Постанова № 22612892, 04.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2012 р. Справа № 5023/9891/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Кузнецова Н.А., Лучніков С.М.

третя особа - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 741 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 26.01.12 р. у справі № 5023/9891/11

за позовом ТОВ "Львівська ізоляторна компанія"

до ТОВ "Пневмотех"

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ " Декос - Альянс", м. Київ

про заборону використання товарного знаку

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 р. позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив заборонити відповідачу використовувати знак для товарів і послуг, що належить позивачу та охороняється свідоцтвом України від 30.09.1993 року № 1508 строк дії якого продовжено до 15.07.2018 року. Позов обґрунтований ст. ст. 154, 155, 157 ГК України та ст. 495 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2012 р. по справі № 5023/9891/11 ( суддя Погорєлова О.В. ) позов задоволено повністю, заборонено ТОВ "Пневмотех" використовувати знак для товарів і послуг, що належить ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" та охороняється свідоцтвом України від 30.09.1993 року № 1508, строк дії якого продовжено до 15.07.2018 року, стягнуто з відповідача 941,00 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів того, що « ізолятори скляні типу ПС –16Д2»входять до переліку товарів, які знаходяться під правовою охороною Свідоцтва на товарний знак № 1508, який видано позивачеві. Відповідач стверджує, що придбав товар виробництва позивача за договором №17 від 25.10.2011р. у ТОВ «Декос - Альянс», якість товару підтверджувалась сертифікатом якості від 12.04.2010р., виданим ЗАО ««Львівський ізоляторний завод», яке посвідчено начальником ВТК "Львівська ізоляторна компанія", в паспорті товару зазначено, що ізолятори заводська партія №21, виготовлені « апрель 2010 р.», виробник ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія", тобто товар ведений в цивільний оборот позивачем, що їм не спростовано. Отже, позивачем не доведено, наявність в діях відповідача ознак порушення прав позивача як власника зареєстрованого знака для товарів і послуг.

У апеляційній скарзі відповідач також зазначив, що позивач не зазначив спосіб яким було здійснено використання відповідачем товарного знаку, та ознаки неправомірності такого використання.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві позивач зазначив, що він не надав дозволу відповідачу на використання товарно знаку засвідченого Свідоцтвом № 1508 від 30.09.93р. строк дії якого продовжено до 15.07.2018 року, переміщуючи товар з знаком для товарів та послуг через митний кордон України ТОВ «Пневмотех»порушує права інтелектуальної власності ТОВ «Львівська ізоляторна компанія».

В додаткових поясненнях позивач зазначив, що перемістивши скляні ізолятори на митний кордон України відповідач порушив право інтелектуальної власності, заборона використовувати зареєстровану торгівельну марку є законним способом захисту, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виготовлення та введення в господарський оборот цих скляних ізоляторів саме позивачем, навпаки в матеріалах справи є підроблені паспорт та сертифікат якості ,які ТОВ «Львівська ізоляторна компанія»не видавались.

Представник позивача у призначене судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи,витребувані докази, підтверджуючи виготовлення та одержання спірних скляних ізоляторів ТОВ «Львівська ізоляторна компанія»не надав.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 01.11.2011 року Харківською обласною митницею зупинено на 15 календарних днів митне оформлення товару - ізолятори скляні типу ПС160Д в кількості 230 шт., відправником якого являється ТОВ “Пневмотех” (код ЄДРПОУ 30880933, адреса: пр. 50-річчя ВЛКСМ, 53, кв. 18, м. Харків, 61052).

Посадовими особами Харківської обласної митниці за участю представників сторін відібрані зразки товарів для проведення експертизи, що підтверджується актом про взяття зразків товарів для проведення експертизи щодо ознак порушень прав інтелектуальної власності від 4.11.2011р.

Висновком Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз №4343 від 17.11.2011р. експертного дослідження об’єктів інтелектуально власності встановлено, що на досліджуваних зразках скляних ізоляторів типу ПС 160Д,відібраних Харківською митницею з партії ізоляторів згідно акту про взяття зразків товарів для проведення експертизи від 4.11.2011р. наявні позначення, які є тотожними з позначенням знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 1508, на скляних ізоляторах типу ПС160Д використано знак для товарі і послуг за свідоцтвом №1508.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що згідно із випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, виданою 03.03.2009 року, датою продовження строку дії свідоцтва № 1508 із датою реєстрації 30.09.1993 року за заявкою № 50956/SU, поданою 15.07.1968 року, датою продовження строку дії свідоцтва є 18.03.2008 року, очікуваною датою закінчення строку продовження свідоцтва - 15.07.2018 року.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) є фізичні і юридичні особи. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлені законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносної частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених Установою - центральним органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.

