Постанова № 22608522, 10.04.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р.Справа № 5016/3548/2011(12/233)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Суддів: Єрмілова Г.А.,

Воронюка О.Л.

при секретарі Борисюк Н.М.

за участю представників сторін :

Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Траст-Фінанс” ОСОБА_2; довіреність б/н від 14.11.2011р.

Інші представники сторін в судове засідання не зявились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення господарського суду Миколаївської області від 09.02.2012 р.

по справі №5016/3548/2011 (12/233)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Траст-Фінанс”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАТО”

за участю 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_3

- ОСОБА_4

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісент Груп"

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ВСТАНОВИЛА:

21 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст-Фінанс»(далі ТОВ «Траст-Фінанс») звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТО»(в подальшому ТОВ «КАТО») про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 370-М-01 від 01.01.2008 р. в рахунок погашення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання гр. ОСОБА_3 умов договору про надання траншу № S011.0003261.370 від 01.07.2008 р., за яким відповідач виступив майновим поручителем.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.02.2012 р. (суддя Семенов А.К.) позов задоволений у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «КАТО» на користь позивача заборгованість в сумі 468688,20 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.08.2009 р. становило 3622209,88 грн. за кредитною угодою № 379 від 01.07.2008 р. та договору про надання траншу № S011.0003261.370 від 01.07.2008 р. шляхом звернення стягнення на іпотечне майно згідно з іпотечним договором № 370-М-1 від 01.07.2008 р., а саме комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, який складається з: майстерні, що позначена на плані під літ. «А1»площею 1226,8 кв.м; складу під літ. «Б»площею 31,3 кв.м; навісу під літ. «В»площею 49 кв.м; навісу під літ. «Г»площею 60,3 кв.м; прохідної під літ. «Д»площею 5,3 кв.м; спец цеху під літ. «Е»площею 888,7 кв.м; цеху під літ. «Ж»площею 364,3 кв.м, а всього загальною площею 2625,7 кв.м, вартістю, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки, в сумі 924268 грн. Також з відповідача на користь ТОВ «Траст-Фінанс»стягнуто 9242,68 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням, гр. ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, оскільки відповідно до Закону України «Про іпотеку»право на звернення стягнення на предмет іпотеки існує коли не погашена заборгованість за основним зобовязанням, тоді як за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2009 р. та ухвали апеляційного суду м. Києва від 13.04.2010 р. з поручителів, а саме: з гр. ОСОБА_4 та ТОВ «Дісент Груп»вже стягнута кредитна заборгованість у розмірі 468688,20 доларів США, а відтак заборгованість є погашеною.

Відзивів на апеляційну скаргу від представників сторін до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.

Усі учасники процесу по справі №5016/3548/2011 (12/233) були належним чином повідомлені про час, дату і місце судового розгляду, однак деякі своїми процесуальними правами не скористалися, своїх представників у судове засідання апеляційної інстанції не направили.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Приватного підприємства Банк "Траст", дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частинами 1 і 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Банк «Траст»та гр. ОСОБА_3 було укладено кредитну угоду № 370, на підставі якої укладено договір про надання траншу № S011.0003261.370 від 01.07.2008 р., за умовами яких ВАТБ «Траст»зобовязався надати гр. ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 475000 доларів США до 02 липня 2012 року із сплатою 15,8 % річних.

В якості забезпечення виконання гр. ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором, 01 липня 2008 року між ВАТБ «Траст»та ТОВ «КАТО»укладений іпотечний договір № 370-М-1, згідно з умовами якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. На земельній ділянці розташовані: майстерня, що позначена на плані під літ. «А1»площею 1226,8 кв.м; склад під літ. «Б»площею 31,3 кв.м; навіс під літ. «В»площею 49 кв.м; навіс під літ. «Г»площею 60,3 кв.м; прохідна під літ. «Д»площею 5,3 кв.м; спец цех під літ. «Е»площею 888,7 кв.м; цех під літ. «Ж»площею 364,3 кв.м, а всього загальною площею 2625,7 кв.м.

