Рішення № 22606258, 10.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2012Справа №5002-24/664-2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЛеДі +", м.Сімферополь

До відповідача Приватного підприємства "Грандекс СТН", м.Сімферополь

Про стягнення 32 449,58 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № 56 від 02.10.11 р., посвідчення № 010 від 17.05.10 р., Договір № 1 від 05.01.12 р.

Від відповідача не зявився

Обставини справи: до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ЛеДі +" з позовом до Приватного підприємства "Грандекс СТН" про стягнення суми у розмірі 32 449,58 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 10.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ЛеДі +" та Приватним підприємством "Грандекс СТН" був укладений договір купівлі продажу. Відповідач з 06.05.2010 р. по 31.03.2011 р. отримав по накладним металопрокат на загальну суму 53358,70 грн. Згідно з п. 2.3 договору, товар був поставлений с відстрочкою платежу строком на 10 днів.

За цей період відповідачем була проведена оплата продукції на суму 29932,44 грн.

Станом на час подання позову заборгованість по оплаті становила 23426,26 грн.

06.01.2012 р. відповідачу була направлена претензія та акт звірки розрахунків, які відповідачем залишені без відповіді.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ Фірма "ЛеДі +" 23426,26 грн. основного боргу, 8482,27 грн. пені та 3 % річних у розмірі 541,05 грн.

Також позивач просить стягнути всі судові витрати з відповідача у розмірі 1985,62 грн. та витрати за сплату послуг адвоката у розмірі 2500 грн.

Ухвалою від 28.02.2012р. суд порушив провадження у справі.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

03.04.2012р. від позивача надійшли до матеріалів справи клопотання про залучення оригіналів документів та оригінали договору і квитанцій до прибуткового касового ордера, а також розрахунок пені та 3% річних.

Вказані документи залучені до матеріалів справи.

У судове засідання 10.04.2012р. зявився повноважний представник позивача.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представника відповідача.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ЛеДі +" (Продавець) та приватним підприємством "Грандекс СТН" (Покупець) було укладено|ув'язнений| договір купівлі-продажу металопрокату б/н (а. с. 6).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору продавець зобовязався передати у власність покупця партію товару, яка належить продавцю, а покупець зобовязався прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору у випадку 100% передплати покупцем товар у кількості більш 1 тони (одного найменування) відпускається за оптовими цінами; у випадку обоюдної згоди сторін можлива відстрочка платежу покупцю на 10 (десять) банківських днів з моменту поставки товару, у такому випадку відвантаження товару здійснюється за роздрібними цінами продавця.

Відповідно до п. 4.7 строк дії вказаного договору визначений з моменту підписання и до 01.12.2010р.

У виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ЛеДі+" здійснені поставки металопрокату з відстрочкою платежу на 10 банківських днів з моменту поставки товару на загальну суму 53358,70 грн., що підтверджується видатковими накладними № Лед-000038 від 6.05.2010р. на суму 7287,30 грн., № 1572 від 25.05.2010р. на суму 38745,10 грн, № 1640 від 29.05.2010р. на суму 1260,00 грн., № 29/1 від 29.05.2010р. на суму 960 грн., № 1567 від 25.05.2010р. на суму 490,00 грн., № 8/5 від 08.06.2010р. на суму 1184,30 грн., № 4754 від 07.12.2010р. на суму 3432,00 грн. (а.с.11-16).

Відповідачем була здійснена часткова сплата товару поставленого за вищевказаними накладними у розмірі 29932,44 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак відповідач на час подання позову, всупереч взятих на себе зобовязань, отриманий товар не сплатив у повному обсязі, що привело до виникнення заборгованості у розмірі 23426,26 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України, відповідач доказів сплати заборгованості у розмірі 23426,26 грн. суду не представив, в звязку з чим позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 541,05 грн.

Позивачем до матеріалів справи наданий новий розрахунок, в якому позивачем визначений розмір 3% річних 350,43 грн.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Заяви про зменшення позовних вимог у частині стягнення 3% річних позивачем не надано.

Тому суд розглядає вимоги, які заявлені у позовній заяві, про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 541,05 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок 3% річних, суд з ним погодився та дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 3 % річних за прострочку сплати за поставлений товар за період з 08.12.2011 р. по 06.03.2012 р. у розмірі 541,05 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 8482,27 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.4. вищевказаного договору при затримці оплати товару покупцем на строк більш 30 календарних днів з моменту відвантаження покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

Перерахувавши пеню з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що загальна сума нарахованої пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 7868,31 грн.

Позивачем також заявлена вимога про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивач надав до матеріалів справи копію договору № 1 про правове обслуговування, укладеного між ним та адвокатом ОСОБА_1, а також квитанцію до приходного касового ордеру № 65 від 22.02.2012р. на суму 2500,00 грн. (а.с. 45, 41).

При таких обставинах, витрати на правову допомогу покладаються на відповідача.

Судовий збір суд покладає на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13.04.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Грандекс СТН" (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Кечкеметська, 83, стр.2, ЄДРПОУ 34459756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЛеДі +" (95033, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Лугова, 6, ЄДРПОУ 23892515, р/р 260020005600, в КФ АТ «Брокбізнесбанк» м.Сімферополь, МФО 308111) заборгованість за договором купівлі продажу від 10.12.2009 року у розмірі 23426,26 грн., пеню у сумі 7868,31 грн., 3% річних у сумі 541,05 грн. судовий збір у розмірі 1948,05 грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2500 грн.

3.В частині стягнення пені у розмірі 613,96 грн. у позові відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.