Постанова № 22608289, 10.04.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012 року Справа № 15/5005/16815/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Турбуєва А.О.

за участю представників сторін:

представник позивача: Іванов П.О.

представник відповідача : Пруднікова Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2012 р. у справі № 15/5005/16815/2011

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 59 179 461,39 грн.

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ (далі-позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”, м. Дніпропетровськ (далі-відповідач), про стягнення 59 179 461,39 грн. , саме:

- заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 52 165 535,04 грн.;

- пеня у розмірі 4 128 467,53 грн.;

- інфляційні витрати у розмірі 2 015 762,98 грн.;

- 3% річних у розмірі 869 695,84 грн.

В процесі розгляду справи,24.01.12р. до господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №31/10-514 від 20.01.12р., відповідно якої позивач просить стягнути з відповідача 59 172 125, 50 грн., з них: заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 52 158 309,44 грн., пеня у розмірі 4 128 357,24 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 015 762,98 грн., 3% річних у розмірі 869 695,84 грн. Заява про зменшення розміру позовних вимог обґрунтована тим, що при звернені з позовною заявою позивачем не було враховано те, що 26.10.11р. відповідач сплатив 7 225,60 грн. основного боргу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2012 року по справі №15/5005/16815/2011 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено частково. Стягнуто з Міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі” заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 52 158 309,44 грн., пеню у розмірі 412 835,72 грн., 3 % річних у розмірі 869 695,84 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 015 762,98 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 56 460,00 грн. В решті позовних вимог –відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції виніс рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права. В своїй апеляційній скарзі позивач просить рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 06.02.2012р. по справі №15/5005/16815/2011 скасувати в частині зменшення пені. Вказує, що підстави для зменшення пені відсутні.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 22.03.2012р. представник позивача надав пояснення по справі та підтримав свою апеляційну скаргу; представник відповідача надав пояснення по справі та просить рішення суду залишити без змін. По справі оголошена перерва до 10.04.2012р.

10.04.2012р. у судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу; представник відповідача просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 06/10-2433БО-4 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого позивач зобов'язується поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Відповідно до п.1.2. Договору, позивач передає відповідачу в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (надалі-газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 96 250 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 18 000 тис. куб.м., лютий - 16 000 тис.куб.м., березень - 14 000 тис.куб.м., квітень - 5 000 тис.куб.м., травень - 1 610 тис.куб.м., червень - 1 280 тис.куб.м., липень - 1 040 тис.куб.м., серпень - 1320 тис.куб.м., вересень - 1 700 тис.куб.м., жовтень - 6 300 тис.куб.м., листопад - 13 000 тис. куб. м., грудень - 17 000 тис.куб.м. та відповідно до п.3.1 Договору, ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 2 187,20 грн. без урахування податку па додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того узгодили:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Також було узгоджено тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 2 464,94 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 957,93 грн.

При цьому, загальна вартість цього Договору на дату його укладення склала 237 250 475 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 284 700 570 грн., а в п. 4.1. Договору сторони вказали, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно п.6.1.1. Договору, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ, а пунктом 7.1 Договору сторони узгодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Крім того, згідно п.7.3.1. Договору, у разі порушення відповідачем умов п. 4.1 цього Договору, відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов Договору, позивачем протягом січня - серпня 2011р. було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 89 036 932,37 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу, які знаходяться в матеріалах справи, але відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 52 158 309,44 грн., що підтверджується Актом звіряння розрахунків від 31.12.11р. (т. 6, а.с. 17).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивачем відповідно до умов п. 7.3.1. Договору була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 4 128 357,24 грн.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 2 015 762,98 грн. та 3% річних у розмірі 869 695,84 грн.

В зв’язку з частковим погашенням заборгованості, позивач надав суду заву, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 52 158 309,44 грн., пеню у розмірі 4 128 357,24 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 015 762,98 грн., 3% річних у розмірі 869 695,84 грн.

Відповідач заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 52 158 309,44 грн. визнає у повному обсязі, що підтверджується Актом звіряння розрахунків від 31.12.11р. (т.6, а.с. 17), який підписаний відповідачем та скріплений печаткою підприємства без буди-яких зауважень.

Щодо стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних відповідач заперечив, пославшись на те, що він фактично не є винним у затримці оплати та жодним чином не здійснює користування грошовими коштами позивача.

