Рішення № 22604784, 09.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.12 Справа№ 5015/36/12

За позовом: Миколаївської міжрайонної прокуратури Львівської області, в інтересах держави, в особі Горішненської сільської ради, с.Горішнє Миколаївського району Львівської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Городок Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 197843,92 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Михновецького Ю.О.

Представники:

Від прокуратури: не зявився;

Від позивача: Григлевич В.П. сільський голова (посв.№1 дійсне до 13.11.2015р.);

Від відповідача: ОСОБА_3 представник (дов.№б/н від 16.01.2012р.);

Позов заявлений Миколаївською міжрайонною прокуратурою Львівської області, в інтересах держави, в особі Горішненської сільської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 197843,92 грн. (в т.ч. 82155 грн. 52 коп. основного боргу; 71207 грн. 60 коп. пені; 44480 грн. 80 коп. інфляційних втрат).

Ухвалою суду від 03.01.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 17.01.2012р. Ухвалою суду від 17.01.2012р. розгляд справи відкладався до 06.02.2012р., через клопотання відповідача про надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та підготувати відзив, неявку в судове засідання прокурора, невиконання прокурором та сторонами вимог ухвали суду від 03.01.2012р. В судовому засіданні 06.02.2012р. оголошено перерву до 20.02.2012р. Ухвалою суду від 20.02.2012р. провадження у справі було зупинено, а матеріали справи (жетон) направлено в прокуратуру Львівської області для проведення відповідної перевірки щодо наявності чи відсутності в діях посадових осіб Горішненської сільської ради корисливих мотивів при укладенні біржової угоди купівлі-продажу №5/07-08 від 18.07.2008р. з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2012р. ухвалу господарського суду Львівської області від 20.02.2012р. про зупинення провадження у справі №5015/36/12 скасовано, а матеріали справи скеровано в господарський суд Львівської області, для вирішення її по суті.

На виконання даної постанови, ухвалою суду від 29.03.2012р. розгляд справи було призначено на 09.04.2012р.

В судове засідання 09.04.2012р. представник прокурора не зявився.

В судовому засіданні 09.04.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить суд з врахуванням уточнених позовних вимог, позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 200103,79 грн. (в т.ч. 82155 грн. 52 коп. основного боргу; 73467 грн. 47 коп. пені; 44480 грн. 80 коп. інфляційних втрат) та судовий збір в розмірі 4002, 08 грн. Представник відповідача також визнав основну суму боргу та заперечив проти інфляційних втрат та пені з підстав, наведених у поданому суду письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

Перевіркою, проведеною Миколаївською міжрайонною прокуратурою Львівської області, встановлено, що 18.07.2008р. між Горішненською сільською радою, в особі колишнього сільського голови ОСОБА_4 (продавцем), від імені та в інтересах якого, діяв член ЛУТБ (Брокерська контора №5) ПП «Колорит», в особі брокера Пігуляк Марії Іванівни та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупцем), від імені та в інтересах якого, діяв член ЛУТБ (Брокерська контора №1) ТзОВ «Агро-Захід», в особі брокера Костишин Ірини Степанівни, відповідно до правил біржових торгів на Товарній біржі «Львівська Універсальна»була укладена біржова угода купівлі-продажу №5/07-08 (наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п.1.1. біржової угоди продавець (позивач) продав, а покупець (відповідач) купив наступний товар: залізобетонні дорожні плити розміром 1,2м. х 3,0м. х 0,15м., в кількості 1119 штук, на суму 141553,50 грн. та залізобетонні дорожні плити розміром 1,5м. х 3,0м. х 0,15м., в кількості 881 штук, на суму 135817,57 грн.

Згідно з п.3.1. біржової угоди вартість товару по даній угоді складає 277371,07 грн. і встановлена за результатами аукціонних торгів від 18.07.2008р., проведених на ЛУТБ (протоколи проведення аукціонних торгів №1 та №2 від 18.07.2008р., які є невідємною частиною даної угоди (наявні в матеріалах справи)). Розрахунок за товар по даній угоді здійснюється через спеціальний транзитний рахунок ЛУТБ (п.3.2. біржової угоди). Пунктом 3.3. біржової угоди передбачено, що покупець відповідно до положення про проведення аукціонів та правил біржової торгівлі на ЛУТБ, а також згідно договору №2 від 03.07.2008р. про умови участі в аукціонних торгах до 31.07.2008р. забезпечує формування на спеціальному транзитному рахунку ЛУТБ суми продажної вартості товару, що позначена в п.3.1. даної угоди.

