Постанова № 22608604, 02.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2012 р. Справа № 15/5007/134/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Демидюк О.О. суддів Грязнов В.В. при секретарі Риштун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт"

на рішення господарського суду Житомирської області від 26.12.11 р.

у справі № 15/5007/134/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

про стягнення 1021030,86 грн.

За участю представників:

позивача - ОСОБА_1. ( довіреність № 20-12 від 20.03.2012 р. )

відповідача - не з'явився

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2012р. внесено зміни до складу колегії суддів. У справі №15/2007/134/11 колегію суддів визначено у складі: головуюча суддя Бригинець Л.М., суддя Демидюк О.О., суддя Грязнов В.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.12.2011р. (суддя Кравець С.Г.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" смт. Миропіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" м. Київ про стягнення 1021030,86грн. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт" з Державного бюджету України суму зайво сплачених судових витрат в розмірі 4531,69грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 26.12.2011р. у справі №15/5007/134/11 скасувати, прийняти нове рішення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" вартість предмета лізингу - навантажувача в сумі 1021030,86грн.

Всі учасники провадження у даній справі, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. Відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (лізингодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" (лізингоодержувач) 04.07.2006р. уклали договір фінансового лізингу №311/07/2006 та додатки до нього. Відповідно до вказаного договору лізингодавець зобов'язувався придбати в свою власність техніку згідно з установленою лізингоодержувачем специфікацією: Тип спецтехніка; Марка, модель: Навантажувач 456ZX в стандартній комплектації (1 одиниця); № шасі має бути визначено в акті приймання-передачі майна; рік випуску: 2006 рік та передати його без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації лізингоодержувачу в якості предмету лізингу в тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зобов'язувався прийняти його на умовах вказаного договору. Згідно п. 2.3 договору фінансового лізингу, вартість майна, яке передається лізиногодавцем лізингоодержувачу складає суму еквівалентну 158265,00у.о., в тому числі ПДВ в розмірі 20 % - 26377,50 у.о., виражену в гривнях України. Вартість майна (враховуючи ПДВ), яке передається лізингодавцем лізингоодержувачу, у гривнях складає суму авансу, внесеного у відповідності з п. 6.4 договору, загальну суму платежів на погашення вартості майна, зазначену в "графі 4" графіка внесення платежів (далі - додаток №1 до договору) по "курсу 1" та викупну вартість, зазначену в додатку №1 до договору по "курсу 1".

З моменту підписання акту здачі-приймання майна право володіння і користування переходить до лізингоодержувача і зобов'язання лізингодавця по передачі майна в фінансовий лізинг лізингоодержувачу вважаються виконаними (п.3.5 договору).

В розділі 6 договору фінансового лізингу № 311/07/2006 від 04.07.2006р. сторони регламентували загальну суму лізингових платежів і порядок розрахунків.

Умовами договору, підписаному сторонами та додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 311/07/2006 "Графік сплати лізингових платежів" визначено 36 періодів фінансового лізингу із зазначенням дат проведення лізингових платежів та сум лізингових платежів.

На виконання вимог договору ТОВ "Ласка Лізинг" на умовах лізингу було передано ТОВ “Граніт” навантажувач 456ZX в стандартній комплектації (1 одиниця); заводський номер 1169222, двигун 21711421, номерний знак 05116КС, що підтверджується актом здачі-приймання майна від 09.08.2006р., видатковою накладною № РН-0000178 від 09.08.2006р. та довіреністю серія ЯМП №825619 від 09.08.2006р.

Термін дії договору, визначено здійсненням останнього лізингового платежу - 01.08.2009р.

ТОВ "Граніт" свої зобов'язання за договором фінансового лізингу №311/07/2006 від 04.07.2006р., в частині сплати лізингових платежів з 30-го по 35-й лізингові періоди, згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору фінансового лізингу №311/07/2006 від 04.07.2006р.) не виконав, внаслідок чого за вказаний період утворилась заборгованість перед ТОВ "Ласка Лізинг" в розмірі 226532,30грн.

Рішенням господарського суду від 23.06.2011р. у справі №14/5007/35/11 (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2011р.) частково задоволено позов ТОВ "Ласка Лізинг" та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" і Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс-98" (поручителя за зобов'язаннями ТОВ "Граніт" на користь позивача 226532,30грн. основного боргу, 24718,37 грн. пені, 4477,88 грн. 3 % річних, 9208,94 грн. інфляційних, 2649,37 грн. витрат по сплаті державного мита, 234,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.11.08 приватний нотаріус Корецька І.С., на підставі ст.87 Закону України "Про нотаріат", ст.10 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172, вчинила виконавчий напис №4400, яким запропонувала повернути від ТОВ "Граніт" на користь ТОВ "Ласка Лізинг" навантажувач JCB 456ZX, 2006 року, реєстраційний номер №05116 КС, заводський №1169222, двигун №21711421, зареєстрований інспекцією ДТН міста Києва 31.08.06 загальною вартість 1021030,86 грн., що було передано у користування на умовах фінансового лізингу за договором фінансового лізингу від 04.07.06 №311/07/2006 між ТОВ "Граніт" та ТОВ "Ласка Лізинг", за заборгованість в сумі 51546,40 грн. за щомісячними лізинговими платежами за користування майном, строк сплати яких настав 01.09.08 та 01.10.08.