Зазначені положення закріплені у ст. 492, ч. 1 ст. 493, ч. ч. 1, 2 ст. 494 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України, ч. ч. 3, 4 ст. 15, ч. 7, ч. 9 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Державне патентне відомство України (Держапатент України) видало 30.09.1993 р. Свідоцтво № 1508 " на товарний знак і/або знак обслуговування" - знак, занесений до державного реєстру товарних знаків і знаків обслуговування України.

Закрите акціонерне товариство "Львівський ізоляторний завод" як власник знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 1508, виданого за заявкою № 50956/SU від 15.07.1968 року, опублікованого 25.07.1994 року в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 2 (1994 р.), по договору передало повністю , а ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" прийняло право власності на знак для: товарів класу 17, на які зареєстрований знак (ізоляторні скляні).

Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 08.08.2008 року прийнято рішенняопублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу власником свідоцтва України № 1508 - закритим акціонерним товариством "Львівський ізоляторний завод" ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" (реєстраційний номер 7161, дата публікації та реєстрації - 26.08.2008 року).

Отже, на скляних ізоляторах типу ПС160Д нанесено об'єкт права інтелектуальної власності, який внесений до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності 30.03.2009 року за № 127, зокрема - знак для товарів і послуг, що належить ТОВ “Львівська ізоляторна компанія ” та охороняється свідоцтвом України від 30.09.1993 року № 1508 строк дії якого продовжено до 15.07.2018 року.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 495 Цивільного кодексу України, володільцю відповідного свідоцтва належать майнові права інтелектуальної власності: право на використання торговельної марки, виключно право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права, встановлені законом.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання, як встановлено ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках. на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Частина 3 ст. 157 Господарського кодексу України, ч. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" надає власнику свідоцтва забороняти іншим особам використовувати торговельну марку (знак для товарів і послуг) без його дозволу, за винятком правомірного використання торговельної марки без його дозволу.

Посилання відповідача на те, що за ч. 6 ст. 16 названого вище Закону, виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знаку для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згоди є недоведеним.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що докази того, що передані для митного оформлення ізолятори, на яких використаний знак для товарів і послуг, власником якого станом на теперішній час є ТОВ "Львівська ізоляторна компанія", введені в цивільний оборот під цим знаком власником (в тому числі й особою, що була попереднім власником знаку) чи за його згодою, відсутні.

Третя особа не надала витребуваних апеляційним судом доказів підтверджуючих виготовлення та одержання спірних скляних ізоляторів ТОВ «Львівська ізоляторна компанія».

Пояснення генерального директора ТОВ "Львівська ізоляторна компанія", начальника ВТК та начальника цеха свідчать, що форма паспорту,наданого відповідачем, відрізняється від форми паспорта встановленої позивачем, номер паспорту і вказані в ньому технічні умови не відповідають дійсності, в п.1.4 паспорта відомості не відповідають фактичним,так як ізолятор ПС160Д не сертифікований в системі УкрСЕПРО, підписи начальника ВТК та начальника цеху підроблені,сертифікат якості в такій формі взагалі не видається. Зазначене підтверджується копією паспорту ізоляторів ПС160Д,яка видається позивачем та яка відрізняється від копії паспорту, наданої відповідачем.

Отже, матеріалами справи доведено порушення майнових прав інтелектуальної власності, зокрема право на використання торговельної марки, виключно право дозволяти використання торговельної марки.

Відповідно до ст. ст. 20, 21 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власності власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено. Захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням названого Закону.

Посилання відповідача на невідповідність способу захисту вимогам ст. 432 ЦК України необґрунтоване, так як ч.1 п. 3 ст.495. передбачено виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.

Отже, спосіб захисту права інтелектуальної власності на торговельну марку відповідає нормам діючого законодавства.

В зв’язку з чим суд першої інстанції зробив правомірний висновок про те, що порушене право підлягає захисту господарським судом та задовольнив позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 492, 493, 494, 495 ЦК України, ст.157 ГК України, ст. ст. 15,16, 20, 21 Закону України " Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2012 р. по справі № 5023/9891/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 04.04.2012 р.