Рішення № 22612833, 10.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р. Справа № 5023/750/12

вх. № 750/12

Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.

при секретарі судовогозасідання Кролівець М.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов.№ 63 від 10.03.2012р.

Представник відповідача - не зявився.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Лоджистік Партнер", м. Монастирище

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тімекс", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 7580,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверс Лоджистік Партнер", м. Монастирище, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тімекс", м. Харків про стягнення суми заборгованості у розмірі 7 580,63 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору на транспортно-експедиційні послуги №14/01/11 від 24.01.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2012р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 06 березня 2012 року о 10:00 год.

Зазначеною ухвалою зобовязано позивача надати до суду: оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні) та належним чином завірені копії (для справи); докази виконання договору № 14/01/11 від 24.01.2011 р.; рахунок-фактуру по договору № 14/01/11 від 24.01.2011 р.; акт виконаних робіт по договору № 14/01/11 від 24.01.2011 р.; договір-доручення на організацію перевезення вантажів № 14-01-11 від 24.01.11р. та додаток №1 до нього; договір про надання транспортно-експедиційних послуг по замовленню № ЮП-0000003 від 03.02.11р.; міжнародну товарно-транспортну накладну, податкові накладні, накладні про перевезення; докази надсилання претензії № 55 від 04.03.2011р. відповідачу та копію відповіді на претензію, якщо відповідь одержано; платіжні доручення № 01.10.03 від 10.03.11р.; № 01.23.03 від 23.03.11р.; №01.07.04 від 07.04.11р.

Ухвалами господарського суду від 06.03.2012р. та 22.03.2012р. розгляд справи відкладався за клопотанням позивача та у зв'язку з неявкою сторін відповідно.

06.03.2012р. через канцелярію господарського суду представником позивача надіслана заява про уточнення та зміну позовних вимог (вх. №4922), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7 613,44 грн., з яких: 6 575,45 грн. - основна заборгованість, 812,56 грн. - пеня, 68,16 грн. - інфляційні витрати, 157,27 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2012р. зобовязано позивача надати до суду докази направлення вказаної заяви на адресу відповідача.

10.04.2012р. через канцелярію суду позивачем надані додаткові докази по справі (вх. №3711), які суд долучає до матеріалів справи.

У призначеному судовому засіданні представник позивача позов з урахуванням наданої раніше заяви про уточнення та зміну позовних вимог підтримав та наполягав на її задоволенні.

Суд зазначає, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що вказана заява подана до початку розгляду справи по суті, суд приймає її до розгляду як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Представник відповідача у призначене 10.04.2012р. судове засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. На дату розгляду справи, в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.03.2012 року місцезнаходження відповідача 61174, м. Харків, пр. Перемоги, 67, кв. 464. Саме на цю адресу надсилались судом процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач ТОВ «Компанія «Тімекс»» належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року №475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

24 січня 2011 року між ТОВ «Юніверс Лоджистік Партнер» та ТОВ «Компанія «Тімекс» було укладено Договір № 14/01/11 на транспортно-експедиційні послуги (надалі Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору, для організації експедитором перевезень вантажу, клієнт за допомогою факсимільного зв'язку направляє експедитору підписану уповноваженим представником клієнта письмову заявку на транспортно-експедиторське обслуговування вантажу.

ТОВ «Юніверс Лоджистік Партнер» направив заявку на транспортно-експедиційне обслуговування №1 (додаток № 1 до Договору № 14/01/11 від 24.01.2011р.) на здійснення перевезення за маршрутом: м. Нальчик, Кабардіно-Балкарська республіка, Росія - м. Харків, Україна, загальна вартість якого становила 13 000,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, перевезення було виконано в повному обсязі, що підтверджено всіма необхідними документами (міжнародна товарно-транспортна накладна, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.02.2011 року. Таким чином, позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав повністю.

На підтвердження своєї правової позиції до позовної заяви позивачем надані: акт № ЮЛ-0000003 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого ТОВ «Юніверс Лоджистік Партнер» були проведені роботи (надані послуги) згідно з договором про надання транспортно-експедиторських послуг по замовленню № ЮЛ-0000003 від 03.02.2011р.; рахунок-фактура № ЮЛ-0000003 від 03.02.2011р., підставою у якому зазначено договір № ЮЛ-0000001 від 03.02.2011р.; міжнародна товарно-транспортна накладна серії А № 105202, одним з додатків до якої зазначено рахунок-фактуру № 47 від 24.01.2011р. (п.5).

Відповідно до п. 4.3 Договору клієнт зобов'язаний своєчасно здійснювати проводити оплату згідно наданих рахунків експедитора.

Згідно п. 5.1 Договору, оплата виконаних експедитором послуг здійснюється замовником протягом 5 календарних днів з дня поставки вантажу та отримання копій рахунків, актів виконаних робіт і СМR, з відміткою вантажоотримувача про прийняття вантажу.

У зв'язку з тим, що відповідачем зобов'язання в частині оплати послуг не було виконано, то з метою досудового врегулювання спору, позивачем 04.03.2011 року за вих. № 55 було направлено претензію щодо проведення розрахунків за виконані роботи.

Пунктом 7.8 розділу 7 Договору за неналежне виконання грошових зобов'язань передбачена відповідальність (у вигляді пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, надані позивачем в обґрунтування своєї правової позиції документи, не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу, тому що не містять посилань на спірний договір № 14/01/11 від 24.01.2011р..

Також суду не надано доказів надсилання претензії № 55 від 04.03.2011р. відповідачу та копію відповіді на претензію, тому суд не може прийняти надану до позовної заяви копію претензії в якості факту направлення її відповідачу.

Позивачем не виконані вимоги суду щодо надання доказів виконання договору № 14/01/11 від 24.01.2011р., не надано підтвердження зв'язку між договором №14/01/11 від 24.01.2011р. та наданими суду документами за № ЮЛ-0000003 від 03.02.2011р., договором № ЮЛ-0000001 від 03.02.2011р.

Надана позивачем міжнародна товарно-транспортна накладна серії А №105202 не може прийнята судом як доказ виконання договору № 14/01/11 від 24.01.2011р., оскільки суду не надано рахунок-фактуру № 47 від 24.01.2011 р. із посиланням на спірний договір.

Керуючись ст. 36 ГПК України суд зазначає, що форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів. Йдеться про документи, що підтверджують вчинення юридично значущих дій. Під юридично значущими діями розуміються такі дії суб'єктів, які породжують певні юридичні наслідки.

Якщо законодавством встановлено вимоги до певних документів, то документи повинні відповідати цим вимогам (ст. ст. 207 та 208 ЦК України).

Таким чином, враховуючи викладене, позивачем не доведено факту виконання договору № 14/01/11 на транспортно-експедиційні послуги від 24.01.2011р., що виключає можливість позивача вимагати стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 207, 208, 509, 526, 611, 626-630, ЦК України, ст. 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 15, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Пономаренко Т.О.

повний текст рішення підписано 12.04.2012р.