Ухвала суду № 22608783, 29.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року справа №2а-12108/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Дяченко С.П., Сіваченка І.В. , Шишова О.О. ,

при секретарі судового засідання Казаковій Т.М.,

за участю представника позивача- Болото О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року по адміністративній справі № 2а-12108/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Самей-Траст» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Самей-Траст» звернулось до суду з вказаним позивом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.12.2011 № 0001142310 та №0001132310.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.01. 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Самей Траст», задоволені .

Визнано недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення , прийняті Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську № 0001142310 від 16.12.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Самей Траст» визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 249751,00 грн., в тому числі 249750 грн. 00 коп. - податок та 1 грн. 00 коп. - штрафні санкції, та повідомлення-рішення № 0001132310, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Самей Траст» визначені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 287213 грн.-податок.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив ,що висновки податкового органу щодо нікчемності правочину та, як наслідок , прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень ,є законними та обґрунтованими. Просив постанову суду скасувати , у задоволенні позову , відмовити.

При апеляційному перегляді справи, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін , апеляційну скаргу без задоволення .

Відповідач в судове засідання не з»явився. Про дату , час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача , представника позивача , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права , виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Самей-Траст" є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції в м. Луганську з 01.12.2005 року.

Відповідач - Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція в м. Луганську є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України, повноваження .

За результатами проведеної Ленінською МДПІ у м. Луганську у період з 14.11.2011 року по 25.11.2011 планової виїзної перевірки ТОВ "Самей Траст" з питань дотримання вимог податкового законодавства , валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, складено акт перевірки від 02.12.2011 року № 909/23/33922551

Зазначеним актом встановлені порушення позивачем п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2. г 138.8, ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 287213 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 287213,00 грн. та абзац "а" п. 185.1 ст. 185; п. 188.1 ст. 188; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 249750 грн., в тому числі за квітень 2011 року 249750 грн.

Крім того, актом встановлені порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів , які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні товарів (послуг) від ТОВ "Ваел-Плюс". Як зазначив відповідач,товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий позивачу в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

На підставі акту перевірки від 02.12.2011 року № 909/23/33922551 відповідачем 16. 12.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001142310, яким позивачу визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 249751,00 грн., в тому числі 249750 грн. 00 коп. - податок та 1 грн. 00 коп. - штрафні санкції, та повідомлення-рішення № 0001132310, яким позивачу визначені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 287213 грн., (податок).

Позиція відповідача полягає в наступному : оскільки у ТОВ "Ваел-Плюс" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, трудові ресурси та виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби; підприємство не знаходиться за юридичною адресою, ним не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, то угода з ТОВ "Самей Траст" є нікчемною. За таких обставин ТОВ "Самей Траст" не мало права формувати валові витрати та податковий кредит за період з квітня по вересень 2011 року на підставі документів, отриманих від ТОВ "Ваел Плюс". Отже , відповідач вважає , що ТОВ "Ваел-Плюс" проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Проте, такий висновок відповідача суперечить нормам чинного законодавства та наданим доказам.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи направлена на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Згідно статей 626,629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця поставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар

( стаття 664 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (статтею 216 Цивільного кодексу України).

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Висновок відповідача про нікчемність правочину базується на матеріалах перевірки проведеною фахівцями Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську з питань дотримання ТОВ "Ваел-Плюс" вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року . (Акт від 11.11.2011 року за № 804/23-33352187). Натомість , слід зазначити , що вказаний акт перевірки на цей час оскаржується ТОВ "Ваел-Плюс" в суді. Відтак , його не можна вважати безумовним доказом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджет України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строку проведення розрахунків визначено у ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання рів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно з вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує акт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно підпункту 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 Кодексу)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст. 200 Кодексу)

Як вбачається з матеріалів справи , між ТОВ «Самей-Траст» (Покупець) та ТОВ «Ваел Плюс" (Продавець) було укладено договір купівлі -продажу від 01.04.2011 року №31, щодо придбання металу для подальшого використання у виробництві металевих конструкцій.

З матеріалів справи видно , що на виконання умов договору від ТОВ "Ваел-Плюс" на адресу ПП «Самей-Траст» було здійснено поставку товару, що підтверджується розхідними та податковими накладними.

Крім того, 03.01.2011 року ТОВ "Самей Траст" (Орендар) укладено з фізичною особою ОСОБА_4 ("Орендодавець") договори оренди вантажного автомобіля марки МАЗ, д.н НОМЕР_1, та МАЗ д.н. НОМЕР_2. В рамках цього договору позивач власними ( орендованими) транспортними засобами здійснив перевезення товару, отриманого від ТОВ « Ваел Плюс" за договором від 01.04.2011 року № 31, про що надав копії відповідних товаро-транспортних накладних.

Згідно п. 198. 3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом .1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у їх господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того , чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів вважає , що відповідач не надав суду належних доказів , які б свідчили про нікчемність договору купівлі -продажу №31, укладеного між ТОВ «Самей-Траст» та ТОВ «Ваел Плюс" 01.04.2011 року.

Крім того , відповідачем не наведені докази порушень позивачем правил бухгалтерського та фінансового обліку.

Відсутність доведення факту правопорушення,неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Наявні документи позивача, як первині, підтверджують факт здійснення господарської опе рації.

Під час апеляційного провадження встановлено не тільки придбання позивачем за договором купівлі-продажу у ТОВ «Ваел Плюс" товару ; отримання податкових накладних та оплату позивачем за товар, але й подальше використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у виробничому процесі , що відповідає виду здійснення такої господарської діяльності.

Таким чином , недоведеність податковим органом порушення платником податку норм податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення податкових зобовязань, і як наслідок , безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду ; підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду - не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 30 березня 2012 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, , суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську , залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року по адміністративній справі № 2а-12108/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Самей-Траст» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Колегія суддів С.П. Дяченко

І.В.Сіваченко

О.О. Шишов