На підставі виконавчого напису №4400 від 21.11.2008р. Відділом Державної виконавчої служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області порушено виконавче провадження ВП №10408325, проведено стягнення та вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" навантажувач марки JCB 456ZX, реєстраційний №05116КС, рік випуску 2006, заводський №1169222, двигун №21711421, загальною вартістю 1021030,86 грн.

23.06.2010р. Відділом Державної виконавчої служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №10408325 (а.с.23).

Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню ТОВ "Граніт" звернулося з позовом до господарського суду м. Києва.

У справі №9/61 рішенням господарського судом міста Києва в встановлено, що вищезазначений виконавчий напис було вчинено з порушення вимог чинного законодавства, оскільки подані нотаріусу документи не підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем (відповідачем), а тому суд задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2011 р. у справі №9/61 рішення господарського суду міста Києва залишено в силі.

Відповідно до ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Договір лізингу є різновидом договору майнового найму.

Відповідно до положень ст.ст.1,11,16 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовим лізингом є вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

З постанови Вищого господарського суду від 04.10.2011р. вбачається, що звертаючись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, ТОВ "Ласка Лізинг" не було належним чином підтверджено безспірність заборгованості боржника перед стягувачем (відповідачем).

Вказаною постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2011 р. у справі №9/61 рішення господарського суду міста Києва про визнання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 21.11.2008р. таким, що не підлягає виконанню залишено в силі.

Позивач за період з 14.07.2006р. по 16.03.2009р. здійснював лізингові платежі.

Отже, вилучення предмета лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса є неправомірним.

З розрахунку , наданого позивачем вбачається, що фактична сума платежів в погашення вартості майна за договором лізингу від 04.07.2006р. становить 973854,29грн., із них: 357779,00грн. (аванс) + 433945,17 (оплачені рахунки) + 58684,35грн. (згідно рішення у справі № 2/101) + 123445,77грн. (згідно рішення у справі №14/5007/35/11).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що 01.08.2009р. закінчився останній період фінансового лізингу за договором №311/07/2006 від 04.07.2006р. Після закінчення фінансового лізингу, у зв'язку з невиконанням ТОВ "Граніт" встановлених договором зобов'язань, договір купівлі-продажу спецтехніки - навантажувача (марки JCB 456ZX, реєстраційний №05116КС, рік випуску 2006, заводський №1169222, двигун №21711421) в сумі 1021030,86 грн. між сторонами не укладався.

На момент виконання виконавчого напису №4400 від 21.11.2008р. Відділом ДВС Романівського РУЮ та вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" вищевказаного навантажувача - 23.06.2010р., у ТОВ "Граніт" було відсутнє як право власності на вказану техніку, так і передбачене договором фінансового лізингу право володіння та користування даною технікою.

На вказане колегія суддів зазначає, що звертаючись з позовною заявою, ТОВ "Граніт" просив (з урахуванням зміни предмету позову (а.с.39) стягнути з ТОВ "Ласка Лізинг" вартість навантажувача марки JCB 456ZX, реєстраційний №05116КС, рік випуску 2006, заводський №1169222, двигун №21711421, загальною вартістю 1021030,86 грн. Стягнення було здійснено на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в судовому порядку визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Питання щодо повернення навантажувача після спливу терміну договору лізингу чи визнання права власності на вказаний навантажувач позивачем не порушувалось.

Станом на квітень 2011р. предмет лізингу продано третій особі.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що оскільки виконавчий напис нотаріуса було визнано таким, що не підлягає виконанню, то відповідно вилучення предмету лізингу у лізингоотримувача на підставі вказаного виконавчого напису було неправомірним.

Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з"ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 26.12.2011р. у справі № 15/5007/134/11 скасувати.

3. Прийняти нове рішення:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (03150, м. Київ, вул. Дмитрова,5 корп.2, код ЄДРПОУ 33104543, р/р 26008301013536 в Київські регіональній дирекції "Райффайзен банк Аваль", МФО 322904) 973854,29грн. сплачених в рахунок вартості предмету лізингу, 9738,54грн. - державне мито, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

5. Видачу наказів доручити місцевому господарському суду.

6. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Грязнов В.В.