу не надали, причини своєї неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення представникам відповідача та третіх осіб поштових відправлень Харківського апеляційного господарського суду.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, та приймаючи до уваги відсутність клопотань відповідача та третіх осіб про відкладення розгляду справи за умов належного повідомлення останніх про дату, час і місце проведення судового засідання, колегія суддів згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування свого рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд посилався на те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту свого права шляхом пред'явлення позову про зняття арешту саме до товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "С.А.К.О. ЛТД", оскільки дане підприємство не порушувало права позивача, не накладало арешт на спірне майно, а отже і не може зняти такий арешт, при цьому місцевий господарський суд зазначив, що заміна в даному випадку відповідача у справі потягне за собою зміну підвідомчості справи.

На підтвердження правової позиції, окресленої в апеляційній скарзі, заявник зазначив про свою незгоду із вищевикладеними висновками господарського суду першої інстанції. Заявник вважає, що ним вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права саме в порядку господарського судочинства, правильно визначено відповідача у справі - товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями “С.А.К.О. ЛТД”, яке на думку позивача порушило його право власності. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на положення статті 16 Цивільного кодексу України, статті 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позову, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що

Постановою Харківського апеляційного Господарського суду від 14 червня 2011 року по справі № 5023/849/11 визнано право власності на майно - нежитлову будівлю спортивно-оздоровчого комплексу літ. "А-1", яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Жовтнева, 82, загальною площею 404, 60 кв. м. за корпорацією "Уолтсем, Інк" в особі представництва Корпорації "Уолтсем, Інк".

Вказаною постановою встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 24.02.2003 р. по справі № 22/408-02 затверджено мирову угоду від 21.02.2003 р. укладену на стадії виконання судового рішення по справі № 22/408-02 між компанією "Уолтсем, Інк" в особі представництва корпорації "Уолтсем, Інк" та товариством з обмеженою відповідальністю підприємством з іноземними інвестиціями "С.А.К.О. ЛТД". Мирова угода була укладена сторонами в процесі виконання рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2002 року по справі № 22/408-02, та містила умови щодо передачі за рахунок погашення заборгованості майно на суму 230704,51 грн., зазначене в додатку до мирової угоди, в 15 денний термін шляхом оформлення акту приймання-передачі майна

Постановою суду встановлено, що мирова угода була виконана, що вбачається з акту приймання передачі від 01.07.2003 року, за яким ТОВ з іноземними інвестиціями "С.А.К.О. ЛТД" на виконання умов мирової угоди по справі № 22/408-02 передало в рахунок погашення боргу у власність Корпорації "Уолтсем, Інк" в особі представництва нежитлову будівлю спортивно - оздоровчого комплексу літ.А-1 за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Жовтнева, 82, загальною площею 404,60 кв.м. вартістю 52573,45 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 4/МСБМКВЛ-07-ПЗУ від 20.12.2007р. між відповідачем та ТОВ "Український промисловий банк" укладено іпотечний договір № 4/Zсмбмлвіп-07-02 від 20 грудня 2007 року, відповідно до якого в заставу передано нерухоме майно - нежитлова будівля спортивно-оздоровчого комплексу літ. "А-1", загальною площею 404,60 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Жовтнева, 82, тобто майно, на яке визнано право власності позивача постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 червня 2011 року по справі № 5023/849/11.

01.07.2009 р. приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_4, вчинено виконавчий напис. На виконання виконавчого напису нотаріуса підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Харківській області накладено арешт на нежитлову будівлю спортивно-оздоровчого комплексу літ. «А-1», загальною площею 404,60 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Жовтнева, 82.

Позивач посилається на те, що оскільки за ним вже визнано право власності на нежитлову будівлю спортивно-оздоровчого комплексу літ. "А-1", яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Жовтнева, 82, а арешт з майна відповідно до діючого законодавства знімається за рішенням суду, він звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до положень частин 1 та 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Колегія суддів зазначає, що господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, що пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про звільнення майна з-під арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана проводити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана правова позиція знайшла своє втілення і пункті 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».

Таким чином, вимоги осіб, щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК України, ст. 12 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Слід зазначити, що частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України, так само як частина 2 статті 20 Господарського кодексу України, містить положення про захист прав і законних інтересів, окрім способів захисту визначених у вказаних нормах матеріального права, іншим способом, що встановлений договором або законом.

У випадку накладення арешту на майно особи, що не є боржником, таким способом є, відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», зняття арешту з майна.

Колегія суддів зазначає, що висновок місцевого господарського суду про те, що оскільки арешт на майно був накладений підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Харківській області, позивачем невірно обраний спосіб захисту свого права шляхом пред'явлення позову про зняття арешту саме до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "С.А.К.О. ЛТД", оскільки дане підприємство не порушувало права позивача, не накладало арешт на спірне майно, а отже і не може зняти такий арешт; ґрунтується на невірному тлумаченні норм чинного законодавства.

Враховуючи викладені обставини, та те, що право власності позивача на спірну нежитлову будівлю спортивно-оздоровчого комплексу літ. "А-1", яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Жовтнева, 82, підтверджується матеріалами справи, а саме копією постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року по справі № 5023/849/11, а також витягом про державну реєстрацію прав № 30746363 від 26.07.2011 року, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Оскаржуване рішення господарського суду Харківської області прийнято за умов неправильного застосування норм матеріального права, у звязку з чим це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 та пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій, зокрема, має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування рішення.

Здійснюючи розподіл господарський витрат, колегія суддів керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2012 року по справі № 5023/238/12 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна нежитлової будівлі спортивно-оздоровчого комплексу літ. «А-1», яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Жовтнева, буд. 82.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «С.А.К.О. ЛТД»(61020, м. Харків, Станційний вїзд, 3, код ЄДРПОУ 24131250) на користь Корпорації «Уолтсем, Інк»в особі представництва корпорації «Уолтсем, Інк»(61020, Станційний вїзд, 3, код ЄДРПОУ 21663742) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1073,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «С.А.К.О. ЛТД»(61020, м. Харків, Станційний вїзд, 3, код ЄДРПОУ 24131250) на користь Корпорації «Уолтсем, Інк»в особі представництва корпорації «Уолтсем, Інк»(61020, Станційний вїзд, 3, код ЄДРПОУ 21663742) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 536,50 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Повний текст постанови підписано 10.04.2012 року