Рішення № 22612816, 05.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р. Справа № 5023/8800/11

вх. № 8800/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 01-29/1035/4 від 02.07.2009 р.); ОСОБА_2 (дов. № 10-27/2444 від 14.11.2011 р.)

відповідача - ОСОБА_3 (дов. № 3/12 від 01.02.2012 р.)

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Регіон-Банк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Система", м. Харків

про спонукання до виконання договору та стягнення 70 341,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Регіон-Банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про: - зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Система" (надалі - Відповідач) виконати передбачені договором будівельного підряду № 5/11-2010 від 02.11.2010 р., з додатковими угодами до нього, роботи; - стягнення з Відповідача пеню у розмірі 37 231,06 грн. за несвоєчасне виконання робіт по договору будівельного підряду № 5/11-2010 р. від 02.11.2010 р., з додатковими угодами до нього та збитки (упущену вигоду) у розмірі 33 110,44 грн. та покладення на Відповідача судових витрат.

Від Позивача, 23 грудня 2011 року, надійшло доповнення до позовної заяви, у якому просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 37 231,06 грн. за несвоєчасне виконання робіт по договору будівельного підряду № 5/11-2010 р. від 02.11.2010 р., з додатковими угодами до нього та збитки (упущену вигоду) у розмірі 33 110,44 грн., збитки (реальні збитки) у розмірі 48 477,40 грн. та покладення на Відповідача судові витрати. Дане уточнення прийнято судом до розгляду ухвалою суду 03 квітня 2012 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні. Також підтримує клопотання про повторне призначення по справі судову будівельно-технічну експертизу.

Представник Позивача проти клопотання Відповідача про повторне призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи заперечує.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.11.2010 року між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Підрядник) був укладений договір будівельного підряду № 5/11-2010. Згідно п. 1.1. вказаного договору Замовник зобов'язується прийняти та сплатити, Підрядник зобов'язується у порядку, на умовах вказаного договору виконати роботи по монтажу покрівлі атріуму алюмінієвого ліхтаря на прибудові AT «РЕГІОН-БАНК» по вул. Дарвіна ,4 в м. Харкові відповідно до проекту.

Пунктом 3.1. вказаного договору передбачені строки виконання робіт. Початок робіт узгоджується сторонами додатково після передачі Замовником будівельного майданчику Підряднику. Постачання матеріалів для виконання будівельних робіт - 21 день після отримання авансового платежу згідно графіка. Переробка та монтаж - протягом 15 днів після постачання матеріалів, але не раніш передачі будівельного майданчику.

Згідно графіку оплат по монтажу покрівлі атріуму алюмінієвого ліхтаря на прибудові AT «РЕПОН-БАНК» по вул. Дарвіна ,4 в м. Харкові, що передбачений у додатку № 2 до вказаного договору, Замовник сплачує авансовий платіж у сумі 96 000,00 (дев'яносто шість тисяч 00 коп.) гривень у строк до 02.11.2010р. Позивачем ця вимога виконана та 02.11.2010 року сплачена сума авансового платежу 96 000,00 гривень відповідно до меморіального ордеру № 167-1 від 02.11.2010р.

Позивач зазначає, що відповідачем було порушено строки виконання зобовязання за договором будівельного підряду № 5/11-2010 від 02.11.2010 p., а саме постачання матеріалів для виконання робіт протягом 21 дня з моменту отримання Підрядником авансового платежу , тобто 23.11.2010 року та монтаж атріуму, згідно п.3.1.3. протягом 15 днів з моменту постачання матеріалів, тобто 08.12.2010 року - не відбулося.

