Рішення № 22606248, 10.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2012Справа №5002-23/631-2012 За позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (вул. Мечникова, буд. 16А, Печерський район, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 30401456)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод» (Роздольненське шосе, буд. 2, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97402; ідентифікаційний код 20663004)

про стягнення 189595,28 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № 14/20-83-12 від 20.01.2012 р., провідний юрисконсульт ДП «Кримагролізинг», представник (посвідч. № 515 від 01.08.2008 р.)

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод» грошових коштів у розмірі 189595,28 грн., що включають: 176323,61 грн. основного боргу, 9993,86 грн. пені, 766,34 грн. індексації від суми боргу, 2511,47 грн. 3% річних. Разом з тим, позивач просить покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3791,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неповним виконанням ВАТ «Євпаторійський рибзавод» взятих на себе зобовязань за договором фінансового лізингу № 1-07-763фл від 07.11.2007 р. та додатків №№ 2, 4, 6, 8 до нього (графіки сплати лізингових платежів) зі сплати лізингових платежів за користування майном в період з 26.06.2010 р. по 26.12.2011 р., в результаті чого станом на 15.02.2012 р. виникла заявлена до стягнення заборгованість. Крім того, на підставі п. 7.1 договору позивач просить стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою суду від 24.02.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

06.04.2012р. від відповідача надійшло клопотання, яким він просить максимально зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, та у разі задоволення позовних вимог, розстрочити виконання рішення строком на девять місяців, згідно наданому графіку.

Представник Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в судове засідання зявився, проти надання розстрочки виконання рішення не заперечував, питання, стосовно зменшення розміру пені залишив на розсуд суду.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

07.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Украгролізинг” (Лізингодавець) (яке змінило найменування на Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг») та Відкритим акціонерним товариством «Євпаторійський рибзавод» (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу за №1-07-763 фл.

Відповідно до п.1.1 договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно п.3.5.3 договору, відповідач зобовязався своєчасно та у повному обсязі сплачувати лізингові платежі.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, передавши ВАТ «Євпаторійський рибзавод» майно, а саме:

1.Сушарка СКМ-75 у кількості дві одиниці, вартістю 778 406,00грн.;

2.Пневмотранспорт у кількості дві одиниці, вартістю 170 612,00грн.;

3.Млин РМУ -60.03.00.00.000 у кількості дві одиниці, вартістю 101 792,00грн.;

4.Бункер А1-ІЖР/6 у кількості дві одиниці, вартістю 91454,00грн.

Усього ВАТ «Євпаторійський рибзавод» у користування було передано майно на суму 1142264,00грн.

Факт отримання майна підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №1 від 26.12.2007р.

Сторонами були погоджені графіки сплати лізингових платежів, про що складені додатки: №№2,4,6,8.

Відповідно до узгоджених графіків, відповідач повинен був починаючи з 26.06.2010р. по 26.12.2011 р. сплатити лізингові платежі на суму 339823,61грн.

Відповідачем лізингові платежі сплачені були тільки на суму 163500,00грн., у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 176323,61грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Однак, відповідач основний борг на суму 176323,61грн. не оплатив та вказана сума підлягає стягненню з останнього.

Представник Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод» просив розстрочити суму основного боргу наступним чином: квітень 2012р. 10000,00грн., травень 2012р. 6323,61грн., червень 2012р. - 10000,00грн., липень 2012р. - 25000,00грн., серпень 2012р. - 25000,00грн., вересень 2012р. - 25000,00грн., жовтень 2012р. - 25000,00грн., листопад 2012р. - 25000,00грн., грудень 2012р. - 25000,00грн. Представник позивача проти надання розстрочки не заперечував.

Пунктом 3.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Приймаючи до уваги, що не надання відповідачу розстрочки виконання рішення становить його у складний фінансовий стан, а також з огляду на те, що позивач не заперечував проти надання розстрочки відповідачу, суд дійшов висновку, що вказані обставини є винятковими, роблять негайне виконання рішення відповідачем неможливим, тому суд вважає за необхідне надати Відкритому акціонерному товариству «Євпаторійський рибзавод» розстрочку виконання рішення в частині сплати суми основного боргу наступним чином: квітень 2012р. 10000,00грн., травень 2012р. 6323,61грн., червень 2012р.- 10000,00грн., липень 2012р.- 25000,00грн., серпень 2012р. - 25000,00грн., вересень 2012р. - 25000,00грн., жовтень 2012р. - 25000,00грн., листопад 2012р. - 25000,00грн., грудень 2012р. - 25000,00грн.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 7.1 Договору відповідач несе відповідальність за порушення строків сплати лізингових платежів і зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню від несплаченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути пеню згідно розрахунку (а.с.10) у сумі 9 993,86грн.

Пунктом 3 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги тяжкий матеріальний стан відповідача, спричинений фінансовою кризою та необхідністю щомісячно проводити виплати за кредитним договором, укладеним з ПАТ КБ «Хрещатик», суд вважає можливим зменшити розмір пені до 5000,00грн.

Таким чином суд у стягненні 4993,86грн. пені відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 766,34 грн. інфляційних втрат та 2511,47грн. 3% річних є обґрунтованими та також підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.3.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

В судовому засіданні 10.04.2012р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 13.04.2012р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод» (Роздольненське шосе, буд. 2, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97402; п/р 26008307181011 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ідентифікаційний код 20663004) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (вул. Мечникова, буд. 16А, Печерський район, м.Київ, 01601; р/р 26006010890602 в ПАТ «Альфа-банк», МФО 300346, ідентифікаційний код 30401456) 176323,61 грн. основного боргу, 5000,00 грн. пені, 766,34 грн. інфляційних втрат, 2511,47грн. 3% річних та 3791,91грн. судового збору.

Надати Відкритому акціонерному товариству «Євпаторійський рибзавод» (Роздольненське шосе, буд. 2, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97402; п/р 26008307181011 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ідентифікаційний код 20663004) розстрочку виконання рішення в частині сплати суми основного боргу наступним чином: квітень 2012р. 10000,00грн., травень 2012р. 6323,61грн., червень 2012р.- 10000,00грн., липень 2012р.- 25000,00грн., серпень 2012р. - 25000,00грн., вересень 2012р. - 25000,00грн., жовтень 2012р. - 25000,00грн., листопад 2012р. - 25000,00грн., грудень 2012р. - 25000,00грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог про стягнення 4993,86грн. пені у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.