Матеріалами справи підтверджується перерахування банківською установою грошових коштів гр. ОСОБА_3, тоді як докази погашення заборгованості, процентів за користування кредитом та інших, передбачених кредитним договором, платежів, відсутні.

У звязку із порушенням основного зобовязання, ВАТБ «Траст»09.06.2009 року направило на адресу ТОВ «КАТО»вимогу про усунення порушень /а.с. 48/ та запропонувало протягом 30 днів достроково погасити кредит, відсотки за фактичне користування кредитом та пеню.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2009 р. по справі № 2/4624/09 з гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ «Дісент Груп»солідарно стягнуто заборгованість за договором про надання траншу S011.0003261.370 від 01.07.2008 р. в розмірі 468688,20 доларів США, яке в цій частині залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23.12.2010 р.

Одночасно з цим, 31 липня 2009 року між ВАТБ «Траст»та ТОВ «Траст-Фананс»було укладено договір придбання майнових прав, згідно з умовами якого та додаткової угоди № 4 від 31.08.2009 р., ТОВ «Траст-Фінанс»з 31.08.2009 р. становиться новим кредитором за кредитною угодою № 370 від 01.07.2008 р.

Також 07 вересня 2009 року між ВАТБ «Траст»та ТОВ «Траст-Фінанс»укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором № 370-М-1 від 01.07.2008 р.

У відповідності до п. 6.2 іпотечного договору від 01.07.2008 р. звернення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотекодержателем на підставі рішення суду.

Пунктом 6.3 цього договору визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, згідно із п. 6.3.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобовязання за вартістю, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності, якого обирає іпотекодержатель самостійно.

За висновком субєкта оціночної діяльності, - ТОВ «Сенсіо Україна», яке діє на підставі сертифіката Фонду державного майна України від 06.02.2008 р. № 6250/08, ринкова вартість спірного комплексу, переданого в іпотеку за відповідним договором від 01.07.2008 р., становить 924268 грн.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Траст-Фінанс»та звертаючи стягнення на предмет іпотеки, враховуючи відсутність доказів погашення заборгованості за основним кредитним зобовязанням, цілком вірно встановив обставини справи та дав ним належну юридичну оцінку із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права й з дотриманням норм процесуального права.

Посилання гр. ОСОБА_3 на повне погашення кредитної заборгованості у звязку з її стягненням за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2009 р., колегія суддів вважає безпідставним.

Виходячи з положень ст. 1049 ЦК України і ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ТОВ «Траст-Фінанс»має право на звернення до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Серед цих підстав не зазначено ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора (постанова Верховного Суду України від 24.11.2010 р. (№ 6-20298св09).

При цьому, наявність судового рішення по спору про стягнення грошових коштів за кредитним зобовязанням, за відсутності його виконання, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним зобовязання. Подібна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 16.02.2011 р. у справі № 6-28025св09.

Матеріали справи не містять доказів виконання гр. ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором, як не містять й доказів погашення такої заборгованості будь-яким з поручителів та безпосередньо відповідачем по цій справі при проведені виконавчого провадження з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2009 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.

Окрім цього, колегія суддів вважає безпідставним посилання гр. ОСОБА_3 на положення п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»та внаслідок цього несплату передбаченого законом розміру судового збору, оскільки предметом даного спору є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, тоді як вимоги з приводу захисту чи відновлення прав споживача не заявлялись.

Отже, у відповідності до ст. 44, 49 ГПК України гр. ОСОБА_3 за розгляд даного спору в апеляційній інстанції повинен сплатити судовий збір у розмірі 4621,34 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст.44,49,101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу гр. ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 09.02.2012 р. по справі № 5016/3548/2011 (12/233) залишити без змін.

Стягнути з гр. ОСОБА_3 (61184, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України судовий збір за апеляційний розгляд справи в розмірі 4621,34 грн. за реквізитами: отримувач коштів: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 26016990.

Наказ доручити видати господарському суду Миколаївської області.

Головуючий суддяВ.В. Лашин

СуддіГ.А. Єрмілов

О.Л. Воронюк

Повний текст постанови складений 11.04.2012р.