14.03.2011 року була укладена додаткова угода №1 до договору будівельного підряду № 5/11-2010 на виконання робіт по облицюванню та облаштуванню металопластикових вікон. Вартість робіт складала 626 914,84 грн., згідно п. 2.1. вказаної додаткової угоди та встановлено п. З.1. додаткової угоди строк виконання робіт 01.08.2011р. Згідно додатку №1 до вказаної додаткової угоди був встановлений графік оплат, згідно якого передбачався авансовий платіж у розмірі 10%., що складає суму 62 691,48 грн., яка сплачена Позивачем 16.03.2011 р. згідно меморіального ордеру № 139-16. Оплата за цією додатковою угодою також здійснювалась згідно меморіального ордеру № 139-1 від 05.04.2011р - у сумі 97 233,66 грн. - акт № 1 приймання - передавання виконаних робіт від 05.04.11р.; згідно меморіального ордеру № 139-1 від 22.04.2011р. - (частково) у сумі 35049,60 грн. - акт № 3 приймання - передавання виконаних робіт від 21.04.2011р.; згідно меморіального ордеру № 139-4 від 27.05.2011р. - (частково) у сумі 15 970 грн. - акт № 4 приймання - передавання виконаних робіт від 20.05.2011р.; згідно меморіального ордеру № 139-1 від 10.06.2011 р. - (частково) у сумі 41 727 грн. - акт №5 приймання - передавання виконаних робіт від 08.06.2011р.; згідно меморіального ордеру № №139-6 від 29.06.2011р. - (частково) у сумі 44 602,90 грн. - (частково) в акті № 6 від 24.06.2011р.; згідно меморіального ордеру № 139-7 від 18.07.2011р. - (частково) у сумі 30342 грн. - частково в акті № 7 від 15.07.2011р.; згідно меморіального ордеру 139-2 від 03.08.2011р.- частково у сумі 52077 грн. - частково в акті № 8 від28.07.2011р.; згідно меморіального ордеру №160-4 від 19.08.2011р. - частково у сумі 18 093 грн. - частково в акті № 9 від 18.08.2011р.; згідно меморіального ордеру № 139-1 від 02.09.2011р. - у сумі 33120 грн. - акт № 10 від 01.09.2011р.

За додатковою угодою № 1 від 14.03.2011р. станом на 10.10.2011 року виконані роботи на суму 371 393,26 грн. які сплачено відповідно до вищевказаних меморіальних ордерів. Не виконано робіт на суму 255 521,58 грн. в звязку з чим порушені строки виконання робіт .

05.04.2011 року між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до договору будівельного підряду № 5/11-2010 на виконання робіт по цегляної і газобетонній кладці та устройство металопластикових вікон. Вартість робіт складала 84131 грн. згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди та встановлено п. З.1. строк виконання будівельних робіт до 01.08.2011 року. Згідно додатку № 1 до вказаної додаткової угоди був встановлений графік оплат, згідно якого передбачався авансовий платіж у розмірі 20%., що складає суму 8 910 грн. грн., яка сплачена Позивачем 15.04.2011 р. згідно меморіального ордеру № 139-2 від 15.04.2011р.(в тому числі). Оплата за цією додатковою угодою також здійснювалась згідно меморіального ордеру № 139-3 від 15.04.2011р. - у сумі 8 910 грн. - акт №2 від 15.04.2011р.; згідно меморіального ордеру № 139-1 від 22.04.2011р. - частково в сумі 3 767 грн. - акт №3 від 21.04.2011р.; згідно меморіального ордеру № 139-4 від 27.05.2011р. частково у сумі 53 614 грн. - акт № 4 від 20.05.2011р.; згідно меморіального ордеру № 139-1 від 10.06.2011р. частково у сумі 9 801 грн. - акт № 5 від 08.06.2011р.; згідно меморіального ордеру № 160-4 від 19.08.2011р. частково у сумі 7 627,58 грн. - акт № 9 від 18.08.2011р.

За додатковою угодою № 2 від 05.04.2011р. станом на 10.10.2011 року виконані роботи на суму 83 720,36 грн. які сплачено відповідно до вищевказаних меморіальних ордерів. Не виконано робіт на суму 411 грн. в звязку з чим порушені строки виконання робіт .

14.04.2011 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору будівельного підряду № 5/11-2010 на облаштування віражної системи. Вартість робіт складала 117 654 грн. згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди та встановлено п. З.1. строк виконання будівельних робіт по 01.08.2011 року. Згідно додатку №1 до вказаної додаткової угоди був встановлений графік оплат, згідно якого передбачався авансовий платіж 50%, якій був сплачений Позивачем 19.04.2011р. згідно меморіального ордеру № 139-3. Станом на 10.10.2011р. роботи по облаштуванню віражної системи не виконані.

Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія вих. № 09-04/1886 від «15» вересня 2011 р., у відповіді на яку (лист б/н від 21.09.2011р.) Відповідач підтвердив отримання авансового платежу та факт відсутності підписаного акту виконаних робіт.