В пункті 3.4. біржової угоди зазначено, що кошти, отримані біржею від покупця за придбаний товар, ЛУТБ перераховує на розрахунковий рахунок продавця за мінусом винагороди БК-5 згідно угоди про проведення торгів від 09.06.2008 року №5/06-08 (наявна в матеріалах справи).

Відповідно до розділу 5 угоди про проведення торгів №5/06-08 від 09.06.2008р. (далі по тексту угода) щодо порядку взаєморозрахунків, визначено, що за організацію та проведення торгів біржа отримує (п.5.1.угоди): винагороду за підготовку торговельної сесії згідно актів приймання-передачі виконаних робіт у фіксованому розмірі 500,00 грн. (п.5.1.1.угоди); винагороду за проведення торгів в розмірі 2% від продажної вартості майна, яке реалізоване в результаті проведених торгів, але не менше 500,00 грн. (п.5.1.2.угоди). Пунктом 5.2. даної угоди передбачено, що за проведену реалізацію майна УБК отримує винагороду в розмірі 4% від продажної вартості майна, яке реалізоване в результаті проведених торгів, але не менше 300,00 грн. Також, в пункті 5.3 угоди зазначено, що біржа самостійно, за рахунок коштів, які поступили на спеціальний транзитний рахунок біржі від переможців торгів (покупців), проводить утримання винагороди в розмірі, позначеному в п.5.1 даної угоди, шляхом переказу відповідної суми на власний поточний розрахунковий рахунок.

На підставі розділу 5 угоди про проведення торгів №5/06-08 від 09.06.2008р. та розділу 3 біржової угоди купівлі-продажу №5/07-08 від 18.07.2008р., проведено розподіл коштів, які поступлять на спеціальний транзитний рахунок від учасника аукціонних торгів, а саме кошти в сумі 277371,07 грн. розподілено: на винагороду УБК (брокерській конторі ПП «Колорит») в сумі 11094,84 грн., винагороду Товарній біржі «Львівська Універсальна»в сумі 6047,42 грн. та кошти в сумі 260228,81 грн. перераховуються на рахунок позивача.

21.07.2008р. між Горішненською сільською радою, в особі колишнього сільського голови ОСОБА_4 (позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем), був укладений акт прийому-передачі та підписаний повноважними сторонами (наявний в матеріалах справи).

Згідно акту прийому-передачі, позивач передав відповідачу дорожні плити, розміром 1,2 х 3,0 х 0,15, в кількості 1119 штук та дорожні плити, розміром 1,5 х 3,0 х 0,15, в кількості 881 штук на загальну суму 277371,07 грн.

Позивач, в позовній заяві стверджував, що 22.07.2008р., між ним та відповідачем, був укладений договір на зберігання.

Проте, відповідач в судовому засіданні, подав копію рішення господарського суду Львівської області від 12.10.2011р. у справі №5015/4738/11, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р., в якому договір зберігання від 22.07.2008р., укладений між Горішненською сільською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, визнано недійсним, з моменту його укладення.

На виконання пункту 1.4.1. плану контрольно ревізійної роботи на ІІ-й квартал 2011 року контрольно-ревізійним відділом в Миколаївському районі та місті Новому Роздолі, було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Горішненської сільської ради, за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р.

За результатами ревізії складено акт від 24.05.2011р. №31-09/10 (наявний в матеріалах справи) та встановлено, що позивачем продано відповідачу залізобетонні дорожні плити, в загальній кількості 2000 штук, на суму 260228,81 грн. (без врахування винагород), шляхом проведення аукціонних торгів, про що 17.08.2008р. було укладено біржову угоду купівлі-продажу залізобетонних дорожніх плит №5/07-08.

Як вбачається з матеріалів справи, на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем становила 197843,92 грн., з яких: 82155 грн. 52 коп. основний борг; 71207 грн. 60 коп. пеня; 44480 грн. 80 коп. інфляційні втрати.

Оскільки, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобовязання по оплаті залізобетонних плит, позивач, на підставі п.5.4. біржової угоди №5/07-08 від 18.07.2008р. та ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з липня 2008 року по березень 2011р. у сумі 44480,80 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Відповідно до п.3.3 біржової угоди, кінцевим терміном сплати за залізобетонні дорожні плити є 31.07.2008р.