Відповідач послався на те, що головною причиною виникнення боргу є несвоєчасне фінансування з бюджетів всіх рівнів. Таким чином, внаслідок дій не відповідача, а органів, які відповідають за своєчасне бюджетне фінансування відповідача, тобто дій, на які останній не має можливості ніякого впливу, але при цьому відповідач повинен нести зайві виплати, які спричиняють зменшення його майна. Проте, незважаючи на зазначені об'єктивні процеси, відповідач намагається виживати в цих обставинах та намагається зменшити негативні наслідки існування законодавчих правил в сфері теплопостачання. Відповідач вказав, що вживає усі залежні від нього дії щодо уникнення затримок в оплаті позивачу, зокрема подання чисельних позовних заяв до боржників відповідача. На даний час, як зазначає відповідач, на розгляді в судових установах знаходиться 22 442 позовів та заяв про видачу виконавчих документів на загальну суму понад 76 681,99 грн. В органах ДВС на виконанні знаходиться 18 271 виконавчий лист на суму понад 6 000 000 грн. При цьому повернено без виконання виконавчих листів на суму понад 7 000 000 грн. Згідно з рішенням суду з виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради стягнуто понад 76 000 000 грн. збитків від різниці в тарифі, яке до цього часу не виконано. Крім того, на цей час на реструктуризації знаходяться вимоги до населення на суму 623 886,12 грн., а також укладені угоди на погашення заборгованості на суму 5 092 197,38 грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Також, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За вказаних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 52 158 309,44 грн. і в цій частині рішення суду не підлягає зміні чи скасуванні.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, та згідно зі статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (штраф, пеня).

Аналогічні положення передбачені частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, де визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.3.1. Договору передбачено, що у разі порушення відповідачем умов п. 4.1 цього Договору, відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до умов п. 7.3.1. Договору позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 4 128 357,24 грн. Суд першої інстанції зменшив розмір пені, стягнувши 10% від нарахованої суми, посилаючись на те, що оскільки затримка виконання грошового зобов'язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю встановлених під час розгляду даної справи об'єктивних обставин, а отже свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов'язань перед позивачем, тому суд визнав за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 10% від належної до стягнення, та стягнув пеню в сумі 412 835,72 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду стосовно зменшення пені з наступних підстав.

Відповідно до статті 233 Господарського кодекс України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відсутність вини відповідача у виникненні боргу, заборгованість населення, бюджетних організацій по сплаті послуг з теплопостачання, наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб не є підставою звільнення його від відповідальності за невиконання зобов’язання шляхом зменшення розміру пені. При вирішенні питання стосовно зменшення розміру штрафних санкцій, суд повинен був враховувати майновий стан як боржника, так і кредитора, які в даному випадку, перебувають в рівних умовах при здійсненні ними фінансово –господарської діяльності.

При застосуванні свого права, передбаченого п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд повинен був об”єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язання, причини неналежного виконання зобов’язання, відповідності розміру пені наслідкам порушення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що виняткові обставини по справі відповідачем не доведені, розмір пені є співрозмірним з сумою боргу, тому підстави для зменшення пені відсутні , а рішення суду в цій частині необхідно змінити.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 2 015 762,98 грн. та 3% річних у розмірі 869 695,84 грн., які обґрунтовано стягнуті судом і в цій частині рішення суду не підлягає зміні чи скасуванню.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних господарський суд обґрунтовано задовольнив у повному обсязі, оскільки за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу і трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання; ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу. За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, в зв’язку з чим рішення суду необхідно змінити в частині стягнення пені, стягнувши суму пені у повному обсязі, тобто апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду –зміні в зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,104,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2012 року по справі №15/5005/16815/2011, - змінити. Виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Стягнути з Міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі” (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 37, ЄДРПОУ 32082770) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 31301827) заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 52 158 309,44 грн. (п'ятдесят два мільйона сто п'ятдесят вісім тисяч триста дев'ять грн. 44 коп.), пеню у розмірі 4 128 357,24 грн. (чотири мільйона сто двадцять вісім тисяч триста п’ятдесят сім грн. 24 коп.), 3 % річних у розмірі 869 695,84 грн. (вісімсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто п'ять грн. 84 коп.), інфляційні витрати у розмірі 2 015 762,98 грн. (два мільйона п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят два грн. 98 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 56 460,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят грн. 00 коп.).”

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л.Кузнецова

І.А. Сизько

Повний текст постанови

Підписано 12.04.2012р.