Рішення № 22608007, 05.04.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 р. Справа № 5024/196/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до: житлово-будівельного кооперативу № 0103 м. Херсон

про стягнення 1983грн. 39коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Руденко О.В.

від відповідача - голова кооперативу Буток І.Г., уповноважена особа Степанов О.Є.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з житлово-будівельного кооперативу № 0103 (відповідач) 1757грн. 44 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 178грн. 63 коп. пені, 34грн. 58 коп. 3% річних та 12грн. 74 коп. втрат від інфляції за договором про постачання електричної енергії від 06.05.2010року №4287.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безобліково споживав електричну енергію в період з 06.04.2011року по 03.06.2011року.

Справа розглядалась з перервами, які оголошувались в засіданнях суду 06.03.2012року та 22.03.2012року відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідач вважає, що провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору у зв'язку з тим, що за період з 23.02.2011року по 25.08.2011року він спожив 4898 кВт електроенергії, тариф у цей період становив 0,3648 грн., тому він повинен був сплатити позивачу 1786грн. 79коп., фактично ним було сплачено 1799грн. 58коп., тобто відповідач авансував позивачу 12грн. 79коп. Відповідач заперечує факт безоблікового споживання електричної енергії, посилаючись на те, що лічильник не був опломбований в період з 06.04.2011року по 03.06.2011року з вини позивача. Крім того, він вважає, що в однолінійну схему, наведену в додатку № 7, помилково внесені дані, що не відповідають проекту на будинок відповідача, тому умови додатку № 7 є нечинними і його необхідно привести у відповідність з вимогами проекту на будинок.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", в особі його структурного підрозділу Херсонських міських електричних мереж (позивач по справі) та житлово-будівельним кооперативом № 0103 (відповідач у справі) 06.05.2010року укладено договір про постачання електричної енергії №4287.

Згідно з зазначеним договором позивач зобовязався продати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок, а відповідач зобовязався сплатити вартість використаної електричної енергії згідно з умовами договору та додатками до нього.

Пунктом 2.1 договору від 06.05.2010року сторони узгодили, що під час виконання договору вони керуються чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених наказом Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996року №417/1442 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Обовязком споживача згідно з пунктом 1 додатку №2 до договору є зняття показників засобу обліку електроенергії встановлених на його обєктах о 00:00год. 23 числа у місяці з 31 днем, 22числа у місяці з 30 днями, 21числа у місяці з 29 днями, 20 числа у місяці з 28 днями, та їх надання протягом 0,5 доби позивачу у двох примірниках.

Споживач несе відповідальність за збереження розрахункових приладів обліку та пломб до них.

Відповідно до пункту 6.11 Правил позивач визначає обсяги фактично спожитої відповідачем електроенергії та згідно діючого в цьому періоді тарифу, виставляє рахунок відповідачу, який відповідач зобовязаний сплатити на протязі 5 днів з моменту його отримання . Аналогічні вимоги передбачені і додатком №2 до договору.

Пунктом 6.20 Правил зазначено, що у разі зміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.

Як свідчать матеріали справи, 06.04.2011 року відповідно до акту № 115031 прилад обліку № 066638 було знято на планову перевірку із зазначенням виконати повірку приладу обліку до 24.01.2011 року, а також виконати вимоги ПКЕЕ, а саме підготувати місце для встановленні приладу обліку та закрити доступ до дооблікових ланцюгів. Даний акт № 115031 був підписаний як представниками енергопостачальника так і представником споживача.

Відповідачем повірку приладу обліку було виконано в установлений строк, але припис в частині закриття доступу до дооблікових ланцюгів виконано не було, у зв'язку з чим відповідачеві було видано повторний припис про усунення недоліків та закриття доступу до облікових мереж.

Відповідно до вимог п.3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріплені кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою енергопередавальної організації.

Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно переліком, наданим електропередавальною організацією.

Так, п. 3.32 Правил встановлено, що при пломбуванні приладу обліку оформлюється акт пломбування. У акті пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

03.06.2011 року на об'єкті споживача було опломбовано прилад обліку № 066638 після повірки засобу обліку, встановлено пломби із зазначенням місць їх встановлення, а також зазначено покази приладу обліку на момент встановлення.

В ході судового розгляду позивачем було надано оригінал акту № 115052 від 03.06.2011 року встановлення приладу обліку, в якому маються виправлення показників приладу обліку, знятих на момент встановлення електролічильника, але дані виправлення підписані представниками енергопостачальника та представника споживача.

Відповідно до Протоколу № 18 від 17.05.2011 року комісії ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" було встановлено здійснити донарахування за безоблікове споживання електричної енергії в період з 06.04.2011 року по 03.06.2011 року по середньодобовому споживанню після відновлення обліку.

