Рішення № 22608005, 10.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р. Справа № 5023/841/12

вх. № 841/12

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. довіреність №2412 від 30.12.11 р.;

відповідача - ОСОБА_2. довіреність б/н від 27.02.12 р.;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.03.2012 р., щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" заборгованості з орендної плати та витрат за електроенергію в сумі 64 517,86 грн., пені в сумі 2 359,47 грн., збитки від інфляції в сумі 51,39 грн., 3% річних в сумі 96,96 грн. та витрати судового збору в сумі 2 171,43 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення до позовної заяви за вх.№ 5811, в якій позивач користуючись правами наданими йому ст. 22 ГПК України, у зв"язку із сплатою відповідачем суми боргу у розмірі просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати (за червень) в сумі 24 358,00 грн., пені в сумі 1442,02 грн., збитки від інфляції в сумі 507,53 грн., 3% річних в сумі 695,60 грн.

Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував та повідомив суд проте, що ним сума основної заборгованості сплачена.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача господарським судом встановлено наступне.

10.05.011 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди №226-19 (далі по тексту - Договір) відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування майно, що є власністю ВАТ "Укртелеком" та розташовано за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 5-А.

Згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" №8 від 14.06.2011 р. Товариство перейменовано на публічне акціонерне товариство "Укртелеком". ПАТ "Укртелеком" є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ "Укртелеком".

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно п.1.1 Договору, майно було передано в оренду для розміщення обладнання Орендаря.

Зазначений Договір вступив в дію з моменту його підписання терміном до 30.04.2012 року.

За домовленістю Сторін по Договору строк дії договору був подовжений до 30.04.2011 року (додаткова угода №1 від 18.01.2011 р., додаткова угода №2 від 25.03.2011 р. до Договору).

У відповідності до п.3.6 договору орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно з рахунками які виставляються Орендодавцем.

В порушення умов Договору (п.3.6), та ч.1, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України згідно яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, Відповідач не виконав взяті зобов'язання, унаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач протягом розгляду справи повністю погасив суму боргу, а саме згідно платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, у зв'язку із чим на цей час предмет спору Сторін щодо суми основної заборгованості з орендної плати у розмірі 24 358,00 грн. на цей час відсутній.

Згідно із п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Такої ж позиції притримується і Вищий господарський суд України, а саме у Постанові Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: п.4.4. абз.1, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи вищенаведене, та те, що між сторонами в частині суми основної заборгованості з орендної плати у розмірі 24 358,00 грн. підлягає припиненню згідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 1442,02 грн., збитки від інфляції в сумі 507,53 грн., 3% річних в сумі 695,60 грн.

Нормою ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України визначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами вказаного договору (пункт 8.2) передбачена відповідальність Орендаря за несвоєчасне перерахування орендної плати, плати за комунальні послуги чи інших витрат, а саме, Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.1.1. ст. 80 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Прийняти уточнення позовних вимог та розгляд справи продовжити з урахуванням цих змін.

2. Позов задовольнити частково.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості з орендної плати у розмірі 24 358,00 грн. провадження у справі припинити згідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків (61002, м. Харків, вул. Сумська, 50, п/р 26004001314403 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 35074228) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Харків (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, р/р 26008898 в ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Харкова, МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) пеню у розмірі 1442,02 грн., збитки від інфляції у розмірі 507,53 грн., 3% річних у розмірі 695,60 грн. та судовий збір в сумі 2 171,43 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/841/12

Повне рішення складене 11 квітня 2012 року.