Згідно з розясненням Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 (із внесеними змінами і доповненнями) відповідні індекси розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, у газеті «Урядовий курєр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію»є офіційним і можуть використовуватися для визначення розміру завданих збитків.

Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»якщо сума боргу повинна бути сплачена в період з 1 по 15 числа відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього місяця, а якщо сума повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.

Враховуючи те, що нарахування інфляційних втрат повинно відбуватися з 01.08.2008р., суд здійснивши перерахунок, встановив, що сума нарахованих інфляційних втрат складає 42398,97 грн.

Також, відповідач, в письмовому відзиві на позовну заяву, зазначив, що позивачем неправильно нарахована сума інфляційних втрат, посилаючись на лист Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ». Однак, свій розрахунок нарахованих інфляційних втрат за заборгованістю, яка є предметом спору, відповідач суду не надав, обмежившись наведенням прикладів розрахунку інфляційних втрат подібно до листа ВС України від 03.04.1997р. №62-97р.

В той же час, ч.1 ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) та п.5.3 біржової угоди, позивач за період з липня 2008 року по березень 2011р., нарахував відповідачу 73467,47 грн. пені (розрахунок наявний в матеріалах справи). Щодо нарахованої суми пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно частини шостої ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Оскільки в п.5.3 біржової угоди не має вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені ніж встановлено ст.232 ГК України та збільшення позовної давності в порядку ст.ст.259-260 ЦК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом шести місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а термін позовної давності припиняється зі спливом одного року від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки доказів повного погашення заборгованості та штрафних санкцій, станом на день прийняття рішення, відповідачем суду не надано то при прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991р. №1790-ХIІ(із внесеними змінами і доповненнями). І згідно із ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.

Виходячи із змісту статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно вимог ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

У відповідності до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор на підставі ст.530 ЦК України має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту частини другої ст.218 ГК України при відсутності у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Частиною першою ст.229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При поданні позовної заяви прокурором судовий збір не був сплачений, оскільки, відповідно до п.7 частини першої ст.5 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р. №3674-VI (із внесеними змінами і доповненнями) від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Частиною третьою ст.49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Матеріалами справи доведено, що факт виконання позивачем своїх зобовязань щодо передачі залізобетонних дорожніх плит у повному обсязі, підтверджується актом прийому-передачі, який підписаний відповідачем, без жодних застережень, проте, в порушення умов біржової угоди, відповідач не в повному обсязі оплатив позивачу вартість товару, в результаті чого позивач, виходячи з суми основного боргу, спираючись на ст.ст.530, 610, 611, 625 ЦК України, п.5.3 та п.5.4. біржової угоди №5/07-08 від 18.07.2008р., нарахував відповідачу інфляційні втрати та пеню.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 124554 грн. 49 коп., з яких: 82155 грн. 52 коп. становить основний борг та 42398 грн. 97 коп. інфляційних втрат. Решту позовних вимог щодо стягнення з відповідача 73467 грн. 47 коп. пені та 2081 грн. 83 коп. інфляційних втрат, підстав для задоволення не вбачається.

В судовому засіданні 09.04.2012р., судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 13.04.2012р.

Оскільки, Миколаївська міжрайонна прокуратура Львівської області звільнена від сплати судового збору та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судовий збір в розмірі 4002,08 грн., стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.125 Конституції України, розясненням Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 (із внесеними змінами і доповненнями), листа Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», п.6 ст.20, Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991р. №1790-ХIІ(із внесеними змінами і доповненнями), п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р. №3674-VI (із внесеними змінами і доповненнями), ст.ст.173, ч.2 ст.218, ст.ст.193, 216, ч.6 ст.232, ч.1 ст.229 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ст.15, п.1 ч.2 ст.258, ч.4 ст.267, ст.ст.509, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.2, ст.ст.3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) на користь Горішненської сільської ради (81656, Львівська область, Миколаївський район, с.Горішнє, вул.Шевченка, 55, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04371466) 82155 грн. 52 коп. основного боргу; 42398 грн. 97 коп. інфляційних втрат.

3. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 73467 грн. 47 коп. пені та 2081 грн. 83 коп. інфляційних втрат відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 2491 грн. 09 коп. судового збору.

5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Г.С. Гулик