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2011 року відповідачем було надано акт про обсяги спожитої електричної енергії з зазначенням попередніх показників приладу обліку 128809 та поточних 130707. Таким чином кількість спожитої електричної енергії склала 1898 кВт.

В липні 2011 року відповідачем було надано акт про обсяги спожитої електричної енергії з зазначенням попередніх показників приладу обліку 130707 та поточних 131631. Таким чином кількість спожитої електричної енергії склала 924 кВт.

Отже, відповідно до наданого позивачем розрахунку середньодобове споживання становить 95 кВт на добу, а саме:

В період з 06.04.2011 року по 23.04.2011 року складає 17 днів х 95 кВт = 1615 кВт х 0,3040 (тариф) = 490,96 грн. без ПДВ.

В період з 23.04.2011 року по 25.05.2011 року складає 30 днів х 95 кВт = 2850 кВт х 0,3040 (тариф) = 866,40 грн. без ПДВ.

В період з 23.05.2011 року по 03.06.2011 року складає 11 днів х 95 кВт = 1045 кВт х 0,3040 (тариф) = 317,68 грн. без ПДВ.

Всього за період безоблікового споживання електричної енергії споживачеві нараховано 5510 кВт.год. х 0,3040 (тариф) = 1675,04 грн. без ПДВ.

Рахунок на оплату за безоблікове споживання електричної енергії відповідачеві було виставлено 24.06.2011 року на суму 2010грн. 05коп. з врахуванням ПДВ.

25.07.2011 року споживачеві було виставлено до оплати рахунок за наданими актами про обсяги споживання електричної енергії протягом червня (1898 кВт) та липня (924 кВт) на загальну суму 1029грн. 47коп. з ПДВ.

При обрахуванні суми заборгованості позивачем було враховано оплату здійснену відповідачем в липні 2011 року в розмірі 398грн.05 коп., переплати згідно умов договору в сумі 584,03 грн., а також переплати згідно договору реструктуризації в розмірі 300грн.00 грн.

Таким чином, заборгованість по виставленим рахункам за період червня - липня 2011 року у споживача складає 1757 грн. 44 коп.

Виходячи з п.10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків.

Згідно з пунктами 2.3.3. та 2.3.4. договору споживач (відповідач) зобов'язався оплачувати постачальнику (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 2 до даного Договору "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації".

Відповідно до положень пункту 1 додатку № 2 до договору будь - які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5-ти операційних днів з дні отримання споживачем рахунка.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 06.05.2010року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення 1757 грн. 44 коп. за спожиту активну електричну енергію підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи підтверджують несвоєчасне перерахування відповідачем коштів у встановлений строк, тому позивачем обґрунтовано нараховано 12грн.74коп. втрат від інфляції та 34 грн.58коп. 3 % річних і зазначені суми також стягуються з відповідача на користь позивача.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем з посиланням на п.4.2.1 договору від 06.05.2010року та п. 6 додаткової угоди №2 до договору, з урахуванням яких у випадку несвоєчасної оплати передбачених договором платежів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який вона нараховується за кожен день прострочення платежу, від суми боргу, враховуючи день фактичної оплати.

З урахуванням викладеного, нарахована позивачем пеня в сумі 178грн.63коп. за прострочку перерахування відповідачем грошових коштів підлягає стягненню на користь позивача.

Посилання відповідача на відсутність безоблікового споживання у зв'язку з тим, що прилад обліку було встановлено, але не опломбовано, судом до уваги не приймаються, оскільки в ході судового розгляду встановлено факт безоблікового споживання відповідачем, оскільки в період з 06.04.2011року по 03.06.2011року в порушення п. 3.31 ПКЕЕ лічильник було неопломбовано.

Також судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо необхідності приведення додатку № 7 у відповідність з вимогами проекту на будинок, оскільки вони не мають відношення до предмету спору.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні судом оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з житлово-будівельного кооперативу № 0103 м. Херсон вул. Академіка Тарле, 6 корп. 1 р/р 26007300011759 в ВАТ "Ощадбанк" МФО 352457 ідентифікаційний код 35667316 на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон вул. Пестеля, 5:

-на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021 №26036300020852, МФО 352457 ідентифікаційний код 05396638 - 1757грн. 44 коп. основного боргу;

-на поточний рахунок № 26007010068166 у ПАТ "ВТБ Банк" МФО 321767 ідентифікаційний код 05396638 - 178грн. 63 коп. пені, 12грн. 74 коп. втрат від інфляції, 34грн. 58 коп. - 3% річних та 1609грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сиди.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10.04.2012