Рішення № 22607778, 22.03.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 р. Справа № 18/40/12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, літ. В

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Транс", 36003, Полтавська область, м. Полтава, вул. Ляхова, 12-А, кв. 1

про стягнення 359707,16 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Пономаренко Д.В.

від відповідача: Свиридович С.В.

Представники після перерви:

від позивача: Пономаренко Д.В.

від відповідача: Свиридович С.В.

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 13.03.2012 року.

В судовому засіданні 22.03.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 359707,16 грн. заборгованості за кредитним договором № 06/08 від 07.02.2008 року, в т.ч. 34999,82 грн. заборгованості по кредиту, 291159,12 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 33548,22 грн. пені.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні наявність непогашеної суми заборгованості по кредиту в розмірі 34999,82 грн. та суми заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 291159,12 грн. не заперечує, але письмового відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

07.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (банк), перейменованим у подальшому в Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер Транс" (відповідач, позичальник) був укладений кредитний договір за № 06/08 (а.с. 11-15), відповідно до якого банк взяв на себе зобов'язання надати позичальникові грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поповнюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених цим договором, а позичальник - повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати всі зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).

У відповідності до п. 10.7. кредитного договору № 06/08 від 07.02.2008 року (далі - кредитний договір), цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредитної лінії, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій та до повного виконання всіх умов цього договору.

Згідно п. 1.2. кредитного договору, розмір кредитної лінії складає 450000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 3 від 09.02.2009 року (а.с. 19) та № 4 від 04.03.2009 року (а.с. 20), строк користування кредитною лінією - з 07.02.2008 року по 01.04.2009 року включно.

У відповідності до положень п. 1.5. кредитного договору, цільовим призначенням кредитної лінії є поповнення обігових коштів.

Згідно приписів п. п. 2.2., 2.3. кредитного договору, кредитна лінія використовується на цілі, вказані в п. 1.5. цього договору на умовах строковості, платності, повернення, цільового характеру використання та забезпеченості. Кредитна лінія надається у гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний (валютний) рахунок позичальника з наступною проплатою зі реквізитами контрактів, наданих позичальником, або шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника по реквізитам контрактів.

На виконання умов кредитного договору позивачем відповідачеві у період з 12.02.2008 року по 01.04.2009 року було надано кредит на загальну суму 806892,00 грн., що підтверджується наявними у справі банківськими виписками по рахунку (а.с. 25-43).

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 15,0% річних.

Під час дії кредитного договору розмір процентної ставки було змінено та встановлено:

- додатковою угодою № 1 від 31.07.2008 року (а.с. 17) - на рівні 17,0% річних;

- додатковою угодою № 2 від 03.09.2008 року (а.с. 18) - на рівні 23,0% річних;

- додатковою угодою № 3 від 09.02.2009 року - на рівні 26,0% річних;

- додатковою угодою № 4 від 04.03.2009 року - на рівні 40,0% річних.

У відповідності до п. 5.1. кредитного договору, виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору забезпечується заставою нежитлових будівель та споруд загальною площею 495,7 м2 із установкою регенерації некондиційної вуглеводної сировини в комплекті вартістю 883250,00 грн.

Позивачем до справи надано копію іпотечного договору № 06/08 від 07.02.2008 року (а.с. 22). Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Свиридович Іриною Сергіївною з метою додаткового забезпечення кредитного договору було укладено іпотечний договір № 06/08/01 від 30.03.2009 року. В судовому засіданні 22.03.2012 року представник позивача повідомив суд про те, що стягнення на предмет іпотеки за вищевказаними договорами не проводилось, пояснення представника позивача були занесені до протоколу судового засідання від 22.03.2012 року (а.с. 157).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів станом на 21.07.2010 року за відповідачем перед ним утворилася заборгованість у розмірі 674693,47 грн., внаслідок чого на підставі п. 8.1., п. 8.1.1. та п. 8.2. кредитного договору позивачем на адреси відповідача та Свиридович Ірини Сергіївни було направлено лист № 532 від 22.07.2010 року (а.с. 45-46), яким він вимагав погашення заборгованості в термін до 02.02.2010 року. В судовому засіданні 22.03.2012 року представник позивача пояснив суду, що в даному листі було допущено описку при визначенні кінцевої дати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, якою є 02.02.2011 року, пояснення були занесені до протоколу судового засідання від 22.03.2012 року та враховуються судом при вирішенні даного спору по суті.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (а.с. 7-8) та наявних у матеріалах справи копій меморіальних ордерів та платіжних доручень (а.с. 75-156), загальна сума погашеної відповідачем під час дії кредитного договору заборгованості складає:

- по кредиту - 771892,18 грн.;

- по процентам за користування кредитом - 129330,40 грн.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача 34999,82 грн. заборгованості по кредиту, 291159,12 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та пеню в розмірі 33548,22 грн., до складу якої входить:

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту за період з 29.03.2011 року по 28.09.2011 року в розмірі 11471,07 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 29.03.2011 року по 28.09.2011 року в розмірі 8051,36 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 29.03.2011 року по 28.09.2011 року в розмірі 5308,54 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 29.03.2011 року по 28.09.2011 року в розмірі 8684,10 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 25.07.2011 року по 28.09.2011 року в розмірі 33,15 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

За змістом ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що у відповідності до положень п. п. 8.1., 8.1.1., 8.2. кредитного договору, в разі порушення строків платежів банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання всіх зобов'язань за цим договором (повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій тощо). При цьому вимога про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором направляється позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом десяти календарних днів з моменту її надіслання банком за зазначеною в реквізитах договору адресою позичальника. Разом з тим, як вже було вказано вище, листом № 532 від 22.07.2010 року позивач вимагав від відповідача дострокового виконання зобов'язань у термін до 02.02.2011 року, тобто даним листом позивач визначив інший, ніж передбачено умовами кредитного договору, термін дострокового виконання позичальником своїх зобов'язань, що жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів останнього.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до приписів ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як було зазначено вище, представник відповідача в судовому засіданні факт наявності суми заборгованості по кредиту в розмірі 34999,82 грн., а також суми заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 291159,12 грн. не заперечує. Наявність заборгованості за кредитним договором підтверджується й укладеним між сторонами договором про внесення змін та доповнень № 5 від 24.05.2011 року (а.с. 21).

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 34999,82 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 291159,12 грн. правомірні, обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору, у випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів у визначені даним договором строки позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені на суму заборгованості по кредиту та суму заборгованості по процентам за користування кредитом, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Транс" (36003, Полтавська область, м. Полтава, вул. Ляхова, 12-А, кв. 1, код ЄДРПОУ 31801213) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, літ. В, код ЄДРПОУ 19356840) - 34999,82 грн. заборгованості по кредиту, 291159,12 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 33548,22 грн. пені та 7194,14 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 27.03.2012 року.