У звязку з порушенням Відповідачем договірних зобов'язань Позивач вважає за необхідне нарахувати пеню за несвоєчасне виконання обов'язків у сумі 37 231,06 грн. та стягнути з Відповідача завдані збитки (упущена вигода) у сумі 33 110,44 грн.

Відповідно до уточненої позовної заяви, прийнятої до розгляду судом ухвалою суду від 03.04.2012 року, Позивач зазначає, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням обов'язків Підрядником по договору Замовник не отримує той результат, на який він розраховував при укладанні договору будівельного підряду з Підрядником, та більш того, вже виконані роботи руйнуються, тому що досі відсутня покрівля у вигляді атріуму алюмінієвого ліхтаря та віражна система.

Інженер технічного нагляду Каплун М.М. , що діє на підставі кваліфікаційного сертифікату НОМЕР_1, виданого 31.05.2010р. та укладеного між ним та Позивачем договору № 2/21 т.н. про надання послуг з технічного нагляду від 21.10.2010 р., своїм листом від 10.11.2011р. повідомив банк про те, що у зв'язку з порушенням графіку виконання будівельних робіт з влаштуванням прибудови по вул. Дарвіна 4 та з метою запобігання виникнення непередбачуваних наслідків, пов'язаних з відсутністю накриття атріуму в зимово-весняний період , необхідно терміново виконати тимчасове накриття відкритого простору, який має в подальшому накрити атріум.

Невиконання Позивачем своїх зобов'язань за договором призвело до збитків у вигляді витрат на придбання матеріалів для тимчасового накриття простору, де повинен був бути атріум. Згідно акту комісії та накладних № РН -0000123 від 03.02.2011р. на суму 2 044,70грн.; № ХМ - 0000076 від 17.03.2011р. на суму 1 616,33 грн.; № СК-0004925 від 11.04.2011р. на суму 1 148,70 грн.; № РН - 0000788 від 24.06.2011р. на суму 23 523,60 грн.; № ХМ - 0000305 від 07.07.2011р. на суму 515,16 грн.; № СК- 0013643 від 20.07.2011р. на суму 1821,68 грн.; № СК - 0014375 від 28.07.2011р. на суму 607,22 грн.; № Б-00001189 від 29.07.2011р. на суму 547,06 грн.; № мз-X 00000801 від 03.08.2011р. на суму 14158,05 грн.; № СК-0016744 від 23.08.2011р. на суму 308, 45грн.; № СК-0018400 від 12.09.2011р. на суму 1227,34 грн.; № СК - 0018818 від 15.09.2011р. на суму 959,11 грн. на загальну суму 48 477,40 гривень, були використані матеріали для тимчасового накриття простору , де повинен бути атріум.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є обовязковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобовязання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобовязання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність передбачену шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку встановленому ч.1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обовязку в натурі. Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі вказаних правових норм суд зазначає, що задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату пеню у розмірі 37 231,06 грн., збитки у розмірі 48 477,40 грн. документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми та зобовязання відповідача виконати передбачені договором будівельного підряду № 5/11-2010 від 02.11.2010 p., з додатковими угодами до нього, роботи належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вимогу позивача про стягнення збитки (упущена вигода) у розмірі 33 110,44 грн. суд вважає не обґрунтованою та такою, що доведена матеріалами справи в звязку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в цій частині.

Крім того, суд відмовляє в задоволенні вимог про зобов'язання Відповідача виконати роботи за договором будівельного підряду, оскільки така вимога не відповідає змісту ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, а обов'язок по виконанню умов цього договору Відповідачем виникає із суті договору.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в частині задоволення позовних вимог, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 22, 525, 526, 549, 553, 554, 625 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО-СИСТЕМА» (61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 3 під. 5 пов., п/р 26009010099906 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767, ЄДРПОУ 31632599) на користь Публічного акціонерного банку «РЕГІОН-БАНК» (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 4, кор.рах. 32006179800 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351447, ЄДРПОУ 09620081) пеню у розмірі 37 231,06 гривень (тридцять сім тисяч двісті тридцять одна гривня 06 копійок) за несвоєчасне виконання робіт по договору будівельного підряду № 5/11-2010р. від 02.11.2010 р. з додатковими угодами до нього, збитки (реальні збитки) у розмірі 48 477,40 (сорок вісім тисяч чотириста сімдесят сім гривень 40 коп.) та судовий збір у розмірі 1 714,17 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний 10 квітня 2012 року

по справі № 5023/8800/11.